18 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7256/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року (суддя Бухтіярова М.М., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 12.10.2023 року) у адміністративній справі №160/7256/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувача Збройних Сил України, третя особа: Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновлення на посаді, суд -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 1), Військова частина НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ від 03.10.2022 року №1367 Міністерства оборони України про увільнення його від займаної посади в Військовій частині НОМЕР_1 і призначення його на посаду в Військовій частині НОМЕР_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ від 06.11.2023 року №243 Військової частини НОМЕР_1 про виключення його і списків особового складу та всіх видів забезпечення; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити його на посаді командира стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 з 06.11.2023 року; звернути рішення суду до негайного виконання в частині поновлення його на посаді командира стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року залучено Генеральний штаб Збройних Сил України в якості відповідача 3.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року залучено Головнокомандувача Збройних Сил України в якості відповідача 4 та Військову частину НОМЕР_2 - у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2022 року №243 та поновлення на посаді заступника начальника штабу Військової частини НОМЕР_1 або на рівнозначній посаді. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі в частині позовних вимог щодо Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України; Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 в частині увільнення його від займаної посади у Військовій частині НОМЕР_1 і призначення його на посаду у Військову частину НОМЕР_2 ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог судом прийнято та в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 про увільнення його від займаної посади в Військовій частині НОМЕР_1 і призначення його на посаду в Військовій частині НОМЕР_2 та закрито провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 несе персональну і одноособову правову відповідальність як за правильність, точність ведення документів персонального обліку, де саме проходить військову службу позивач, несе самостійну і персональну відповідальність за вчинені дії, складені і видані накази, виходячи з принципу єдиноначальності. Апелянт зазначив, що у поданому позові містився вичерпний перелік порушень законодавства, прав та інтересів позивача, здійснених Військовою частиною НОМЕР_1 при винесенні оспорюваного наказу №243 від 06.11.2022 року, однак їх розгляд, оцінка та надання висновків повністю проігнороване судом. На думку апелянта є хибним висновок про те, що наказ від 06.11.2022 року №243 є законним, оскільки він прийнятий на виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1347, оскільки суперечить статтям 28, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де встановлена повна персональна й одноособова юридична відповідальність командирів за видані накази на визначеному принципі єдиноначальності. На думку апелянта суд штучно переклав відповідальність за правомірність наказу Військової частини НОМЕР_1 на Генеральний штаб Збройних Сил України та Головнокомандувача Збройних Сил України. Апелянт вважав, що наказом Військової частини НОМЕР_1 №243 від 06.11.2022 року протиправно змінене його правове становище, що є суттєвим і фундаментальним порушенням як законодавства про проходження військової служби, так і прав та інтересів позивача. Апелянт зазначив, що з ним був укладений контракт на проходження військової служби Міністерством оборони України і відповідно за такими даними він облікований, як офіцер, в органах військового управління; контракт не розривався, не припинявся, він не може вважатися мобілізованим, а відповідно виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №1367 від 03.10.2022 року стає неможливим з оглядом на те, що мова йде про військовослужбовців з різним статусом і даними. На думку апелянта Військова частина НОМЕР_3 надала підтвердження здавання справ; він фізично не мав змоги здійснити здавання справ і посади не тільки тому, що не був обізнаний з підготовкою переведення, а й тому, що перебував на лікуванні в зв'язку з отриманим в бойових умовах мінно-вибуховим пораненням а саме 21.09.2022 року, а потім знаходився на лікуванні згідно направленням. Апелянт зазначив, що порушення його прав та інтересів відбулося під час його лікування після отримання 21.09.2022 року мінно-вибухового поранення, оскільки військовослужбовці не виключаються зі списків особового складу військової частини, а обліковуються як тимчасово відсутні особи, яких направлено на лікування до закладів охорони здоров'я незалежно від терміну лікування. У зв'язку з вище викладеним, апелянт вважав, що рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити в частині, якій він не відмовляється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 11.01.2022 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 31.12.2021 року №355 по особовому складу лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , з 11.01.2022 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і визнано таким, що з 11.01.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Відповідно до п.1 Плану переміщення осіб офіцерського складу Збройних Сил України НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил Територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України до НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 30.09.2022 року, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника групи сил підтримки штабу, включено до списку кандидатів, які плануються до переміщення на посаду командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Підстава включення в план переміщення: пункт 257 Положення. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 (по особовому складу) відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб рядового, сержантського, і старшинського складу Військової частини, зокрема, ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і призначено до Військової частини НОМЕР_2 командиром інженерно-саперного взводу механізованого батальйону, на нижчу посаду «старший лейтенант» на «старший лейтенант». Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3011, виданої облСРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Новотроїцьке, ОСОБА_1 у період з 07.10.2022 року по 21.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у вищевказаному медичному закладі з діагнозом: «G69.8 - Інші уточнені ураження центральної нервової системи, супутні діагнози: T90.5 - Наслідки внутрішньочерепної травми, S40.0 - Забій плеча та плечового поясу, S10.95 - Поверхнева травма не уточненої частини шиї, забій, T70.0 - Баротравма вуха, Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, Z50.9 - Реабілітаційна процедура, не уточнена». Стан при виписці: задовільний. Курс лікування закінчив. Виписаний з незначним поліпшенням. Лікувальні і трудові рекомендації - Уникати психо-емоційних та фізичних навантажень. 24.10.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано направлення на медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_8 з метою встановлення ступеня придатності до військової служби №40/2413 ОСОБА_1 06.11.2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №243 (по стройовій частині), згідно з п.1 якого ОСОБА_1 , начальника групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби командиром інженерно-саперного взводу механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України ВОС - НОМЕР_9 ; з 06.11.2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з котлового забезпечення 07.11.2022 року. Підстава: наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №1367 від 03.10.2022 року. Відповідно до п.15 наказу ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2022 року №98 ОСОБА_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1376, допущено до тимчасового виконання за тимчасовою вакантною посадою командира взводу 51 резервної роти, ВОС - НОМЕР_10 , який прибув із Військової частини НОМЕР_1 , з 08.11.2022 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і визнано таким, що з 08.11.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено оклад за посадою 3440 грн. на місяць з виплатою надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років. Розмір щомісячної премії з вислугою років до одного року встановлено - 202%. Підстава: витяг з наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1376, рапорт ОСОБА_1 від 08.11.2022 року, припис командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2022 року б/н. Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 08.11.2022 року №6067 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 , встановлено діагноз: «Стійка вертеброгенна цервікалгія, люмбоішиалгія справа, помірний больовий та м'язово-тронічний синдром, стато-динамічний розлад. Відновлювальний період МВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним, астенічним синдромами. На підставі статті - графи IІI Розкладу хвороб, графи ТДВ - потребує стаціонарного лікування». Відповідно до епікризу №109921 (281511), виданого КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю.Семенюка» РОР ОСОБА_1 у період з 15.11.2022 року по 30.11.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі. Рекомендовано: для подальшого лікування хворий направляється до військового госпіталю АДРЕСА_1 . Військовослужбовцями, в тому числі ОСОБА_1 12.02.2023 року та 17.02.2023 року були складені та направлені засобами поштового зв'язку колективні звернення до Міністерства оборони України, 13.02.2023 року - до командування в/ч НОМЕР_2 , 24.02.2023 року - до командування Сил ТрО в/ч НОМЕР_11 , в яких повідомлено про отримання 05.11.2022 року усних наказів від командирів 98 об 108 обр ТрО про здачу зброї та засобів захисту, вилучення військових квитків для вибуття до навчань і злагоджень на військовий навчальний полігон, повідомлення 02.01.2023 року усним наказом про вибуття з місця розташування, втрату комунікацій, зв'язку та управління з вищестоящими командирами, незрозумілість порядку подальшої служби і виконання бойових завдань, процедури і строків складання супровідних документів для вибуття до ППД в/ч НОМЕР_1 або в інші місця, з проханням пояснити правове та службове становище, визначення порядку подальшого несення служби та місця перебування, та надати відповідні документи, що регламентують їх правове становище. 06.03.2023 року ОСОБА_1 особисто подано рапорт командиру в/ч НОМЕР_1 про необізнаність свого правового становища та протиправні дії посадових осіб 98 об 108 обр ТрО. Згідно з наказом командира ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2023 року №129 (по стройовій частині), відповідно абзацу восьмого п.15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, за самовільне залишення частини призупинено виплату грошового забезпечення з 23.03.2023 року ОСОБА_1 , командиру взводу 51 запасної роти. 28.03.2023 року ОСОБА_1 складено акт про отримання документів, згідно з яким витяги з наказу від 06.11.2022 року № 243 та довідки, отримані 28.03.2023 року під підпис. 28.03.2023 року ОСОБА_1 подано рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 (вх.№1688 від 29.03.2023 року) про вжиття відповідних заходів щодо недопущення виконання вказаного наказу, скасування наказу та поновлення на посаді у Військовій частині НОМЕР_1 . 07.04.2023 року ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 скеровано до ТУ ДБР, розташоване у місті Краматорськ, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України) №1781/5168 від 07.04.2023 року, щодо внесення до ЄДРДР відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Листом від 19.04.2023 року №42/493 Військовою частиною НОМЕР_1 у відповідь на запит № 1553 від 22.03.2023 року, повідомлено Військову частину НОМЕР_2 , що наприкінці березня 2023 до місця дислокації Військової частини НОМЕР_1 з'явились 34 військовослужбовця, у тому числі старший лейтенант ОСОБА_1 ; зазначені особи не проходять службу та не є в списках Військової частини НОМЕР_1 . Листом від 02.05.2023 року №1781/6338 Військова частина НОМЕР_2 повідомила, що зазначені у запиті військовослужбовці зараховані до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , стосовно військовослужбовців, у тому числі старшого лейтенанта ОСОБА_1 , встановлено факт самовільного залишення ними військової частини та направлено повідомлення до ДБР про скоєння правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Вирішуючи спір по суті, суд керувався статтями 1, 2, 3, 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; пунктами 2, 4, 5, 12 розділу І, пунктами 81-96, 109, 112, 113, 114, 257 розділу IV пунктами 251, 254, 257 розділу ХIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008; пунктами 4.13 розділу ІV, пунктами 3, 19 розділу ХІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 року № 170, ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України»; Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», статтями 1, 2, 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; ст.1 Закону України «Про оборону України», суд прийшов до висновку про те, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та іншими нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим доводи ОСОБА_1 про те, що його права не були реалізовані, переміщення по службі, прийняті без перевірки наявності підстав для обмеження можливості перемістити військовослужбовця, без надання згоди, без проведення опитувань та пропозиції, та без здавання посади є необґрунтованими. Суд врахував те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом з 10.01.2022 року у Військовій частині НОМЕР_1 та його відповідно до п.1 Плану переміщення та згідно пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України Головнокомандувачем Збройних Сил України, наказу №1367 від 03.10.2022 року по особовому складу увільнено від займаної посади у Військовій частині НОМЕР_12 та зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 . Вказаний наказ від 03.10.2022 року №1367, прийнятий в умовах дії воєнного стану, став підставою для прийняття наказу №243 від 06.11.2022 року, тобто Головнокомандувач Збройних Сил України мав право здійснити переміщення ОСОБА_1 на нове місце служби з однієї військової частини до іншої без його згоди з метою доукомплектування Збройних Сил України, що обумовлено обставинами особливого періоду. Суд вважав, що ОСОБА_1 не надано доказів порушення п.112 Положення, п.4.8 Інструкції №170. Крім того, суд врахував те, що ОСОБА_1 усвідомлюється законність дій Генерального штабу Збройних Сил України та наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №1367 від 03.10.2022 року. У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що 11.01.2022 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 31.12.2021 року №355 по особовому складу командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №10 (по стройовій частині), яким лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , з 11.01.2022 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і визнано таким, що з 11.01.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Встановлено, що відповідно до п.1 Плану переміщення осіб офіцерського складу Збройних Сил України НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил Територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України до НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 30.09.2022, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника групи сил підтримки штабу включено до списку кандидатів, які плануються до переміщення на посаду командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Підстава включення в план переміщення: п.257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (зі змінами та доповненнями).
Встановлено, що наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 (по особовому складу) відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовців згідно Плану переміщення, зокрема, ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і призначено до Військової частини НОМЕР_2 командиром інженерно-саперного взводу механізованого батальйону.
Встановлено, що відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3011, виданої Обласним СРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с. Новотроїцьке старший лейтенант Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 07.10.2022 року по 21.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з одержанням ним мінно-вибухового поранення 2109.2022 року.
Встановлено, що 24.10.2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 видано направлення на медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_8 з метою встановлення ступеня придатності до військової служби №40/2413 лейтенанта ОСОБА_1 .
Встановлено, що 06.11.2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №243 (по стройовій частині), згідно якого, зокрема, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби командиром інженерно-саперного взводу механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України; з 06.11.2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з котлового забезпечення 07.11.2022 року. Підстава: наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №1367 від 03.10.2022 року.
Відповідно до наказу т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2022 року №98 старшого лейтенанта ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання за тимчасовою вакантною посадою командира взводу 51 резервної роти, який прибув із Військової частини НОМЕР_1 , з 08.11.2022 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і визнано таким, що з 08.11.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Підстава: Витяг з наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1376, рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 08.11.2022 року, припис командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2022 року б/н.
Відповідно до довідки ВЛК від 08.11.2022 року №6067 за результатами медичного огляду лейтенанта ОСОБА_1 встановлено діагноз та потреба в стаціонарному лікуванні. Відповідно до епікризу №109921, виданого КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка» РОР старший лейтенант Військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_1 у період з 15.11.2022 року по 30.11.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з рекомендацією для подальшого лікування до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2023 року ОСОБА_1 отримано витяг з наказу від 06.11.2022 року №243, про що складено акт. В цей же день ОСОБА_1 подано рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому ОСОБА_1 виклав свої заперечення щодо наказу №243 від 06.11.2022 року та просив вжити відповідних заходів щодо недопущення виконання вказаного наказу, скасувати наказ та поновити на посаді у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до статей 1, 2, частин 7, 13 ст.6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 12 розділу І, пунктами 82, 83, 109, 110, 112 розділу ІV, пунктів 251, 254, 257 розділу ХІV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (зі змінами та доповненнями) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять, зокрема: військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу, зокрема, переміщення по службі, звільнення з військової служби, оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам, за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану. Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця. Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених п.82 цього Положення. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують. Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди. В особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов'язані виконують військовий обов'язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період. Доукомплектування особовим складом Збройних Сил України в особливий період здійснюється за рахунок призову військовозобов'язаних, громадян призовного віку чоловічої статі та резервістів, а також прийому громадян на військову службу за контрактом. Для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених п.112 цього Положення.
Відповідно до пунктів 4.13 розділу ІV, пунктів 3, 19 розділу ХІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 року № 170 в особливий період, для доукомплектування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовці за набутим досвідом служби можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю без проведення відповідної підготовки (перепідготовки). Такі військовослужбовці після їх призначення на посаду підлягають направленню на підготовку (перепідготовку) за новою спеціальністю у встановленому порядку. Військовослужбовці військової служб за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Наказ по стройовій частині розробляється на всі військові частини, що формуються та мають самостійний штат. Ці накази є підставою для визначення посадового становища військовослужбовцям, запису відповідних відомостей до облікових документів, видачі документів, що посвідчують особу військовослужбовця офіцерам військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу. Особовий склад, який вибув із військових частин, виключається із списків особового складу військових частин у строки, установлені п.15 розділу II цієї Інструкції.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час спірних відносин і розгляду справи не припинений та не скасований. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 по особовому складу став підставою для прийняття оскаржуваного наказу Військової частини НОМЕР_1 №243 від 06.11.2022 року по стройовій частині, згідно з яким старший лейтенант ОСОБА_1 , начальник групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 і вибув для подальшого проходження військової служби командиром інженерно-саперного взводу механізованого батальйону НОМЕР_7 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Суд обґрунтовано врахував, що наказ Військової частини НОМЕР_1 був прийнятий відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (зі змінами та доповненнями), в умовах воєнного стану, тобто особливого період, згідно яких призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених п.112 цього Положення. В матеріалах справи відсутні випадки, передбачені п.112 Положення. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що згідно Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 року №170 не передбачено ознайомлення військовослужбовців з Планом переміщення на посади.
Суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_1 відмовився від частини позовних вимог щодо скасування наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 з тих підстав, що вважав його прийнятим відповідно до чинного законодавства та Плану переміщення на посади та така відмова ОСОБА_1 від частини позовних вимог прийнята судом апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує, що наказ Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2022 року №243 прийнятий на виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 року №1367 в особливий період відповідно до пунктів 82, 257 Положення та законодавством не передбачено дискреції військової частини щодо виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що, оскільки, підстави для скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2022 року №243 відсутні, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо поновлення на посаді.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року у адміністративній справі №160/7256/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова