Рішення від 22.04.2024 по справі 214/1999/24

Справа № 214/1999/24

2/214/2404/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 72178643 від 31 грудня 2022 року у сумі 42 000,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. В обґрунтування вимог зазначено, що 31 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72178643 шляхом підписання його електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, про що письмово повідомлено останню. Згідно реєстру боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 42 000,00 грн. Тому враховуючи обов'язок боржника сплатити кредитну заборгованість, позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити за відсутності представника, на вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Наданий до суду 05.03.2024 відзив на позовну заяву суд не приймає в силу вимог частини 4 та пункту 2 частини 5 статті 178 ЦПК України: відсутності документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (стороні позивача).

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 31 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72178643, шляхом підписання договору електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчать умови кредитного договору, реквізити сторін та підписи (а.с. 6-8 - копія договору з додатками).

Відповідно до умов договору, Товариство надало відповідачу фінансовий кредит у сумі 10 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається на 30 днів, на період з 31.12.2022 по 30.01.2023 процентна ставка 2,5% (фіксована).

Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як клієнтом, було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 7 до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_3 за договором позики № 772178643 на суму заборгованості 42 000,00 грн. (а.с. 9-14 - копії договору з угодами, акту прийому-передачі, витягу).

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за договором позики № 72178643 від 31.12.2022, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 500,00 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором у розмірі 31 500,00 грн. виходячи з таких мотивів.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору позики № 72178643 від 31.12.2022 сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 30 січня 2023 року, включаючи дату отримання та повернення позики. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 7 875,00 грн. за період з 31.12.2022 по 30.01.2023, виходячи з розрахунку: 10 500,00 грн. (тіло кредиту) х 2,5% (базова відсоткова ставка в день) х 30 день (строк позики).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору позики, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 18 375,00 грн.

При цьому як вбачається з матеріалів справи належних та допустимих доказів пролонгації договору №72178643 матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь позивача та погодження останнім пропозиції (оферти) позичальника про це (п. 6 договору).

При цьому частиною восьмою статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Виходячи з викладеного, встановивши погодження між сторонами умов про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника (здійснення платежу на користь товариства), яку має право погодити позикодавець; враховуючи положення статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про недоведеність факту продовження строку кредитування понад тридцять днів, який було визначено у пункті 2.2. договору №72178643 від 31.12.2022.

У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням вимог, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені судові витрати у справі: суму судового збору 1 324,75 грн., сплачену ним при подачі позову до суду, виходячи з розрахунку: 18 375,00 грн. (сума боргу, задоволена судом) * 3 028,00 грн. (сума сплаченого судового збору)/ 42 000,00 грн. (сума боргу, заявлена позивачем до стягнення).

Керуючись статями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 12,13, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором - частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за договором позики № 72178643 від 31 грудня 2022 року в сумі 18 375 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 00 коп., з яких: 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 875 (сім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 1 324 (одна тисяча триста двадцять чотири) гривні 75 коп.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22 квітня 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко

Попередній документ
118512209
Наступний документ
118512211
Інформація про рішення:
№ рішення: 118512210
№ справи: 214/1999/24
Дата рішення: 22.04.2024
Дата публікації: 23.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.04.2024)
Дата надходження: 29.02.2024
Предмет позову: Позовна заява ТОВ "ЄАПБ" до Бойка О.О. про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
26.03.2024 09:30 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
22.04.2024 16:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу