Справа № 320/12409/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
18 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Бишівської сільської ради в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Бишівської сільської ради, яка полягає у залишенні без розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9909 га, що позначена та заштрихована на доданому до клопотання витягу з порталу «Публічна кадастрова карта України» з орієнтовним розташуванням земельної ділянки (ІКК: район Макарівський; КОАТУУ: 3222784200; Зона: 04; Квартал: 003);
- зобов'язати Бишівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 відносно земельної ділянки орієнтовною площею 1,9909 га та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9909 га, яка знаходиться у віданні Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, що позначена та заштрихована на доданому до клопотання витягу з порталу «Публічна кадастрова карта України» з орієнтовним розташуванням земельної ділянки (ІКК: район Макарівський; КОАТУУ: 3222784200; Зона: 04; Квартал: 003).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року позов задоволено
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що клопотання позивача про надання у власність земельної ділянки до Бишівської сільської ради не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В силу п.3 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС в м. Маріуполі 16.06.1995.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем засобом поштового зв'язку до відповідача направлено клопотання від 08.06.2021 про надання у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9909 га, що позначена та заштрихована на доданому до клопотання витягу з порталу «Публічна кадастрова карта України» з орієнтовним розташуванням земельної ділянки (ІКК: район Макарівський; КОАТУУ: 3222784200; Зона: 04; Квартал: 003).
Згідно опису вкладення до клопотання було додано:
- копію витягу з порталу публічної кадастрової карти України з орієнтовним розташуванням земельної ділянки;
- копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника.
Водночас, заяву позивача не було розглянуто по суті органом місцевого самоврядування та жодної відповіді позивачу направлено не було.
Відповідач стверджує, що клопотання позивача про надання дозволу на розробку проектної документації до них не надходило.
Вважаючи, що відповідач протиправно не розглянув у визначені строки його клопотання звернувся до суду.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 140/1992/18.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано копію опису вкладення до цінного листа №0410717819792, прийнятого до пересилання поштовим відділенням КИЇВ-107 08.06.2021р. Зі змісту опису вкладення вбачаєтеся, що даним поштовим відправленням позивач надіслав на адресу Бишівської сільської ради клопотання про надання земельної ділянки ОСОБА_1 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію РНОКПП ОСОБА_1 та копію Витягу з порталу Публічні кадастрова карта України з орієнтовним розташуванням земельної ділянки.
Окрім цього позивачем до позовної заяви також додано інформацію про відстеження руху поштового відправлення №0410717819792, який сформовано 30.09.2021 на сайті УДППЗ «Укропошта».
Зі змісту інформації про відстеження руху поштового відправлення №0410717819792 вбачається, що Бишівська сільська рада не отримувала клопотання позивача від 08.06.2021 про надання у власність земельної ділянки.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Бишівська сільська рада знаходиться за адресою: 08072, Київсьіка область, Фастівський район, село Бишів, вулиця Київська, будинок 48.
Однак відповідно до інформації про відстеження руху поштового відправлення №0410717819792 зазначене поштове відправлення не надходило до поштового відділення 08072 в с. Бишів.
Так, інформація про відстеження вказує на те, що відправлення №0410717819792 було прийнято до пересилання 08.06.2021 поштовим відділенням 04107 в м. Київ, 09.06.2021 відправлення надійшло до сортувального центру в м. Київ, а згодом 11.06.2021 було вручено у поштовому відділенні 03505 в м. Київ.
При цьому матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення чи іншого доказу, з якого можна було б встановити особу, яка 11.06.2021 отримала у поштовому відділенні НОМЕР_2 в м. Київ клопотання позивача, адресоване Бишівській сільській раді.
А тому суд першої інстанції помилково визнав встановленим факт отримання Бишівською сільською радою клопотання позивача від 08.06.2021 про надання у власність земельної ділянки.
Дана обставина має важливе значення для розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 122 ЗК України саме з дня отримання відповідного клопотання про надання дозволу на розробку документації Землеустрою у органу місцевого самоврядування виникає обов'язок у місячний строк таке клопотання розглянути та прийняти відповідне рішення.
Оскільки Бишівська сільська рада не отримувала клопотання позивача від 08.06.2021 про надання у власність земельної ділянки, підстави для задоволення позову по даній справі відсутні.
Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, з метою належного та ефективного способу захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Текст постанови виготовлено18 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма