Рішення від 19.04.2024 по справі 560/21979/23

Справа № 560/21979/23

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та відмови протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11 грудня 2023 року № 2200-0304-8/112320 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи на посаді електогазозварника:

- з 12.05.1993 року по 22.11.2005 року та з 30.05.2006 року по 11.01.2007 року - в радгоспі "Яськовецький" Деражнянського району Хмельницької області (23.07.1994 року реорганізовано у КСП "Хлібодар", а 20.03.2000 року - в СТОВ "Хлібодар");

- з 16.01.2007 року по 28.09.2018 року - в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" м. Київ, оскільки довідка від 08.11.2023 року № 3-254 не відповідає вимогам додатку 5 до Порядку (відсутній підсумок пільгового стажу та посилання на норми Закону), також, відсутні документи про результати проведення атестації робочих місць;

- з 02 жовтня 2018 року по теперішній час - в КП "Київпастранс" Куринівського тролейбусного ремонтно-екплуатаційного депо, оскільки довідка від 05.07.2023 року № 55 не відповідає вимогам додатку 5 до Порядку (відсутні посилання на норми Закону); крім того відсутні накази про проведення атестації робочих місць та перелік посад, яким за результатами атестації робочих місць підтверджено/не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення;

2) визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправною;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.10.2023 року № 43755/03-16 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 16.01.2007 року по 28.09.2018 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" м.Київ; з 02 жовтня 2018 року по теперішній час в КП "Київпастранс" Куринівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо, та переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи;

4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ з дня звернення за пенсією, тобто з 16 жовтня 2023 року, зарахувавши для призначення пенсії до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, періоди роботи на посаді електрогазозварника:

- з 12.05.1993 року по 22.11.2005 року та з 30.05.2006 року по 11.01.2007 року - в радгоспі "Яськовецький" Деражнянського району Хмельницької області (23.07.1994 року реорганізованого у КСП "Хлібодар", а 20.03.2000 року - в СТОВ "Хлібодар");

- з 16.01.2007 року по 28.09.2018 року - в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" м. Київ;

- з 02 жовтня 2018 року по теперішній час - в КП "Київпастранс" Куринівького тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо,

зі стажем роботи на цих підприємствах 28 років 10 місяців 4 дні при загальному страховому стажі 41 рік 2 місяці 15 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на пенсію на пільгових умовах, але отримав протиправну відмову.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України в позивача відсутній пільговий стаж.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що в позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Позовна вимога зобов'язального характеру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 витребувано повторно в відповідача докази.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залучення третіх осіб відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 позивач:

- з 12.05.1993 по 22.07.1994 - працював газосварщиком та електросварщиком в радгоспі "Яськовецький" Деражнянського району Хмельницької області;

- з 23.07.1994 по 19.03.2000 - у зв'язку з реорганізацією радгоспу у КСП "Хлібодар" переведений газосварщиком;

- з 20.03.2000 по 22.11.2005 - в зв'язку з реорганізацією КСП "Хлібодар" у СТОВ "Хлібодар" переведений газосварщиком та електросварщиком;

- з 30.05.2006 по 11.01.2007 - працював у СТОВ "Хлібодар" газоелектрозварювальником;

- з 16.01.2007 по 28.09.2018 - працював електрогазозварювальником в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" м. Київ (10.01.2007 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці одержав право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №2; 03.05.2012 - підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №2);

- з 02.10.2018 - працює електрогазозварником в КП "Київпастранс" Куринівького тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 16.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.10.2023 №43755/03-16 в задоволенні заяви позивача відмовлено. Зазначено, що до заяви позивач надав довідку про підтвердження наявного пільгового стажу роботи від 05.07.2023 №55, видану КП "Київпастранс" Куренівським тролейбусним ремонтно-експлуатаційним депо, та довідку від 08.11.2018 №3-254-і, видану ТОВ "СОЛСТРОЙ", яка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637). Витяги з наказів про проведення атестації робочих місць та висновки експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці до заяви не долученою Довідки не підтверджені первинними документами.

Про результати розгляду заяви позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.12.2023 №2200-0304-8/112320.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" доповнено Закон №1058-IV розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулюється пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV. При цьому, стаття 114 міститься в вказаному розділі XIV-1.

Таким чином, призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулюється Законом №1058-IV, а не Законом України "Про пенсійне забезпечення", на який посилається позивач.

Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Зі змісту наведених норм права слідує, що особа має право на отримання різних видів пенсії. При цьому, громадянин сам обирає вид пенсії, яку бажає отримувати, подавши до органу, що призначає пенсію, відповідну заяву.

Так, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 16.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Списком №2.

На момент звернення з заявою від 16.10.2023 позивач досяг 55-річного віку. Страховий стаж позивача становить 41 рік 2 місяці 15 днів (34 роки 7 місяців - напрацьований стаж, 6 років 7 місяців 15 днів - додатковий стаж).

При цьому, відмова у призначенні пенсії позивачу пов'язана саме з відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців).

Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 позивача періодів з 12.05.1993 по 22.11.2005 та з 30.05.2006 по 11.01.2007 у зв'язку з відсутністю наказів про проведення атестації робочих місць та переліку посад, яким за результатами атестації робочих місць підтверджено/не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, первинних документів, підтверджуючих проведення атестації робочих місць та їх результати, суд зазначає та враховує таке.

Посади електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні (код - 23200000-19756), електрозварники ручного зварювання (код - 23200000-19906) передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту наведеного слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що він з 12.05.1993 по 22.11.2005 та з 30.05.2006 по 11.01.2007 працював на посаді, віднесеній до Списку №2.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Приписами пункту 10 Порядку №442 визначено, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.

Таким чином, наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у його трудовій книжці, які підтверджують факт роботи на посадах, які передбачено Списком №2.

Тому помилковими є доводи відповідачів про не зарахування до пільгового стажу позивача періодів з 12.05.1993 по 22.11.2005 та з 30.05.2006 по 11.01.2007 та, відповідно, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід зобов'язати зарахувати до пільгового стажу позивача вказані періоди.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 16.01.2007 по 28.09.2018 слугували висновки відповідачів про те, що довідка від 08.11.2018 №3-254-і не відповідає вимогам додатку 5 до Порядку №637 (відсутній підсумок пільгового стажу та посилання на норми Закону), а також те, що відсутні документи про результати проведення атестації робочих місць.

Досліджуючи правомірність наведених висновків суд зазначає та враховує таке.

Згідно з довідкою від 08.11.2018 №3-254-і позивач працював на посаді електрогазозварника, яка дає право виходу на пенсію по віку на пільгових умовах згідно з Списком №2. Атестація робочого місця електрогазозварника за умовами праці проведена 15.04.2002 (наказ №25-П від 15.04.2002). Надалі 10.01.2007 (наказ №20-оп від 10.01.2007) та 03.05.2012 (наказ №14 від 03.05.2012) підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з Списком №2.

Твердження відповідачів про не зазначення в довідці 08.11.2018 №3-254-і підсумку пільгового стажу не заперечують право позивача на врахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки вказана довідка містить відомості про період роботи позивача та її характер. Також період роботи відображений в трудовій книжці. Тому пенсійний орган не був позбавлений можливості обрахувати підсумок пільгового стажу.

Щодо відсутності в довідці від 08.11.2018 №3-254-і посилання на норми закону, то відповідачі не зазначили, що вказана довідка містить та/або не містить відомості, які не відповідають вимогам закону.

При цьому, позивач не може відповідати за правильність, повноту оформлення, порядок ведення та заповнення вказаної довідки.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачами не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обґрунтованості видачі позивачу довідки та документів, які підтверджували наявний стаж для призначення пенсії.

Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом №1058-ІV, для з'ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.

Посилання відповідачів на відсутність документів про результати атестації робочих місць заперечуються наведеним. Наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у його трудовій книжці, які підтверджують факт роботи на посадах, які передбачено Списком №2. Крім того, довідка від 08.11.2018 №3-254-і містить відомості про атестацію робочого місця.

Таким чином, відповідачі протиправно не зарахували до пільгового стажу позивача період з 16.01.2007 по 28.09.2018, а тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід зобов'язати зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача.

Доводи відповідачів про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 02.10.2018 по 01.07.2023, оскільки довідка від 05.07.2023 №55 не відповідає вимогам додатку 5 до Порядку №637 (відсутні посилання на норми Закону), а також через відсутність наказів про проведення атестації робочих місць та перелік посад, яким за результатами атестації робочих місць підтверджено/не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, є безпідставними. Ці доводи спростовуються наведеними судом висновками щодо відсутності підстав для відповідальності позивача за правильність оформлення довідки та проведення атестації.

Таким чином, відповідачі протиправно не зарахували до пільгового стажу позивача період з 02.10.2018 по 15.10.2023 (дату, яка передує зверненню позивача з заявою, а не "по теперішній час", як зазначає позивач). Як наслідок, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід зобов'язати зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача.

Водночас, відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити зарахування періодів до пільгового стажу із зазначення його тривалості в роках, місяцях та днях ("зі стажем роботи на цих підприємствах 28 років 10 місяців 4 дні при загальному страховому стажі 41 рік 2 місяці 15 днів"), оскільки спору щодо цього не існує.

Як встановив суд, на час звернення позивача до відповідача з заявою від 16.10.2023, в позивача був наявний визначений законодавством пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.10.2023 №43755/03-16 та наявність підстав для його скасування.

З урахування підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія позивачу має бути призначена з 16.10.2023.

Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Суд зазначає, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.10.2023 №43755/03-16 порушено права позивача, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11 грудня 2023 року № 2200-0304-8/112320, а також, про визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправною.

Щодо доводів відповідача про те, позовна вимога зобов'язального характеру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, суд зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом №1058-ІV.

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким фактично відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.10.2023 №43755/03-16.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 12.05.1993 по 22.11.2005 та з 30.05.2006 по 11.01.2007, з 16.01.2007 по 28.09.2018, з 02.10.2018 по 15.10.2023.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.10.2023.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк

Попередній документ
118491823
Наступний документ
118491825
Інформація про рішення:
№ рішення: 118491824
№ справи: 560/21979/23
Дата рішення: 19.04.2024
Дата публікації: 22.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.04.2024)
Дата надходження: 25.12.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії