вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/17517/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.;
представників сторін
від позивача: Роговий М.В.;
від відповідача: Кисіль Т.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024
у справі №910/17517/23 (суддя Маринченко Я.В.)
а позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про визнання договору неукладеним
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору неукладеним залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву суд вказав, що з огляду на факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи повторну неявку представників позивача, відсутність поважних причин неявки, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та враховуючи те, що відсутність представника позивача унеможливлює виконання завдань та вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України, у даному випадку, у суду відсутні підстави для відкладення судового засідання через неявку представника позивача, внаслідок чого позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 та справу передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що він не з'явився у підготовче судове засідання є помилковими, оскільки представник позивача адвокат Роговий М.В. прибув до судового засідання у даній справі 22.02.2024, попередивши, що приймає участь в іншій справі №910/17513/23 на 10-40 год та після її закінчення, запізнившись на 30 хвилин, прибув у дане судового засідання, яке було призначено на 11-00 год, однак, йому було повідомлено про винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Апелянт вважає, що позивача фактично було позбавлено доступу до правосуддя через надмірний формалізм суду першої інстанції.
Також апелянт зауважує, що ухвала про залишення позову без розгляду датована 26.02.2024, проте справа була розглянута 22.02.2024.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до Північного апеляційного господарського суду 29.03.2024 зазначив, що суд дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився у підготовче судове засідання без зазначення поважних причин, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.02.2024. Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких заяв чи клопотань позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, посилаюсь при цьому на практику Верховну Суду з аналогічних правовідносин.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справу №910/17517/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/17517/23 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
11.03.2024 від АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору № 1800-5086-9368-4057 від 11.03.2024 у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/17517/23 та справу призначено до розгляду на 15.04.2024.
Позиції учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 скасувати та справу передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 15.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору неукладеним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовчі судові засідання.
В судовому засіданні 14.12.2023 у якому були присутні представники позивача та відповідача, суд протокольно ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.01.2024 на 10:40 год.
У судове засідання, призначене на 23.01.2024 представник позивача - адвокат Приходько Сергій Володимирович не з'явився, разом з тим до початку розгляду справи подав клопотання про відкладення розгляду справи, підготовче судове засідання відкладено на 22.02.2024 на 11:00 год.
У судове засідання, призначене на 22.02.2024 позивач повторно не направив уповноваженого представника, разом з тим, 22.02.2024 від представника позивача - адвоката Рогова Миколи Володимировича надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій Рогов М.В. зазначив, що він є новим представником позивача та неознайомлений з матеріалами справи, яка відхилена судом першої інстанції.
Таким чином, з огляду на факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи повторну неявку представників позивача, відсутність поважних причин неявки, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та враховуючи те, що відсутність представника позивача унеможливлює виконати завдання та вирішити питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, у даному випадку, у суду відсутні підстави для відкладення судового засідання через неявку представника позивача, внаслідок чого, позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 залишена без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 45 ГПК України).
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Стаття 181 ГПК України передбачає, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 частини 2 ст. 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведена норма кореспондується з визначеним у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Правила статті 202 ГПК України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина 4 ст. 202 ГПК України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 4 ст. 202 ГПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19, від 08.02.2024 у справі №990/89/23.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів зауважує, що в даному випадку, у разі відсутності у позивача можливості брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.12.2023.
У судовому засіданні 14.12.2023, в якому були присутні представники позивача та відповідача, суд відклав підготовче засідання на 23.01.2024 на 10:40 год.
У судове засідання, призначене на 23.01.2024 представник позивача - адвокат Приходько Сергій Володимирович не з'явився, разом з тим до початку розгляду справи подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки представник позивача не з'явився у судове засідання 23.01.2024, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 повідомлено Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про відкладення підготовчого судового засідання на 22.02.2024 на 11:00 год.
Зазначена ухвала була отримана позивачем 29.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600245407740.
Згідно з протоколом судового засідання від 22.02.2024, в підготовче судове засідання 22.02.2024 позивач повторно не направив уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду.
Разом з тим, 22.02.2024 від нового представника позивача - адвоката Рогова Миколи Володимировича надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій Рогов М.В. зазначив, що він є новим представником позивача та неознайомлений з матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відхилення заяви представника позивача Рогова Миколи Володимировича про необхідність відкладення розгляду справи, з огляду на те, що він є новим представником у даній справі та неознайомлений з матеріалами справи, оскільки з доданого до матеріалів справи ордеру серії АА від 1411208 від 21.02.2024 вбачається, що Рогов М.В. надає позивачу професійну правничу допомогу з грудня 2023 року на підставі договору №15-1223 від 29.12.2023, а враховуючи те, що судове засідання було призначене на 22.02.2024, представник позивача мав право та можливість завчасно ознайомитися з матеріалами справи та підготуватися до судового засідання, так само, як і не був обмежений у своїх процесуальних правах подати відповідні заяви/клопотання завчасно, а не безпосередньо в день судового засідання.
Колегія суддів зауважує, що відсутність обізнаності представника позивача з матеріалами справи, не є поважною причиною неявки в судове засідання та не перешкоджає представнику позивача з'явитися у призначене судом судове засідання.
Одночасно колегія суддів зазначає, що за наявності укладеного з Роговим М.В. договору на надання правничої допомоги у грудні 2023, позивач мав можливість направити вказаного представника у судові засідання як 23.01.2024, так і 22.02.2024.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач будучи завчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, сформував свою заяву в системі "Електронний суд" 21.02.2024, тобто за день до початку розгляду справи.
При цьому, подання заяви про неможливість брати участь у розгляді справи та перенесення судового засідання з підстав заміни представника позивача та необхідність ознайомлення з матеріалами справи, безпосередньо перед судовим засіданням, свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неявка представника позивача, перешкоджає виконанню завдань підготовчого провадження, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи та вирішенню спору.
Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надходило.
Доводи апелянта про те, що представник позивача - адвокат Рогов М.В. прибув до судового засідання у даній справі 22.02.2024, попередивши, що приймає участь в іншій справі №910/17513/23 на 10-40 год та після її закінчення, запізнившись на 30 хвилин, надавши до суду протокол з іншої справи, прибув у дане судового засідання, яке було призначено на 11-00 год, однак йому було повідомлено про винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, відхиляються колегією суддів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення суду першої інстанції про неможливість прийняти участі у даній справі у зв'язку із його участю в зазначеній вище іншій справі. Тобто представник позивача не виконав свого процесуального обов'язку повідомити про причини неявки, як це визначено статтею 202 ГПК України. Колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальні обов'язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження.
Посилання апелянта на позбавлення його доступу до правосуддя через надмірний формалізм суду першої інстанції колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи представник позивача двічі не з'явився в підготовче судове засідання без поважних причин. Зазначені дії позивача свідчать про неповагу до суду, який належним чином вчиняв необхідні процесуальні дії щодо належного повідомлення сторони та розгляд справи.
Доводи апеляційної скарги позивача в цьому випадку є неприйнятними, оскільки з однієї сторони він двічі не з'явився в судове засідання без зазначення поважних причин, а з іншої сторони - посилається на надмірний формалізм суду, який повернув його позов без розгляду.
Водночас колегія наголошує, що дії позивача у суді повинні базуватись на принципі добросовісності, чесній діловій практиці, зокрема повинні відповідати вимогам процесуального закону та поведінці сторони, яка намагається здійснити захист своїх прав в суді.
У контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (стаття 42 ГПК України). У цьому випадку позивач цих вимог не виконав.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В аспекті зазначеного, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 909/811/22 про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З урахуванням викладеного та встановлених обставин (нез'явлення позивача в судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду; не повідомлення позивачем про поважні причини неявки; не подання суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/17517/23 є такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, зокрема ст. ст. 202, 226 ГПК України.
Доводи апелянта про те, що ухвала про залишення позову без розгляду датована 26.02.2024, проте справа була розглянута 22.02.2024, колегією суддів відхиляються, оскільки, хоч суд першої інстанції у даній справі допустив описку у даті винесення повного тексту ухвали, однак вказана описка не призвела до неправильних висновків та ухвалення неправильного рішення по суті.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору неукладеним.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв'язку з чим, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/17517/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/17517/23 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/17517/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/17517/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/17517/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписаний 22.04.2024.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун