Справа № 761/46304/23
Провадження № 3/761/482/2024
01 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працевлаштований, мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.1732 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 01.12.2023, приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою - АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , оскільки бив та словесно ображав останнього.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.1732 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання викликався шляхом направлення судової повістки на зазначену у протоколі адресу, однак повістка гр. ОСОБА_1 під час доставки за його місцем мешкання не отримана, останній до суду не прибув.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 01.12.2023, серії ВАВ № 588669, який складений уповноваженою особою, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , інші долучені до протоколу матеріали, дійшов висновку про наявність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.1732 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між родичами.
У силу п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Також, пунктом 17 ст. 1 Закону визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Враховуючи викладене, гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП, оскільки матеріалами справи доведено, що останній у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив психологічне та фізичне насильство відносно свого батька ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховані характер правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч.1 ст.1732 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч