ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/629/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"
(вул. Л. Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133)
до Фізичної особи-підприємця Ошура Юрія Федоровича
( АДРЕСА_1 )
про стягнення 25 477,92 грн заборгованості за кредитним договором
представники сторін в судове засідання не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (далі - ТОВ "Бізнес позика", позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ошура Юрія Федоровича (далі - ФОП Ошур Ю.Ф., відповідач) про стягнення 25 477,92 грн заборгованості за кредитним договором, з яких:
- 10 000,00 грн прострочених платежів щодо тіла кредиту;
- 15 087,80 грн прострочених платежів з процентів за користування кредитом;
- 390,12 грн прострочених платежів з комісії.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 147,20 грн судового збору.
Крім того, у позовній заяві позивач заявив клопотання про витребування доказів. У своєму клопотанні позивач просить витребувати в Акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк"):
- інформацію про випуск банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 );
- інформацію щодо руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 28.07.2021 по 27.08.2021 включно.
Дії суду щодо розгляду справи
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.08.2023; також призначено клопотання позивача про витребування доказів до розгляду в судовому засіданні. Дана ухвала надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також в Електронний кабінет та на електронну адресу.
13.07.2023 до суду від представника позивача надійшла заява від 12.07.2023 №188669-КС-001 (вх.№10240/23), в якій просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.
14.08.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті:
- представники обох сторін не з'явились;
- суд постановив ухвалу від 14.08.2023, якою задовольнив клопотання ТОВ "Бізнес позика" (вх.№8014/23 від 06.07.2023) про витребування доказів; зобов'язав АТ "Ідея Банк" у строк до 11.09.2023 надати суду інформацію про випуск банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та інформацію щодо руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 28.07.2021 станом на час розгляду справи;
- суд відклав розгляд справи по суті на 13.09.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
28.08.2023 до суду від АТ "Ідея Банк" на виконання вимог ухвали від 14.08.2023 надійшло повідомлення по справі від 22.08.2023 №вихА-2023/2155 (вх.№12421/23) щодо надання запитуваної інформації.
13.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники обох сторін не з'явились; судом відкладено розгляд справи по суті на 14.11.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
18.10.2023 до суду через Електронний суду від представника позивача надійшла заява від 18.10.2023 б/н (вх.№15140/23), в якій просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.
14.11.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники обох сторін не з'явились.
У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи
Ухвала суду від 11.07.2023 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 28.07.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48).
Ухвали-повідомлення про судове засідання від 14.08.2023 та від 26.10.2023 отримані відповідачем 19.08.2023 та 02.11.2023 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 57, 71).
Крім того, ухвала-повідомлення від 26.10.2023 була доставлена відповідачу на його електронну адресу, яка була зазначена в анкеті клієнта від 09.01.2023 (а.с. 16), про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 70).
У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Позиції сторін
Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного шляхом обміну електронними повідомленнями між сторонами договору про надання кредиту відповідачем не було повернуто суму кредиту та не сплачено відсотки за його користування і комісію.
Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 652, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України); ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причин неявки представника суду не повідомив.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Обставини справи, встановлені судом
ТОВ "Бізнес Позика" є фінансовою установою відповідно до свідоцтва серії ФК №880 від 06.04.2017, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, видану згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.05.2017 №1593.
28.07.2021 ФОП Ошур Ю.Ф., використовуючи свій номер телефону, ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Бізнес Позика" (https:// https://my.bizpozyka.com) та зайшов в особистий кабінет.
У свою чергу ТОВ "Бізнес Позика" направило (розмістило в інформаційно-телекомунікаційній системі) пропозицію (оферту) ФОП Ошуру Ю.Ф. укласти договір №188669-КС-001 про надання кредиту, а також одноразовий ідентифікатор G-7314 на номер телефону, який зазначений ФОП Ошуром Ю.Ф. в своїй анкеті клієнта (а.с. 16).
У цей же день, 28.07.2021, ФОП Ошур Ю.Ф. направив (розмістив в інформаційно-телекомунікаційній системі) шаблон акцепта (акцептував умови оферти) та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-7314 договір №188669-КС-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір), за яким ТОВ "Бізнес Позика" виступило кредитодавцем, а ФОП Ошур Ю.Ф. - позичальником.
Вищезазначене підтверджується документом "Візуальна форма послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі" (а.с. 15).
Умови кредитного договору такі.
Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям. Строк кредиту складає 24 тижні; процентна ставка в день - 1.07766643 (фіксована); комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 10 000,00 грн; термін дії договору - до 12.01.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 24 960,00 грн (п. 1 кредитного договору).
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів (п. 2 кредитного договору).
У п. 3 кредитного договору встановлений графік платежів, якого має дотримуватися позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Інші умови цього правочину регулюються Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (п. 10 кредитного договору).
Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям розміщені на офіційному сайті ТОВ "Бізнес Позика" (https://bizpozyka.com/Rules_BizPozyka_9_fop.pdf) та в інформайно-телекомунікаційній системі в особистому кабінеті позичальника (а.с. 15).
На виконання умов кредитного договору ТОВ "Бізнес Позика" 28.07.2021 перерахувало ФОП Ошуру Ю.Ф. на платіжну картку № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача з 28.07.2021 по 10.08.2021, наданою АТ "Ідея Банк" на ухвалу суду про витребування доказів від 14.08.2023 (а.с. 59).
За повідомленням АТ "Ідея Банк" від 22.08.2023 вих.№Л-2023/2155 (вх. 12421/23 від 28.08.2023) платіжна картка № НОМЕР_1 видана на ім'я ФОП Ошура Ю.Ф. (а.с. 58).
За розрахунками позивача, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату процентів та комісії на загальну суму 4 235,21 грн (12.08.2021 сплатив 1 616,55 грн відсотків за користування кредитом та 539,45 грн комісії, а 27.08.2021 - 1 508,78 грн відсотків за користування кредитом та 570,43 грн комісії).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.01.2023 складає 25 477,92 грн, з них: 10 000,00 грн прострочених платежів щодо тіла кредиту, 15 087,80 грн прострочених платежів з процентів за користування кредитом та 390,12 грн прострочених платежів з комісії.
У зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування
І. Загальні положення
1.1. Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Також абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).
1.2. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ч. 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Порядок укладення електронного договору встановлений ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", яка передбачає:
- електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3);
- електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3);
- пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1);
- пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4);
- відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
(1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього закону;
(2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього закону;
(3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6).
Таким чином, акцептувавши умови оферти та підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-7314 договір №188669-КС-001 про надання кредиту (кредитний договір) в інформаційно-телекомунікаційній системі, 28.07.2021 ФОП Ошур Ю.Ф. уклав з ТОВ "Бізнес Позика" кредитний договір в електронній формі.
1.3. Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання договору №188669-КС-001 про надання кредиту від 28.07.2021, предметом якого є дії сторін щодо надання кредиту, його повернення, сплати процентів за користування кредитом та комісії у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.
Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
ІІ. Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту
За приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" гл. 71 цього кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" гл. 71 цього кодексу і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу п. 3 кредитного договору позичальник зобов'язаний був повертати кредит однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів, які наведені у п. 3 кредитного договору.
При цьому сторони домовилися, що останнім днем користування відповідачем кредиту є 12.01.2022.
Отже, уклавши 28.07.2021 кредитний договір та отримавши суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку, відповідач зобов'язався виконувати умови кредитного договору.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував.
Відтак, заборгованість відповідача з повернення тіла кредиту становить 10 000,00 грн.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, що кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На час прийняття судом рішення у справі відповідач не спростував факт наявності заборгованості з повернення тіла кредиту у сумі 10 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та документально обґрунтовано позовні вимоги в частині стягнення 10 000,00 грн основної заборгованості за кредитом (тілом кредиту), тому вони підлягають задоволенню.
ІІІ. Щодо стягнення процентів та комісії
За приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом", тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Відповідний правовий висновок викладений в п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Згідно з п. 1 кредитного договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.07766643 процентів за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, позивач у відповідності до погоджених сторонами в кредитному договорі умов та приписів чинного законодавства нараховував відповідачу проценти за користування кредитом до терміну повернення кредиту, тобто до 12.01.2022.
Також позивач нарахував передбачену кредитним договором комісію за надання кредиту.
У порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором відповідач частково сплатив проценти за користування кредитом на загальну суму 3 125,33 грн та частково сплатив комісію за надання кредиту на загальну суму 1 109,88 грн (12.08.2021 та 27.08.2021).
Отже, заборгованість станом на час повернення кредиту становить 15 087,80 грн процентів за користування кредитом та 390,12 грн комісії.
На час прийняття судом рішення у справі відповідач не спростував факт наявності відповідної заборгованості.
На підставі наведеного, позовні вимоги в цій частині визнаються судом законними та обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню.
IV. Інші аспекти
4.1. Європейський суд із прав людини у своїй практиці щодо захисту власності відповідно до гарантій, що їх визначено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, застосовує також доктрину правомірних (легітимних) очікувань.
Уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання.
Зокрема, у даному випадку відповідач (позичальник) розраховує (очікує), що протягом певного часу він може правомірно «користуватися позикою», натомість позивач (кредитор) розраховує (очікує), що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану відповідачу (позичальнику) можливість не повертати борг одразу.
Відповідний правовий висновок викладений в п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Конституційний Суд України (другий сенат) у рішенні від 22.06.2022 №6-р(II)/2022 (у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" щодо відповідності Конституції України припису першого речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України) дійшов висновку, що як на момент укладення кредитного договору, так і протягом строку кредитування банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об'єктом права власності, захист якого гарантує ст. 41 Конституції України.
4.2. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце прострочення відповідача.
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновок суду
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує задоволення позову, тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 (із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжними інструкціями від 21.06.2023 на суму 1 878,80 грн та від 06.02.2023 №288 на суму 268,40 грн (а.с. 8-9).
У відповідності до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України задоволення позову обумовлює покладення таких судових витрат на відповідача.
Інші судові витрати сторони до відшкодування суду не заявляли.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 14, 73 - 77, 80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236 - 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до Фізичної особи-підприємця Ошура Юрія Федоровича про стягнення 25 477,92 грн заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ошура Юрія Федоровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (вул. Л. Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) прострочених платежів щодо тіла кредиту, 15 087,80 грн (п'ятнадцять тисяч вісімдесят сім гривень 80 коп.) прострочених платежів з процентів за користування кредитом, 390,12 грн (триста девяносто гривень 12 коп.) прострочених платежів з комісії та 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.04.2024 (з урахуванням тимчасової втрати працездатності та відпустки).
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Т.Е. Валєєва