Справа № 303/2862/23
Закарпатський апеляційний суд
17.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю секретаря судових засідань Волощук В. І., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Волошин Л. Я., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Азьоми Ю. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/483/23 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Волошин Л. Я. на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2023.
Цією постановою провадження у справі, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, диспетчера Управління водного господарства,про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 288310 від 28.03.2023 та постанови судді від 01.06.2023 вбачається, що ОСОБА_1 о 20 год 21.03.2023, діючи з хуліганських мотивів, проходячи повз припаркований біля будинку № 5 по вул. Партизанській в м. Мукачеві автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодила ключем капот вказаного автомобіля, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Рішення суддя мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП доведена, однак на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення минув строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки згідно наданих суду письмових матеріалів справи, адміністративне правопорушення не є триваючим і провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Волошин Л. Я. порушує питання про скасування постанови судді від 01.06.2023 та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на те, що ОСОБА_1 не має ніякого відношення до пошкодження належного ОСОБА_2 автомобіля. 21.03.2023 ОСОБА_1 дійсно проходила повз припарковані автомобілі по вул. Партизанській в м. Мукачеві, однак не вчиняла жодних хуліганських дій, а спокійно пройшла повз автомобілі та звернула додому після чого прибіг сусід ОСОБА_2 та повідомив, що вона пошкодила його автомобіль. Також в протоколі вказано, що місцем вчинення адміністративного
-2-
правопорушення є АДРЕСА_2 , а громадянин ОСОБА_2 вказує, що подія відбулася за адресою АДРЕСА_3 . Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП. В протоколі не зазначено жодних свідків, а потерпілий зазначає, що був свідок ОСОБА_4 . Долучений до справи відеозапис не містить факту вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій. Також судом не в повній мірі відображено пояснення свідка ОСОБА_5 , яка повідомила про те, що перебуває в дружніх стосунках із сином потерпілого, тобто її покази не можуть бути об'єктивними. При цьому вказаний свідок не бачила, що ОСОБА_1 подряпала автомобіль, а лише чула характерний скрегіт. Матеріали справи не містять відомостей, що стосуються обов'язкової ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема місце вчинення правопорушення, а саме того, що це є громадське місце, при наявності суперечливих даних, що позбавляють можливості встановити місце вчинення правопорушення та перевірити, чи являється воно громадським місцем, загальнодоступним для громадян.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її захисника які підтримали апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Азьоми Ю. М. на заперечення доводів апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
-3-
За приписами до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд виходив з того, що досліджені судом докази підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Однак, на думку апеляційного суду, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є необґрунтованим та безпідставним з таких підстав.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 288310 від 28.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 о 20 год 21.03.2023, діючи з хуліганських мотивів, проходячи повз припаркований біля будинку № 5 по вул. Парканія, 5 в м. Мукачеві автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодила ключем капот вказаного автомобіля, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Мотивуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на досліджені протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 288310 від 28.03.2023, рапорти працівників поліції від 21.03.2023 та 04.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , звітом про оцінку розміру ремонту № 44.23, показаннями свідка ОСОБА_5 , та потерпілого ОСОБА_2 та інші матеріали справи.
Згідно оскарженої постанови, в суді першої інстанції ОСОБА_1 заперечувала свою вину, пояснивши, що немає ніякого відношення до пошкодження належного ОСОБА_2 автомобіля. 21.03.2023 дійсно проходила повз припарковані автомобілі по вул. Партизанській в м. Мукачеві. Заходячи в під'їзд спільного користування будинку АДРЕСА_3 побачила свого сусіда ОСОБА_2 , який сказав їй, що вона пошкодила його автомобіль. Вона показала на свої ключі, які тримала в руках, які потерпілий приклав до подряпини на капоті та сказав, що є відеозапис з камер відеоспостереження.
Ці обставини, зазначені ОСОБА_1 , суд першої інстанції належним чином не перевірив під час судового розгляду в сукупності з іншими доказами, що свідчить про неповноту судового розгляду.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що немає ніякого відношення до пошкодження належного ОСОБА_2 автомобіля. 21.03.2023 вона дійсно проходила повз припарковані автомобілі по вул. Партизанській в м. Мукачеві, однак не вчиняла жодних хуліганських дій, а спокійно пройшла повз автомобілі та звернула додому після чого прибіг сусід ОСОБА_2 та повідомив, що вона пошкодила його автомобіль.
-4-
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що близько 20 год 21.03.2023 залишив свій автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 на узбіччі вулиці Партизанська, 7 в м. Мукачеві. В салоні автомобіля залишилася дівчина його сина ОСОБА_5 , яка повідомила йому, що повз автомобіль проходила ОСОБА_1 та пошкодила автомобіль невідомим предметом.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що увечері 21.03.2023 знаходилася в салоні автомобіля марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований біля будинку № 5 по вул. Партизанській в м. Мукачеві. Чітко почула скрегіт металу в той час як ОСОБА_1 впритул проходила біля автомобіля, після чого на автомобілі залишилися подряпини.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Також з диспозиції зазначеної норми закону вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян
-5-
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (справа № 288/1158/16-к).
Отже для кваліфікації дій особи, необхідно співставити фактичні обставини події, тобто відповідність конкретного діяння, а також наявні докази із ознаками того чи іншого складу правопорушення, передбаченого у диспозиції статті КУпАП.
Однак, при дослідженні вищевказаного протоколу встановлено, що зазначене у ньому звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не можна визнати конкретним, оскільки воно не містить обов'язкових для даного правопорушення кваліфікуючих ознак та обставин, які мають істотне значення для розгляду справи.
Більш того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б свідчили що ОСОБА_1 порушувала громадський порядок та спокій громадян у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є АДРЕСА_2 , однак всі інші матеріали справи, в тому числі протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, вказують на те, що подія відбулася за адресою АДРЕСА_3 .
Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають апеляційному суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці, дійсно своїми діями порушила громадський порядок та спокій громадян, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об'єктивним обставинам справи, вказують на відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, оскільки між потерпілим та ОСОБА_1 існують неприязні стосунки, про вказав в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2
-6-
На думку апеляційного суду, наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення визнаються обгрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, досліджені апеляційним судом докази вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставини та положень п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо.
Керуючись ст. 247, 294 КпАП України, апеляційний суд
Апеляційну захисника-адвоката Волошин Л. Я. задовольнити.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2023 щодо ОСОБА_3 скасувати, а провадження у справі щодо неї закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя