Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11.04.2024м. ХарківСправа № 922/219/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроношпан Калуга", Російська федерація, Калужська обл.
про про стягнення 137925,26 Євро (еквівалентно 5453026,87 грн.)
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився.
Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроношпан Калуга", Російська федерація, Калужська обл., Людиновський рн, м. Людиново про стягнення грошових коштів за договором № 2022/041-KG від 04.02.2022 в розмірі 137925,26 Євро (еквівалентно 5453026,87 грн.), які складаються з: 137649,96 Євро (еквівалентно 5442142,58 грн.) - сума заборгованості; 275,3 Євро (еквівалентно 10884,29 грн.) - неустойка. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/219/23. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "11" квітня 2024 р. об 11:00 год.
04.03.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Розглянувши дану заяву суд вважає за можливе її задовольнити, оскільки участь представника в засіданні є правом сторони та не визнавалась судом обов'язковою.
Представник позивача в судове засідання 11.04.2024 не з'явився.
Представник відповідача позивача в судове засідання 11.04.2024 не з'явився. Відзив на позовну заяву не надав.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалося шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/219/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
04 лютого 2022 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальник) було укладено Договір поставки № 2022/041-КG, за яким Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати Товар згідно умов, визначених Договором.
Згідно п.2.1 Договору, Покупець направляє Постачальнику замовлення, а Постачальник має право його прийняти або відмовитися від його виконання. Замовлення вважається прийнятим до виконання Постачальником, якщо останній письмово підтвердив (акцептував) замовлення шляхом передачі (електронною поштою або факсом) Покупцю підтвердження замовлення та/або рахунку на оплату.
Постачальник та Покупець погодили ціну, товар та строк поставки, що підтверджено виставленими Постачальником рахунками:
1. Рахунок № 101365 від 09.2022 на суму 26 748.54 Євро;
2. Рахунок № 101367 від 09.2022 на суму 26 257,28 Євро;
3. Рахунок № 101368 від 09.2022 на суму 28 050,96 Євро;
4. Рахунок № 101369 від 09.2022 на суму 28 050,96 Євро;
5. Рахунок № 101370 від 09.2022 на суму 28 050,96 Євро;
6. Рахунок № 101446 від 10.02.2022 р. на суму 26 748,54 Євро;
7. Рахунок № 101447 від 10.02.2022 р. на суму 26 748,54 Євро;
8. Рахунок № 101448 від 10.02.2022 р на суму 26 748,54 Євро.
На загальну суму 217 404,32 Євро.
Згідно п.3.2 Договору, Покупець здійснює попередню оплату, що дорівнює 100% вартості замовленого товару, якщо інше не узгоджено сторонами.
Покупець взяті на себе зобов'язання виконав та оплатив замовлений товар, згідно рахунків. Що підтверджується платіжним дорученням, а саме:
1. Платіжне доручення №10 від 10.02.2022 на суму 137 158,70 Євро
2. Платіжне доручення №11 від 11.02.2022 на суму 80 245,62 Євро.
Отже, було замовлено і зроблено передоплату за Товар на суму 217404,32 Євро.
Як вказує позивач, частково відповідач поставив товар, а саме плиту МДФ, що підтверджується грузовими митними деклараціями у відповідності до курсу Євро до гривні станом на 23.02.2022 року:
1. Митна декларація UА807170/2022/010265 - на суму 880131,29 грн, за курсом НБУ на 23.02.2022 р. в еквіваленті 26748,54 Євро.
2. Митна декларація UА807170/2022/010118 - на суму 863966,92 грн, за курсом НБУ на 23.02.2022 р. в еквіваленті 26257,28 Євро.
3. Митна декларація UА807170/2022/010270 - на суму 880131,29 грн, за курсом НБУ на 23.02.2022 р. в еквіваленті 26748,54 Євро.
Загалом було поставлено Товару на суму 79754,36 Євро.
Отже, за твердженнями позивача, постачальник недопоставив замовлений товар покупцю протягом визначеного строку на суму 137649,96 Євро, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 712 ЦКУ регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 693 ЦК України, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не повернув попередню оплату за договором у сумі 137649,96 Євро (еквівалентно 5442142,58 грн.), суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 137649,96 Євро (еквівалентно 5442142,58 грн.) заборгованості, правомірні та обґрунтовані, тому є такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п.4.3 Договору, за не поставку або недопоставку Товару згідно умов даного договору, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого Товару.
Отже, виходячи зі сплаченої вартості у розмірі 137649,96 Євро, неустойка в 0,2% складає 275,30 Євро та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір у цій справі підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 22, 610, 611, 546, 530, 612, 598, 525, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроношпан Калуга» (юридична адреса: 249406, Російська федерація, Калужська обл.., Людиновський р-н, м.Людиново, вул. Лібкнехта, б.3, прим. 18, ІНН 4024015860/402401001, ОГРН 1164027056269; банківські реквізити: ПАТ Сбербанк, Москва, транзитний рахунок 40702978140001001276, SWIFTТ: SABRRUM) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 137649,96 Євро (еквівалентно 5442 142,58 грн.); 275,3 Євро (еквівалентно 10884,29 грн.) неустойку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроношпан Калуга" (юридична адреса: 249406, Російська федерація, Калужська обл., Людиновський р-н, м.Людиново, вул. Лібкнехта, б.3, прим. 18, ІНН 4024015860/402401001, ОГРН 1164027056269; банківські реквізити: ПАТ Сбербанк, Москва, транзитний рахунок 40702978140001001276, SWIFTТ: SABRRUM) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA768999980313121206083020653, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в сумі 81795,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "22" квітня 2024 р.
Суддя Л.В. Шарко