запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/217/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/1995/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , на підставі ст.89 КК України раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2024 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 29.04.2024 року включно, шляхом заборони у період з 22.00 години до 06.00 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим суддею не враховані всі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, зроблено неправильні висновки щодо застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні скарги сторони обвинувачення.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу. Підозрюваний та захисник заперечили проти скарги прокурора.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що заступник начальника СВ ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернулася до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_8 , якому 29 лютого 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.2 ст.307 КК злочину.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, зазначила про відсутність доведених слідчим ризиків, на які вона посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
Відповідно до ст.181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя з'ясувала, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним передбаченого ч.2 ст.307 КК злочину.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, та не оспорюються в апеляційній скарзі.
Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановила відсутність наміру ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та слідчого судді, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК, якщо при розгляді клопотання прокурор не доведе обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК.
На думку колегії суддів, з врахуванням даних про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку, прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, через недоведеність неможливості застосування до даної особи альтернативного запобіжного заходу, розв'язання відповідного клопотання стосовно ОСОБА_8 було виваженим та здійснено із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, з яким пов'язано вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.
Зокрема, слідчий суддя взяла до уваги, що ОСОБА_8 у відповідності до ст.89 КК раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батька інваліда, позитивно характеризується за місцем проживання, сам обіцяє виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.178 КПК в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно вимог чинного законодавства слідчим суддею враховано тяжкість злочину з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та за результатами розгляду встановлено, що необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 буде запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, оскільки наявність підстав, які б переконували суд, що менш суворий запобіжний захід не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК, не встановлено.
Колегія суддів також враховує фактичну поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який від органу досудового розслідування не переховувався, не чинив перешкод кримінальному провадженню, за викликом апеляційного суду самостійно з'явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.
З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного на час розгляду апеляційної скарги свідчить, що заявлені в клопотанні слідчого ризики попереджені застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у виді домашнього арешту.
Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особо запобіжного заходу у виді взяття під вартою.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні свого об'єктивного підтвердження не знайшли, а прокурором не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби до ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 335/1995/24