Справа № 600/6701/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір В.О.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
19 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, складене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, від 06.09.2023р. №0306179-2412-2412-UA73060610000066784 форми "Ф".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Судове рішення мотивоване тим, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки середньоринкова вартість автомобіля за наданою позивачем оцінкою, розрахованою згідно Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України є меншою, ніж встановлено законодавством для обчислення податку. Оскільки, автомобіль 2022 року випуску з датою його виготовлення для цілей оподаткування - 01.01.2022 підпадає з 01.01.2023 під критерій рік випуску - до 2 років включно та не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році. Крім того, при здійсненні калькуляції (розрахунку) на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля позивача марки TOYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346, встановлено, що його вартість (2 232 167,40 грн) є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (2 512 500 грн), а тому належний позивачу автомобіль не може вважатись об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументами на підтвердження вимог апеляційної скарги зазначає, що судом було неправильно застосовано пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54, пп. пп. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, п. п. 4, 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66. Оскільки, позивач був платником транспортного податку у 2023 році, тому що автомобіль, який перебував у його власності, є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а тому відповідає параметрам транспортного засобу згідно Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 1 року (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2023.
Апелянт вказує, що на момент формування податкового повідомленя-рішення (06.09.2023 року) термін експлуатації не перевищував один рік, оскільки дата першої реєстрації автомобіля 05.11.2022 року, а тому розрахунок позивача стосовно вартості автомобіля є неправомірним. На переконання Головного управління ДПС у Чернівецькій області строк експлуатації автомобіля марки TOYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346 2022 року, не перевищив 1 рік на момент формування податкового повідомлення-рішення, а тому підлягає оподаткуванню.
Позивач, скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів відповідача та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки TOYOTA, LAND CRUISER 300, 2022 року випуску (об'єкт двигуна 3346 куб.см., тип пального - дизель), д.н.з. НОМЕР_1 з датою першої реєстрації 05.11.2022.
06.09.2023р. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відносно позивача було винесене податкове повідомлення-рішення №0306179-2412-2412-UA73060610000066784 форми "Ф" зі сплати транспортного податку на суму 25000 грн. за 2023 рік, яке отримано позивачем 30.09.2023 року.
Згідно розрахунку для нових автомобілів, тобто строком експлуатації до 1 року, така вартість становить 3 600 270,00 грн., тобто більша ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (2 512 500грн).
Саме на підставі зазначеної інформації, податковий орган прийняв оскаржуване рішення, виходячи з того, що транспортний засіб, який належить позивачу має строк експлуатації до 1 року, а відповідно перевищує вартісний ценз, встановлений податковим законодавством.
Позивач вважає, що автомобіль, який йому належить, не є об'єктом оподаткування транспортним податком, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте відносно нього є протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році оскільки з року випуску останнього минуло більше одного року, при цьому у 2023 році платниками транспортного податку є власники автомобіля TOYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346, які використовувались до 1 року, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено безпідставно щодо автомобіля строк використання якого перевищив 1 рік .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відповідно до наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1.пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті.
Підпунктом 267.5.1. пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Порядок обчислення та сплати податку встановлено пунктом 267.6 статті 267 ПК України.
Так, відповідно до пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об'єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (далі - за текстом - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п.3 Методики).
Згідно з п.4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у той час як межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, яка зокрема передбачає коефіцієнти коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та залежно від пробігу.
У відповідності до абз.1 пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві кваліфікуючі ознаки, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) віковий ценз автомобіля - тобто існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) вартісний ценз автомобіля - тобто перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році установлено з 01 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.
Так, у 2023 році передбачена підпунктом 267.2.1 пункту 262.1 статті 267 ПК України межа середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення їх до об'єктів оподаткування транспортним податком становить 2 512 500 грн. (6700 грн. х 375).
Відтак, для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування враховується середньоринкова вартість легкового автомобіля, яка встановлюється Мінекономрозвитку з урахуванням, зокрема, об'єму циліндрів двигуна.
Колегія суддів зауважує, що питанням, яке підлягає дослідженню у даній справі є момент визначення терміну використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль TOYOTA, LAND CRUISER 300, 2022 року випуску, об'єкт двигуна 3346 куб.см., тип пального дизель, на праві власності належить позивачу з 05.11.2022.
Положеннями підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Разом з тим, документи, які б підтверджували точну дату виготовлення вказаного транспорту матеріали справи не містять, а сторонами таких не надано, у зв'язку з чим в межах даних обставин справи підлягають застосуванню положення підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України, уа тому датою виготовлення вищевказаного транспортного засобу слід вважати 01.01.2022.
Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що під критерій рік випуску - до 1 року включно автомобіль TOYOTA, LAND CRUISER 300, 2022 року випуску, об'єкт двигуна 3346 куб.см., тип пального дизель підпадав до 31.12.2022 включно, тоді як з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно вказаний автомобіль підпадатиме під критерій рік випуску - до 2 років включно.
Натомість, суд наголошує, що у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023 році значиться транспортний засіб TOYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346, дизель, рік випуску (включно) - до 1 року при цьому (у стовпчику 3 зазначено: «рік випуску (включно)» .
Відповідно, у Переліку відсутній транспортний засіб такої марки з такими параметрами року випуску до 2 років включно, яким володіє позивач з датою виготовлення автомобіля 01.01.2022.
Крім того, наданий позивачем розрахунок вартості транспортного засобу TOYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346, внутрішнього згорання, дизель, 2022 року випуску, який міститься в матеріалах справи, розрахований відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів станом на 2023 рік, згідно якого вартість транспортного засобу зі строком експлуатації понад 1 до 2 років - 2 232 167,40 грн. (тобто менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати).
Згідно цього ж розрахунку для нових автомобілів, тобто строком експлуатації до 1 року, така вартість становить 3 600 270,00 грн., тобто більша ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (2 512 500 грн), що і було підставою для винесення контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, оскільки датою виготовлення автомобіля, з урахуванням положень підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яким володіє позивач, є 01.01.2022, а у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком за 2023 рік, відсутній транспортний засіб відповідної марки з такими параметрами року випуску до 2 років включно, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування вищенаведеного розрахунку до автомобіля OYOTA, LAND CRUISER 300, 3.3 Premium, 3346, внутрішнього згорання, дизель, 2022 року випуску, який належить позивачу.
У справі «Щокін проти України» Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Крім того, колегією суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийнято постанову від 20 червня 2022 року у справі №826/15940/18 якою визнано неправомірним і скасовано податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачеві податкового зобов'язання (25 000 грн) з транспортного податку за 2018 рік, оскільки беручи до уваги рік випуску автомобіля - 2016 (дата реєстрації автомобіля 01.06.2016), можна стверджувати, що автомобіль, належний Позивачу, є об'єктом оподаткування лише у 2016 та 2017 р.р. Отже, нарахування Позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.
Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування у 2023 році, оскільки в даних правовідносинах недотримана умова для обчислення транспортного податку з фізичних осіб, а саме: одночасна наявність у власності легкового автомобіля з року випуску якого минуло не більше 1 року (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не виконано свій обов'язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов'язання ОСОБА_1 , у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на недоведення Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, що автомобіль позивача марки TOYOTA, LAND CRUISER 300, 2022 року, тип пального дизель є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.