Єдиний унікальний №334/300/24 Головуючий в 1 інст. Ісаков Д.О.
Провадження №33/807/350/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
29 березня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , її представника - адвоката Рощупкіна С.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Рощупкіна С.В. на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб, стягнуто судовий збір,
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя місцевого суду встановив, що 30 грудня 2023 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме: ображав, принижував, хапав за одяг, штовхав та вдарив її по обличчю.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Рощупкін С.В., діючи в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та зазначив, що потерпіла вважає оскаржувану постанову необґрунтованою в частинні накладення найсуворішого адміністративного стягнення.
Зазначив, що дійсно у потерпілої з ОСОБА_1 виник конфлікт, проте будь яких ударів ОСОБА_1 потерпілій не наносив.
Посилається на те, що вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства мало місце, проте він вперше притягується до адміністративної відповідальності, належним чином виконував терміновий заборонений припис та змінив свою поведінку.
Вважає, що в постанові місцевого суду не наведено будь яких даних, які б вказували, що лише адміністративний арешт відносно ОСОБА_1 зможе досягти мети адміністративного стягнення.
Крім того зазначає, що застосування до ОСОБА_1 найсуворішого адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після його примирення з потерпілою, може негативно вплинути на їх взаємовідносини. На дату винесення оскаржуваної постанови суду, стосунки між потерпілою та ОСОБА_1 налагодилися, після того будь яких конфліктів не виникало.
Отже вважає, що ОСОБА_1 не створює для потерпілої жодної загрози. Акцентую увагу, що такий конфлікт, який призвів до виклику поліції відбувся вперше.
На підставі вищевикладеного, просить змінити постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року в частині накладеного адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170, 00 гривень.
Окрім вимог щодо зміни даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що потерпіла участі у розгляді справи не приймала, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 29 лютого 2024 року, внаслідок чого, а ні ОСОБА_1 , а ні потерпіла не мали можливості своєчасно оскаржити постанову суду, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 не була повідомлена належним чином про час та дату судового засідання, яке було призначено на 24 січня 2024 року, справу розглянуто за її відсутністю. Матеріали провадження не містять відомостей на спростування тверджень представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Рощупкіна С.В. з приводу того, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_2 ознайомилась 29 лютого 2024 року, в день її отримання ОСОБА_1 .
Суд апеляційний інстанції враховуючи вказане, дійшов до висновку, що потерпіла ОСОБА_2 за таких обставин пропустила строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а відтак цей строк підлягає поновленню.
У судовому засіданні апеляційного суду, представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Рощупкін С.В. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та зазначила, що ОСОБА_1 не здійснював удари в її обличчя, а свої письмові пояснення надані працівникам поліції та інші документи, підписувала не читаючи.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 розкаявся у вчиненому правопорушенні та зазначив, що більше не буде вчиняти протиправних дій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарг, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді справи судом першої інстанції в цілому виконані.
Висновок суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №905360 від 30 грудня 2023 р. підтверджується:
- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 6);
- терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_5 від 30 грудня 2023 р. (а.с. 8).
Слід зауважити, що вказані докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, узгоджуються між собою та є достатніми для відповідного висновку, жодних сумнівів щодо достовірності та допустимості доказів не викликають.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Рощупкіна С.В. про відсутність конфліктних ситуацій в родині на дату винесення оскаржуваної постанови, сумлінне виконання ОСОБА_1 термінового забороненого припису, апеляційний суд виходить із наступного.
Диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких, із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
У даному випадку, за встановлених судом обставин, є вірним висновок, що ОСОБА_1 , 30 грудня 2023 р. вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 насильство, яке виразилося в образах нецензурною лайкою та застосування фізичної сили, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» є формами домашнього насильства.
Відсутність конфліктів між подружжям на даний час, виконання ОСОБА_1 належним чином термінового забороненого припису та сумлінна поведінка останнього на час прийняття судом оскаржуваної постанови не спростовує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Рощупкіна С.В. щодо зміни накладеного судом стягнення, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
При призначені найсуворішого виду стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, поза увагою суду першої інстанції залишилися певні обставини та дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, апелянт не ставить під сумнів доведеність провини ОСОБА_1 , просить змінити вид стягнення, застосованого до останнього, та призначити йому мінімальний штраф, посилаючись на відсутність в родині конфліктних ситуацій, сумлінне виконання порушником термінового забороненого припису, зміну ОСОБА_1 своєї поведінки в родині, відсутності з його боку жодної загрози для потерпілої, які є предметом розгляду у даній справі.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для зміни постанови в частині накладення стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ст.33 КУпАП).
Санкція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства мало місце, проте він вперше притягується до адміністративної відповідальності, примирився з дружиною, змінив свою поведінку, що заслуговує на увагу в контексті пояснень самої потерпілої.
Отже, враховуючи позитивні дані стосовно особи ОСОБА_1 , позицію потерпілої, суддя апеляційного суду вважає за можливе змінити стягнення з адміністративного арешту на штраф в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Даних, які б вказували, що лише адміністративний арешт відносно ОСОБА_1 зможе досягти мети адміністративного стягнення у матеріалах провадженні не міститься. Навпаки, встановлені данні про особу ОСОБА_1 свідчать про невідповідність накладеного стягнення особі правопорушника через суворість.
Сукупність вказаних вище обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги потерпілої щодо зміни застосованого відносно ОСОБА_1 стягнення, а тому апеляційний суд вважає за необхідне її задовольнити та змінити постанову місцевого суду.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Рощупкіну С.В. строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Рощупкіна С.В., задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді 10 діб адміністративного арешту, змінити.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/300/24