22 квітня 2024 р. Справа № 120/7453/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/7453/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 10.08.2021, яке набрало законної сили, вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2021 № ХЛ61013. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2021 № ХЛ61013, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" окладу за посадою - 4650,00 грн, окладу за військовим званням - 1410,00 грн, відсоткової надбавки за вислугу років (45%) - 2727,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (65%) - 5711,55 грн, надбавки за таємність (15%) - 697,50 грн, надбавки за класну кваліфікацію (5%) - 232,50 грн та премії (41%) - 1906,50 грн, враховуючи раніше виплачені суми пенсії.
10.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі. Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 10.08.2021 у справі № 120/7453/21-а позивачу ОСОБА_2 , який був чоловіком заявниці, здійснено перерахунок пенсії. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, у зв'язку з чим не встиг отримати заборгованість з виплати пенсії в розмірі 160278,21 грн, нараховану відповідачем внаслідок здійснення перерахунку пенсії. Відтак ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу з заявою, в якій просила виплатити їй вказану суму. Листом від 22.02.2024 № 0200-0505-8/18413 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило про те, що за пенсійною справою ОСОБА_2 нарахована недоплачена пенсія на виконання рішення суду від 10.08.2021 у справі № 120/7453/21-а у сумі 160278,21 грн. За виплатою недоотриманої пенсії члени сім'ї не звертались. Крім того, спадкоємець має право звернутись до суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. Відтак заявниця вважає, що неодержана ОСОБА_2 сума пенсії, яка була нарахована на виконання рішення суду, але не виплачена йому боржником, підлягає виплаті їй після смерті чоловіка. Водночас для цього необхідним є замінити стягувача у виконавчому листі.
Ухвалою від 11.04.2024 подану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2024 з повідомленням особи, яка звернулася з указаною заявою, та учасників справи.
16.04.2024 до суду надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про розгляд заяви за його відсутності.
Заявниця ОСОБА_1 також просить суд розглянути справу без її участі (пункт 2 прохальної частини заяви).
Частиною третьою статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене і враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим провести розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому листі в порядку письмового провадження та за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив
Частиною першою статті 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Деякі особливості заміни сторони виконавчого провадження визначені статтею 379 КАС України, згідно з частиною першою якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, процесуальне правонаступництво полягає у зміні персонального складу учасників спору на будь-якій стадії судового провадження. При цьому, залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне - заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Натомість заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати свої права, що визначені судовим рішенням.
Водночас Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення судом невідповідності виконавчого документа вимогам за заявою стягувача.
Таким чином, з огляду на положення Закону та КАС України, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу: як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Така заміна відбувається виключно за відповідним рішенням суду незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із відповідною заявою та чи пред'явлений виконавчий лист до примусового виконання.
Судом встановлено, що рішенням суду від 10.08.2021 у справі № 120/7453/21-а позов ОСОБА_2 задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2021 № ХЛ61013, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" окладу за посадою - 4650,00 грн, окладу за військовим званням - 1410,00 грн, відсоткової надбавки за вислугу років (45%) - 2727,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (65%) - 5711,55 грн, надбавки за таємність (15%) - 697,50 грн, надбавки за класну кваліфікацію (5%) - 232,50 грн та премії (41%) - 1906,50 грн, враховуючи раніше виплачені суми пенсії.
Вказане судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.
Однак ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.08.2023 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Суд враховує, що спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Зміст статті 61 Закону № 2262-XII узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 зазначеного Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 ЦК України, к свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон № 2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Суд звертає увагу на те, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем та вирішені судом у цій адміністративній справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Водночас відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у загальному порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 15.02.2024 року у справі № 420/25417/21, від 16.05.2023 року у справі № 420/288/21, від 27.09.2023 року у справі № 420/16546/21, від 29.11.2023 у справі 420/18680/21 та інших.
Відтак, з огляду на вищевикладене та беручи до уваги сформовану з цього питання правову позицію суду касаційної інстанції, суд вважає, що подана заява не може бути вирішена за правилами статей 52, 376 КАС України, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 379 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі № 120/7453/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22.04.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович