Справа № 188/912/24
Провадження № 2-о/188/48/2024
22 квітня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Місюра К.В.
при секретарі: Лисяк А.Є.
за участю сторін:
від заявника: не з'явилась
від заінтересованої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованої території України, -
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лисичанську Сєвєродонецького району Луганської області, що є тимчасово окупованою територією України. що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть від 23.01.2024 року серії 4943 № 37 видане Лисичанською центральною міською лікарнею.
Після його смерті вона не змогла звернутися до Лисичанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міцністерства юстиції ( м.Харків) щодо реєстрації смерті її батька - ОСОБА_2 , оскільки на території Луганської області на той момент велися активні бойові дії, а наразі область тимчасово не підконтрольна Уряду України та орган державної реєстрації актів цивільного стану не працює, в зв'язку з чим отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, що і змусило її звернутись до суду із заявою про встановлення факту смерті.
В судове засідання заявник не з'явилась, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, просить заяву задовольнити.
Представник Залізничного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, будь яких заяв до суду не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Відповідно до лікарської довідки про смерть № 37, серії 4943 виданої 23.01.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: хронічна сердечно - судинна недостатність ІІІ ступеню, постінфарктний кардіосклероз з гіпертонією.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.09.1967 року, встановлено, що ОСОБА_3 (в подальшому - ОСОБА_4 ) є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Після смерті батька заявниця не змогла звернутися до Лисичанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міцністерства юстиції ( м.Харків) щодо реєстрації смерті її батька - ОСОБА_2 , оскільки на території Луганської області на той момент велися активні бойові дії, а наразі область тимчасово не підконтрольна Уряду України та орган державної реєстрації актів цивільного стану не працює, в зв'язку з чим отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо.
Як встановлено, заявниця має намір встановити факт смерті батька, оскільки це має юридичне значення, а саме для реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті та видачі свідоцтва про смерть.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).
Оскільки заявниця, яка є громадянкою України, а її батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер на тимчасово непідконтрольній Україні території в м. Лисичанськ Сєвєродонецького району Луганської області, після його смерті заявниця не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразку, а отримане лікарське свідоцтво про смерть не може бути використане заявницею для реєстрації смерті на території України та з метою захисту законних прав та інтересів громадянки України ОСОБА_1 суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ Сєвєродонецького району Луганської області.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 76-78, 79, 293, 315, 317 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, суд -
Заявлені вимоги задовольнити.
Встановити той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища Повчино Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 77 років, перебуваючи на тимчасово окупованій території за місцем проживання по АДРЕСА_1 , в результаті хронічної сердечно - судинної недостатності ІІІ ступеню, постінфарктний кардіосклероз з гіпертонією.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра