Справа № 184/773/24
Номер провадження 2/184/752/24
19 квітня 2024 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з даною позовною заявою, позивач надав заяву про забезпечення позову. Свою заяву обґрунтовує тим, що ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» ініціював видання третьою особою №1 приватним нотаріусом Барпіацьким І.В. виконавчого напису №235 від 03.01.2020, в подальшому наданого третій особі №2 приватному виконавцю Шаган O.A., якою були складені постанови про відкриття виконавчого провадження №61248476 від 11.02.2020 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08.04.2024, з яких остання постанова була направлена третій особі №3 МКП "Покровводоканал" для виконання - стягнення з позивача коштів в інтересах відповідача. У разі задоволення судом позову виконавчий напис №235 від 03.01.2020 буде визнаний таким, що не підлягає виконанню з моменту його видання. Але до моменту винесення судом остаточного рішення за цим позовом третя особа №3 (підприємство, де працює позивач) згідно з законодавством зобов'язана виконувати вимоги третьої особи №2 і складені нею постанови у виконавчому провадженні №61248476, тобто стягувати на користь відповідача кошти з належної заробітної плати позивача. При цьому позивач буде позбавлена можливості ефективного захисту своїх прав у визначений законом спосіб, адже після задоволення її позову у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, для відновлення своїх прав в подальшому вона буде вимушена докладати додаткових зусиль, звертатись до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача, витрачати додаткові час і кошти. Вважає, що виникнення між сторонами інших суперечок та неспіврозмірне збільшення тягаря витрат на відновлення заявлених до захисту прав можна уникнути шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №235 до моменту остаточного вирішення в суді справи за її позовом про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України передбачений перелік заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.
Відповідно до Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод ефективний захист повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає міжнародній нормі.
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, зважаючи на наявність спору між сторонами, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із характером спірних правовідносин, а також ті обставини, що в процесі виконання оспорюваного виконавчого напису на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. можливе здійснення відповідних стягнень із заробітної плати позивача у позасудовому порядку, що у свою чергу у разі задоволення його позовних вимог унеможливить ефективний захист та призведе до надмірного тягаря у поновленні порушених прав позивача, а відтак наявні передбачені ст.149 ЦПК України підстави для забезпечення позову.
Зважаючи на відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України та враховуючи вид застосованого судом заходу забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.12,149,150, 153,353-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення з належної ОСОБА_1 заробітної плати та інших доходів, отримуваних нею від Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", на підставі виконавчого напису № 235, виданого 03 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, який оскаржується у судовому порядку до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали - один рік.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Направити примірник ухвали учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0428/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш