Справа № 600/5000/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
19 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
в липні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неповного нарахування та виплати позивачеві, збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 червня по 29 вересня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачеві, у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 96 діб за період з 26 червня по 29 вересня 2022 року.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 05.01.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що у зв'язку з відсутністю обставин безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; запереченнями відповідача виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), відсутні підстави для виплати позивачу у визначеному ним періоді, підвищеної додаткової винагороди у спірний період.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що перебування на території ведення бойових дій є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн щомісячно в період з 26 червня по 29 вересня 2022 року, що також підтверджується: бойовим наказом № 99-Т від 20.06.2022 та розпорядженням АДПСУ від 21.06.2022 № ІІІ/25-1293-Е, довідкою № 2000 від 29 вересня 2022 року та відповідними рапортами військової частини НОМЕР_2 , направленими до відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, має бути підтверджена його безпосередня участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів.
Також відповідач наголошував на тому, що згідно Журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі II «Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано. Тобто, документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів протягом спірного періоду - відсутнє.
На думку відповідача, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 02.05.2022 №155- ОС «Про особовий склад» призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника першої прикордонної застави другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С).
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2022 року № 303-АГ “Про проведення заходів з підготовки підрозділів” та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 солдата ОСОБА_1 було включено до зведеного відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно розпорядження НОМЕР_3 прикордонного загону від 25.06.2022 № 166-р 26.06.2022 здійснено переміщення особового складу зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) чисельністю 343 військовослужбовці, у тому числі позивача, в оперативне підпорядкування командувачу оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з підпорядкуванням коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону, для дій на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 26.06.2022 №224-ОС «Про особовий склад» позивача відряджено для дій на ділянці військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , з 26.06.2022.
За спірний період відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду 30000,00 грн, відповідно до Постанови № 168.
Відповідно до довідки № 2000 Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ДПС України, в період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на підставі: бойового наказу № 99 -Т від 20.06.2022 року; розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 року № Ш/25-1293-Е.
Згідно витягу з Журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18.06.2022 зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону встановлено, що за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі II «Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів по суті зазначає наступне.
Так, 28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Вказана постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.
На виконання постанови №168 та з метою врегулювання правовідносин щодо виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - наказ 164 АГ) (втратив чинність з 01.08.2022).
А також, 30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01 серпня 2022 року.
Зі змісту постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) видно, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень.
Тобто, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункти 3-5 розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затверджено наказ Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 44).
При цьому, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, абзацами 3, 4 п. 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Таким чином, відповідно до пункту 5 рішення № 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
Згідно Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
Отже, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Враховуючи наведене правове регулювання спірного питання, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Факт такої участі позивача, у визначеному ним періоді, відповідачем заперечується.
Водночас суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі наказів на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
При цьому, колегія суддів зазначає, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями. Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
При цьому, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач увесь спірний період (з 26 червня по 29 вересня 2022 року) постійно виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а наданий бойовий наказ та розпорядження АДПСУ від 21.06.2022, не може бути беззаперечним доказом та підставою для виплати 100000 грн, у відповідності до постанови КМУ №168.
Доводи представника позивача про те, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження) є необґрунтованими, оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Крім того, згідно Журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі II «Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано. Тобто, документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів протягом спірного періоду - відсутнє.
Отже, позивачем не надано до суду доказів та такі відсутні в матеріалах справи, щодо підтвердження конкретних дат (подій, тощо) в межах спірного періоду, саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для виплати останньому підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційний підхід до визначення її розміру, встановлений постановою КМУ № 168.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.