Справа № 214/2337/24
3/214/1219/24
Іменем України
17 квітня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01.03.2024 року о 12-15 годині, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вулиці Співдружності, біля буд.13, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Calibra, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова БАБ №184663 від 29.10.2023 року). Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola МВ400 №471644. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Причини неприбуття невідомі.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що зі сторони ОСОБА_1 вбачається явне ухилення від явки до суду з метою затягування строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення.
Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги наведене та з урахуванням того, що вимогами ст.268 КУпАП, не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП у судовому засіданні, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №737050 від 01.03.2024 року, відповідно до якого, 01.03.2024 року о 12-15 годині, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вулиці Співдружності, біля буд.13, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Calibra, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії.
Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова БАБ №184663 від 29.10.2023 року). Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola МВ400 №471644. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.1);
- рапортом інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Савельєвої Т.В. від 01.03.2024 року (а.с.2);
- довідкою інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Стукаленка Д. від 02.03.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Наявна повторність вчинення адміністративних правопорушень (а.с.3);
- відеозаписом, який містить фіксацію обставин зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (video_2024-03-02_10-30-30), та відеозаписом (export-th4a9), який містить фіксацію обставин складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.4);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №184663 від 29.10.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень (а.с.5).
Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Так, відповідно до п.2.1(а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Так, під час вивчення матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року, керував автомобілем Opel Calibra, д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи ОСОБА_1 , його матеріального становища та інших вимог ст.33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, вважаю за необхідне накласти на винного адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 , відповідно до довідкиінспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Стукаленка Д. від 02.03.2024 року не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Згідно з ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, визначено можливість накладення такого виду стягнення: накладання штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 року у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 року про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 року (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП, суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема ч.2 ст.30, ч.5 ст.126 КУпАП, що також узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.
Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 36, ч.5 ст.126, 283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником та потерпілим упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя А.В. Ткаченко