П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14250/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі клопотання Головного управління ДСНС України в Одеській області про розгляд справи за участю сторін у судовому засіданні у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
У справі відкрито апеляційне провадження.
Судом першої інстанції справа була розглянута за правилами ст. 262 КАС України в порядку спрощеного провадження.
Разом з цим, ГУ ДСНС України в Одеській області подало клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, оскільки вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, мають важливе значення для ГУ ДСНС України в Одеській області та вимагають повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач має бажання надати усні додаткові пояснення по суті спору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції не встановив обставини, які свідчать про неможливість вирішення справи без проведення судового засідання на підставі зібраних судом першої інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи.
Такі обставини також не наведені ГУ ДСНС України в Одеській області, яке заявляє відповідне клопотання.
Приписи Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив на апеляційну скаргу.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду. При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Колегія суддів бере до уваги, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 у справі №320/2567/19 зробив висновок про те, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом апеляційної інстанції можуть бути розглянуті без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal”, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд справи за участю сторін задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 306, 307, 321 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДСНС України в Одеській області про здійснення апеляційного розгляду справи за участю сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П. Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов