про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4098/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою,
Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 13 718,36 грн.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява надійшла до Волинського окружного адміністративного суду 16.04.2024, що підтверджується відбитком календарного штемпеля вхідної кореспонденції суду. Позовну заяву передано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 09.04.2024, як таку, що була помилково направлена до іншого суду, що підтверджується супровідним листом від 09.04.2024 вих. №27462/24-01.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).
Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.
За змістом пункту 3 Розділу 1 Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Відповідно до п.10 розділу V Порядку № 772 та п.10 розділу V Наказу № 1100 встановлено, що поліцейським у випадку звільнення зі служби в поліції за власним бажанням здійснюється відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з урахуванням термінів його експлуатації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач помилково звернувся до суду з цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.03.2024. До Волинського окружного адміністративного суду позовна заява надійшла 16.04.2024, що підтверджується відбитком вхідної кореспонденції суду. При цьому відповідача зі служби було звільнено 29.02.2024.
Пунктом 34 постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 360/917/19 вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення з адміністративним позовом відбулось з порушенням строків, визначених ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд звертає увагу, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними, і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.Я. Ксензюк