вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/427/24
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., у справі
за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до: 1) Вишгородської міської ради;
2) фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним договору та стягнення 190 088, 81 грн,
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Вишгородської міської ради (надалі - пвідповідач-1); фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір від 17.02.2021 № 22, укладений між Вишгородською міською радою та фізичної особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088,81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави.
Крім цього, в позовній заяві містилось клопотання про залучення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Також, у позовній заяві містилось клопотання про витребування у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідченої копії рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також документів, що стали підставою для його прийняття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 здійснено розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 911/427/24 та визначено до розгляду судді Грабець С.Ю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 відкрито провадження в справі її розгляд постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.04.2024, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - третя особа) та витребувано в третьої особи належним чином засвідчену копію рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також копії документів, на підставі яких було прийняте вищевказане рішення.
06.03.2024 через систему «Електронний суд» та 08.03.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
20.03.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.
02.04.2024 від відповідача-2 надійшов відзив.
08.04.2024 від позивача надійшли пояснення щодо позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2024 задоволено заяву судді Грабець С.Ю. про самовідвід у справі №911/427/24.
17.04.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.
Відповідно до абз.1 ч.14 ст.32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження в справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.164, 172 ГПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (надалі - Правила), підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції зокрема є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Відповідно до абзацу 47 статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Враховуючи вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Разом з тим, усупереч наведеним вище вимогам, прокурором не надано належних доказів направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів. Так, у якості доказів направлення копії позовної заяви прокурором надано описи вкладення в цінні листи у яких не зазначено, номерів поштового відправлення, а також чеки поштового відділення №0730106734770, №0730106734788, №0730106734796 та № 0730106734818. За таких обставин, неможливо дійти висновку про направлення позовної заяви із усіма доданими до неї документами, що надійшли до суду іншим учасникам справи.
Отже, прокурору необхідно надати суду оригінали описів вкладення до поштових відправлень за №0730106734770, №0730106734788, №0730106734796 та № 0730106734818, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, на підтвердження надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів.
Крім цього, відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Суд зазначає, що прокурором не додано до позову доказів направлення (опису вкладення із номером потового відправлення та чеку поштового відділення) повідомлення №54-869вих-24 від 15.02.2024 на адресу Північного офісу Держаудитслужби.
Враховуючи викладене вище, для підтвердження повноважень керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області представляти інтереси держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в межах даного спору, то прокуратурі необхідно надати суду докази направлення (опису вкладення із номером потового відправлення та чеку поштового відділення) повідомлення №54-869вих-24 від 15.02.2024 на адресу Північного офісу Держаудитслужби.
Також, відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зазначає, що прокурором у поданій позовній заяві зазначено адресу відповідача-2: 07301, Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 9А, квартира 187.
Тоді як з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження відповідача-2 є: 07300, Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 9А, квартира 187.
Враховуючи зазначене вище прокурором у позову невірно зазначено адресу відповідача-2, а саме поштовий індекс.
Прокурору необхідно зазначити вірний поштовий індекс відповідача-2.
Крім того відповідно до ч.2, 4 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У той же час, додані до позовної заяви копії документів, що підтверджують обставини, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, не завірені належним чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, оскільки не містять дати засвідчення такої копії, більше того копії додані до позову засвідчені особою повноваження якої, суд позбавлений можливості встановити, а саме: Ігорем Мирієвським.
Враховуючи викладене вище, прокурору слід надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та вразі надання таких копій засвідчених не прокурором, то слід надати повноваження особи на засвідчення копій таких документів.
Також суд зазначає, що позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що приписами ст. ст. 1, 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано таке:
- Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах;
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках;
Згідно ч. 1 ст. 169, ч. 1 ст. 170 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Прокурором заявлено дві вимоги немайнового та майнового характеру, а саме просить суд:
- визнати недійсним договір від 17.02.2021 № 22, укладений між Вишгородською міською радою та фізичної особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088,81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави.
Суд вважає за необхідне наголосити прокурору на те, що під час звернення до господарського суду із відповідним позовом та оформлення пов'язаних з цим позовом пояснень, заяв, клопотань, останні мають містити відповідні мотивування та нормативні підстави, тобто як зміст порушеного питання, так і причини його заявлення з посиланням на норми ГПК України, що передбачають можливість розгляду судом такого клопотання/заяви.
Та суд звертає увагу, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У порушення пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить правових підстав позову та конкретизації щодо вимоги:
- стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088,81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави.
З огляду на наведене вище суд звертає увагу прокурора на те, що чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє ефективному та реальному захисту і відновленню порушених прав.
Враховуючи викладене, позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Керуючись статтями 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти справу № 911/427/24 до свого провадження.
2. Залишити без руху позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до 1) Вишгородської міської ради; 2) фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору та стягнення 190 088, 81 грн.
3. Встановити Вишгородській окружній прокуратурі Київської області строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити Вишгородській окружній прокуратурі Київської області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригінали описів вкладення (із зазначення номерів поштових відправлень), які відповідають чекам поштового відділення за №0730106734770, №0730106734788, №0730106734796 та № 0730106734818.
- докази направлення (опису вкладення із номером потового відправлення та чеку поштового відділення) повідомлення №54-869вих-24 від 15.02.2024 на адресу Північного офісу Держаудитслужби.
- належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- зазначити вірний поштовий індекс відповідача-2;
- нормативно-правове обґрунтування позовної вимоги: «стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088,81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави».
5. Роз'яснити прокурору, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Антонова