П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Коваля М.П.
17 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 487/4474/23
25 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Укртрансбезпеки, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії АА №00009881 від 15.06.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 8500,00 грн і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Вирішуючи спірні питання, суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа відповідача при складенні постанови невірно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 тон, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Рішення суду мотивовано тим, що у даному випадку перевезення здійснювалось напівпричепом-контейнеровозом, який є невід'ємною частиною спеціалізованого сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 д.н.з НОМЕР_1 , що не перевищило допустимих нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР, у 44 тони.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на належному позивачу ТЗ відсутнє маркування: розпізнавальний знак, номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, та інша інформація відповідно до вимог Наказу №363. Напівпричіп має тентований верх, тобто до конструкції контейнера внесено зміни.
За висновками суду позивачем до матеріалів справи долучено ТТН №12.05.2023, з якої вбачається здійснення перевезення кукурудзи (сипучий вантаж без тари), що спростовує факт перевезення вантажів контейнером, тому максимально допустимі вагові параметри в даному випадку складають 40 тон (загальна маса) та 22 тони (навантаження на строєні осі). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, але не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Частиною 3 статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Керуючись вказаними положеннями КАС України, та не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, п.3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України.
Відповідно до пп. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують такі показники фактичної маси:
Вантажні автомобілі:
- двовісний автомобіль: на дорогах державного значення - 18 тон, на дорогах місцевого значення - 14 тон;
- трьохвісний автомобіль: на дорогах державного значення - 25 тон (26 тон для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони;), на дорогах місцевого значення - 21 тона;
- чотирьохвісний автомобіль: на дорогах державного значення - 32 тони, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
- чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами: на дорогах державного значення - 38 тони, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
Комбіновані транспортні засоби:
- двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом: на дорогах державного значення - 36 тон, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
- двохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом: на дорогах державного значення - 40 тон, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом: на дорогах державного значення - 40 тон, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра: на дорогах державного значення - 42 тони, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра: на дорогах державного значення - 44 тони, на дорогах місцевого значення - 24 тони;
Автопоїзди:
- двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом: на дорогах державного значення - 40 тон, на дорогах місцевого значення - 24 тони.
Враховуючи викладене, нормативні габаритно-вагові параметри, зокрема загальна маса, в кожному окремому випадку залежать від типу транспортного засобу (вантажний автомобіль, комбінований транспортний засіб, автопоїзд); кількість вісей, зокрема й рульових та ведучих вісей, наявність спарених колес, кількість осей напівпричепа, тип напівпричепа (контейнеровоз чи ні), довжину контейнерів або змінних кузовів; виду автомобільної дороги (державного чи місцевого значення).
З огляду на зміст п. 22.5 Правил дорожнього руху, для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, належить, серед іншого, встановити: тип транспортного засобу (вантажний автомобіль, комбінований транспортний засіб, автопоїзд); кількість вісей, зокрема й рульових та ведучих вісей, наявність спарених колес, кількість осей напівпричепа, тип напівпричепа (контейнеровоз чи ні), довжину контейнерів або змінних кузовів.
Так, як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки: MAN TGX 18.440 д.н.з НОМЕР_3 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 18000, маса без навантаження 7375, а також напівпричіпу марки SCHWARZMULLER, тип: напівпричіп-спеціалізований Н/ПР-контейнеровоз, д.н.з. НОМЕР_4 - (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ).
З наведених доказів вбачається, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричеп є спеціалізованими трьохвісним контейнеровозом.
З огляду на встановлення п. 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягача, так і спеціалізованого напіпричепа-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Про належність способу встановлення типу транспортного засобу на підставі відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів свідчать висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №810/2084/16, які, на мій погляд, були помилково не враховані апеляційним судом.
Вважаю, що переобладнання чи зміна контейнеру, за умови дотримання перевізником нормативу в 44 тонни, визначеного правилами для трьохвісного напівпричепу (контейнеровозу), не впливає на суть правопорушення, яке є предметом у даній справі.
При цьому, суд першої інстанції цілком вірно зазначив, що відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України контейнер - транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів
Крім того, вважаю, що наявність чи відсутність спеціального маркування, а також найменування і спосіб навантаження товару, що перевозився, не є обставинами, які впливають на технічні характеристики напівпричепу як контейнеровоза. Позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення вимог щодо маркування контейнерів.
Більш того, наявні у матеріалах справи докази, зокрема фотофіксація транспортного засобу, не дозволяють стверджувати про наявність або відсутність маркування, внесення змін до конструкції контейнера тощо.
Виходячи із зазначених вище підстав, я не згодний із постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та вважаю, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення заявленого позову, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Таким чином, вважаю помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Суддя М.П. Коваль