Справа № 185/3819/24
Провадження № 3/185/1737/24
іменем України
22 квітня 2024 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кононенко Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №000902 від 05.04.2024 року, 03.04.2024 року ОСОБА_1 ухилилась від передбачених ст.. 150 СК України обов'язків щодо належного виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2009 року народження; ОСОБА_3 , 2014 року народження; ОСОБА_4 , 2015 року народження, внаслідок чого останні перебували без нагляду дорослих вдома у нічний час, антисанітарні умови для проживання та малолітні вчинили крадіжку коштів у розмірі 1000 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату та час проведення судового засідання була повідомлена належним чином, причини не явки не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки з виховання виконуються неякісно та/або не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої потреби, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Отже, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків стосовно своїх неповнолітніх дітей.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення достовірно не свідчать про факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання дітей.
Проаналізувавши та оцінивши долучені до протоколу матеріали, суд приходить висновку про відсутність належних, допустимих та неспростовних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Поняття ухилення від виконання обов'язків означає умисне, свідоме невиконання обов'язків за наявності фактичної можливості виконувати їх належним чином.
При цьому, адміністративний матеріал не містить доказів на підтвердження наявності об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суд звертає увагу, що у протоколі не зазначено час та місце вчинення адміністративного правопорушення, зазначена дата «03.04.2024 року» не узгоджується з долученими до протоколу поясненнями та рапортом, відсутній акт обстеження умов проживання.
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання нею обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітніх дітей, в яких її діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Надані суду докази, долучені до адміністративного матеріалу, не підтверджують факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а отже не підтверджують факту вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке положення закріплено й у ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінивши отримані в ході розгляду адміністративного матеріалу докази, суд доходить висновку про відсутність події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, інкримінований ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини недоведеності поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події й складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
ухвалив:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.О.Кононенко