65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/401/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу №916/401/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912)
до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919)
про стягнення 150360, 41 грн.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 150360,41 грн. та суми сплаченого судового збору.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” залишено без руху, із встановлення останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.
14.02.2024 за вх.№6059/24 господарським судом одержано клопотання Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” про усунення недоліків позовної заяви.
19.02.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
13.03.2024 за вх.№10748/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.
15.03.2024 за вх.№11114/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.
Заперечень на відповідь на відзив відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача.
- на підставі укладеного між позивачем (Страховик) і Сурма О.В. (Страхувальник) договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №116258а0оа від 05.09.2020, внаслідок настання страхової події, а саме за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром 1 на припаркований автомобіль впало дерево, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 143668,41 грн. Окрім того, сума несплачених страхових платежів по договору становить 6692 грн., а тому збитки за страховим випадком з автомобілем «Mazda CX-5», д/н НОМЕР_1 , яких зазнав позивач становлять 150360,41 грн.
- до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної шкоди внаслідок падіння дерев покладається саме на орган місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром 1.
- відповідачем не доведено відсутність його вини, яка полягає у неналежному виконанню обов'язків по контролю за станом зелених насаджень, у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати ПРАТ «СК «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування.
Стислий виклад заперечень відповідача.
- Виконавчий комітет Одеської міської ради не мав можливості у встановлений судом строк подати відзив у даній справі з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану по всій території країни та бойовими діями, повітряна тривога оголошується в багатьох містах України, у тому числі у місті Одесі по декілька разів на добу, у працівників Юридичного департаменту Одеської міської ради протягом робочого дня досить обмежений час для підготовки процесуальних документів, у зв'язку з невеликою кількістю працівників Юридичного департаменту Одеської міської ради та великим навантаженням в роботі ці обставини є об'єктивною перешкодою у своєчасній реалізації Виконавчим комітетом Одеської міської ради права щодо подання до суду відзиву у даній справі у встановлений судом строк.
- Виконавчий комітет Одеської міської ради вважає, що звертаючись до суду позивач повинен довести суду, що саме на вказану особу покладено обов'язок з утримання зелених насаджень на території, де мало місце падіння дерева на автомобіль.
- доказів того, що стоянка автомобіля здійснена у дозволеному місці, спеціально обладнаному для зберігання транспортних засобів, позивачем не надано.
- матеріали справи не містять письмових доказів встановлення факту пошкодження автомобілю «Mazda CX-5», д/н НОМЕР_1 у разі настання страхової події саме 27.01.2024 р. за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром, 1, матеріали справи не містять документального підтвердження щодо зазначення конкретного місця пригоди. Відсутній протокол огляду місця пригоди, схеми ДТП, показань свідків. Відсутні посилання та докази, що дерево не було спиляно, зрубано, пошкоджено за допомогою третіх осіб, не зазначено стан дерева, відсутній експертний висновок щодо стану дерева
- додані до позову докази не дають можливості встановити особу відповідальну за настання події та факту самої події.
- страхувальник позивача був ознайомлений з погодними умовами, дерево впало не з вини Виконавчого комітету Одеської міської ради, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено:
05.09.2020 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС” (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №116258а0оа, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - легковий автомобіль «Mazda CX-5», р/н НОМЕР_1 , с/н НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , 2015 року випуску, чорного кольору.
У п.18 договору встановлено строк його дії 18.09.2020 - 17.09.2021.
Як вказує позивач, 27.01.2021 відбулася страхова подія на припаркований автомобіль «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром 1 впало дерево, в результаті чого, автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
01.02.2021 ОСОБА_1 (Страхувальник) звернувся до ПАТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, у якій зі слів Страхувальника зазначено обставини настання події: на припаркований ТЗ впало гілля.
01.02.2021 ФОП Лузанов О.П., за участю Страхувальника, складений акт зовнішнього огляду транспортного засобу, згідно з яким під час огляду ТЗ «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога 58, в якому встановлені механічні ушкодження автомобіля.
Листом ГУ Національної поліції в Одеській області №37-вхідний 871 від 03.02.2021 Страхувальника повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що відомості викладені у заяві відносяться до категорії цивільно-правових, які розглядаються виключно у судовому порядку, тому, з метою відновлення порушених цивільних прав та відшкодування нанесених матеріальних збитків, ОСОБА_1 має право звернутись до суду у приватному порядку з цивільний позовом. Також рекомендовано звернутися до страхової компанії. Окрім того, у листі роз'яснено, що у випадку незгоди з прийнятим рішенням Страхувальник має право оскарження згідно ст. 17 Закону України «Про звернення громадян».
03.02.2021 Фірма «Інтер-Авто» у вигляді ТОВ складений рахунок - фактура №000000179-С від 03.02.2021, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить 150 360, 41 грн.
24.02.2021 директором Департаменту врегулювання збитків АТ «СК» «АРКС» затверджений Страховий Акт № ARX2727112 до договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №116258а0оа від 05.09.2020, згідно з яким сума страхового відшкодування становить 143668, 41 грн.
25.02.2021 ПАТ «СК «АРКС» відповідно до платіжного доручення № 755016 від 25.02.2021, здійснило виплату суми страхового відшкодування в розмірі 143668, 41 грн. на рахунок фірми «Інтер - Авто» у вигляді ТОВ.
Листом Департаменту земельних ресурсів ОМР №01-19/1396 від 01.11.2022, за результатами розгляду адвокатського запиту Сечка С., повідомлено, що рішенням Одеської міської ради від 07.07.2009 № 4438-V затверджено перелік парків та скверів у м. Одесі, розробку проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі. До зазначеного переліку включено сквер по вул. Шкільний аеродром, 1 (п. 61 додаток № 1 до рішенням Одеської міської ради від 07.07.2009 № 4438-У).
Відповідачем в свою чергу надано до суду:
роздруківку із офіційного сайту м. Одеси від 27.01.2021 щодо повідомлення про погіршення погодних умов 27.01.2021;
лист Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) №9914-1-579/9914-10 від 21.11.2023 щодо погодних умов, які спостерігалися 27.01.2021.
Висновки суду.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, виплата страхового відшкодування в загальній сумі 143 668,41 грн. була здійснена позивачем у зв'язку зі страховою подією та у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №116258а0оа від 05.09.2020.
Отже, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке існувало на момент заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, та зміна в ньому кредитора.
Під час суброгації нового зобов'язання не виникає, первісні правовідносини залишаються незмінними. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Таким чином позивач у даній справі витупає на правах потерпілого ОСОБА_1 , а тому до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною третьою статті 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Крім того, за загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.
г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.
За таких обставин саме на позивача покладається обов'язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Щодо першої складової - протиправності поведінки відповідача, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з доводами позивача, 27.01.2021 на автомобіль «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром 1 впало дерево, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
У п.61 Додатку №1 до Рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 № 443 8-V, встановлено, що за адресою м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1 розміщений сквер.
Відповідно до пп. а) п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV, яким визначені правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
У п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV встановлено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV).
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч.7 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV).
Згідно з розділом 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 №105, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № N 880/12754, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта. На території об'єктів відповідно до містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм земельної ділянки, а також на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем,
забезпечувати належне утримання закріпленої за ними прилеглої території або брати пайову участь в утриманні об'єкта. На об'єктах державної чи комунальної власності межі
закріпленої території та обсяги пайової участі визначають місцеві органи влади, а в м. Києві та Севастополі державні адміністрації. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Елементи благоустрою входять до складу об'єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об'єктів монументального мистецтва, фонтанів. Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.
У ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV також встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Підпунктом 7 п. “а” ч. 1 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування” передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Отже, відповідальність за збереження зелених насаджень на об'єктах благоустрою може нести різні суб'єкти, залежно від їх власності та призначення. Наприклад, на об'єктах державної або комунальної власності цю відповідальність можуть нести балансоутримувачі, а на територіях підприємств чи установ - самі підприємства та установи. У випадку зелених насаджень на приватних ділянках відповідальність покладається на власників або користувачів цих ділянок. У разі падіння дерева на місцях масових паркувань, таких як двори будинків, біля парків чи скверів, на узбіччях доріг, власником цих зелених насаджень є комунальна влада. Відповідно, організація благоустрою та контроль за станом зелених насаджень належать до відання виконавчого органу місцевої ради.
Балансоутримувач, визначений виконавчим органом місцевої ради, несе обов'язок відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок падіння дерева на відведених під це територіях. Це включає проведення оглядів зелених насаджень, виявлення аварійних дерев чи гілок та їх негайне видалення.
У випадку, якщо виконавчим органом місцевої ради не визначено балансоутримувача, відшкодування збитків повинно здійснюватися самим виконавчим органом місцевої ради.
У відзиві на позов Виконавчий комітетом Одеської міської ради не надав до суду жодних відомостей про визначення балансоутримувача такого об'єкту благоустрою міста Одеси, як сквер, який розташований за адресою вул. Шкільний Аеродром 1, а відтак, обов'язок відшкодування майнової шкоди, внаслідок падіння дерева, покладається на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
При цьому, аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №2-1474/11-ц.
Щодо другої складової - наявності шкоди та її розміру, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з наявним у справі страховим актом та платіжним дорученням №755016 від 25.02.2021 сума страхового відшкодування, яка виплачена позивачем Страхувальнику, становить 143668, 41 грн.
Отже, виходячи того, що розмір спричиненої Страхувальнику та виплаченої Страховиком шкоди становить 143668,41 грн., та відповідний позов про стягнення з відповідача шкоди є позовом, який пред'явлений в поряду суброгації, господарський суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо наявності шкоди саме в розмірі 143668,41 грн.
Обставини наявності шкоди в розмірі 6692 грн. є такими, що не доведені позивачем в межах розгляду позову в порядку суброгації, оскільки останнім не надано до суду доказів, які свідчать про оплату позивачем Страхувальнику відповідних грошових коштів.
Щодо третьої складової - причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, то між протиправною бездіяльністю відповідача та завданою шкодою відсутній прямий причинний зв'язок, оскільки позивачем не доведено суду, що саме завдана застрахованому автомобілю шкода була спричинена саме внаслідок падіння дерева на автомобіль «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно з приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що дотримання фундаментального принципу змагальності господарського судочинства забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом, посилання позивача на те, що автомобіль «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень внаслідок падіння дерева за 27.01.2021 за адресою м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром 1 підтверджуються лише відомостями, зазначеними у заяві про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 01.02.2021, зі слів самого Страхувальника.
Жодного іншого доказу, який дозволяє суду встановити наявність причинного зв'язку між противоправною поведінкою відповідача та спричиненою шкодою, як то: фотографії падіння дерева, заяви свідків, фіксація події працівниками Національної поліції України, позивачем до суду не надано.
Лист ГУ Національної поліції в Одеській області від 03.02.2021 №37 - вхідний, яким Страхувальнику відмовлено у фіксації факту падіння дерева на автомобіль, також не доводить суду відповідних обставин. Тим більш, що відмова ГУ Національної поліції в Одеській області Страхувальником оскаржена не була.
Водночас умовами п. п.27.3 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №116258а0оа від 05.09.2020, передбачено, що до переліку документів для визначення обставин заявленої події надається копія протоколу огляду місця події.
Наданий позивачем до суду Акт огляду транспортного засобу від 01.02.2021, який складений ФОП Лузановим О.П., за участю Страхувальника, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, свідчить про наявність та характер ушкоджень автомобіля «MAZDA СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , але не доводить причин виникнення відповідних ушкоджень.
Окрім того, позивачем не надано до суду відомості, які дозволяють встановити обставини відповідного стану дерева (всихання, поширення гнилі, тощо), падіння якого на автомобіль 27.01.2021, за доводами самого позивача, спричинило шкоду.
Суд звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду 08.05.2018 у справі № 920/316/17, від 21.12.2018 у справі № 920/31/18, згідно з якою причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності, і він полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
При цьому, як вище зазначено судом, у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості заявлених вимог покладається на позивача, який має надати докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених умов, які необхідні для відшкодування шкоди.
Отже, виходячи з того, що позивачем не доведено суду наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, тобто, повного складу цивільного правопорушення, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 143 668,41 грн.
Також, не підлягають задоволенню заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки несплачених страхових платежів по договору №116258а0оа від 05.09.2020 у розмірі 6692 грн., оскільки право суброгації щодо відповідних збитків не перейшло до позивача.
При цьому, у зв'язку із тим, що позивачем не доведено суду наявності повного складу цивільного правопорушення, обставини відсутності вини відповідача не досліджуються господарським судом.
На підставі ст.129 ГПК України на позивача покладаються судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Відмовити Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “АРКС” у задоволенні позову до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 150360, 41 грн. у справі №916/401/24.
2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. покласти на Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “АРКС”.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 22 квітня 2024 р.
Суддя Г.Є. Смелянець