19 квітня 2024 року м. Київ № 320/12491/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за моєю заявою від 22.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2023 № 2600-0212-8/65606 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 22.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на «шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК» з 02.11.1987 по 19.08.1992;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.04.2023 повідомлено позивачу, що відповідно до рішення від 05.04.2023 за № 2600-0212- 8/65606, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з тим, що до пільгового стажу не зараховано період з 02.11.1987 по 19.08.1992 згідно з трудовою книжкою № НОМЕР_1 від 02.11.1987, оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах, а також не надані накази про результати проведення атестації робочого місця та перелік атестованих робочих місць.
З даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Копію ухвали суду від 02.10.2023 та копію позовної заяви було направлено відповідачу на поштову адресу, що підтверджується списком рекомендованих відправлень від 01.11.2023.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких письмових пояснень по суті спору не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту серія НОМЕР_2 , виданим 09.10.1997 року.
Згідно із відомостями довідки від 29.10.2014 № 3005/1428 позивач має статус внутрішньо-переміщеної особи.
22.03.2023 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. До вказано заяви позивач додав: копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію трудової книжки, копію військового квитка, копію диплома про навчання, що підтверджується розпискою-повідомленням від 22.03.2023 виданою спеціалістом Управління.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.04.2023 №2600-0212-8/65606 відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) по заяві від 22.03.2023.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що страховий стаж на момент звернення становить 34 роки 10 днів, пільговий стаж роботи по Списку № 1 не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 30.06.1990 відповідно диплому ТВ № 939374, оскільки навчання перетинається з періодами роботи та проходженням строкової військової служби. Для зарахування зазначеного періоду навчання за денною формою здобуття освіти необхідно надати довідку про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки із зазначенням даних про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1987 по 19.08.1992 відповідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02.11.1987 по 19.08.1992 необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж додаток №5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637. У разі ліквідації підприємства, необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що відповідно до рішення від 30.03.2023 за № 262540011434, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення даного виду пенсії.
Як встановлено судом із рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.03.2023 № 262540011434.яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 01.09.1984 по 30.06.1990 згідно з дипломом від 27.06.1990 серія НОМЕР_4 , оскільки навчання перетинається з роботою та проходженням строкової військової служби. Для зарахування до страхового стажу періоду з 01.09.1984 по 30.06.1990, необхідно надати довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою.
Додатково відповідачем зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період з 02.11.1987 по 19.08.1992 згідно з трудовою книжкою від 02.11.1987 серія НОМЕР_3 , оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Для зарахування до пільгового стажу періодів згідно з трудовою книжкою від 02.11.1987 серія НОМЕР_3 , надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової, книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до пільгового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, зайнятість повний чи неповний робочий день, відпусток без збереження заробітної плати, участь у страйках та прогулів, із посиланням на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи, а також накази про результати проведення атестації робочого місця та перелік атестованих робочих місць. У разі ліквідації підприємства, необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи
Вважаючи таке рішення протиправним з підстав незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на шахті ім. Кадініна ДП "ДВЕК" з 02.11.1987 по 19.08.1992, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт шостий частини першої статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Відповідно до статті 1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За правилами пункту «а» частини першої ст.13 Закону №1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 №213-VIII, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників,
затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, до внесення Законом від 02.03.2015 №213-VIII змін до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, тобто до березня 2015 року, право на пільгову пенсію мали працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці за професією, передбаченою Списком №1, зокрема чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок) застосування Списків №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1,2).
Згідно зі статті 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Так, досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_5 , ОСОБА_1 :
з 02.11.1987 прийнятий підземним електриком 4 розряду в електромеханічну службу;
06.10.1988 переведений учнем гірноробочого очисного забою 5 роз. З повним робочим днем шахти;
з 06.10.1998 по 31.01.1989 навчався на курсах гірноробочих очисного забою;
31.01.1989 переведений підземним гірноробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем;
11.03.1991 переведений підземним гірним майстром добичного участку з повним робочим днем в шахті;
19.08.1992 звільнений по статті 38 КзПП УССР за власним бажанням .
З викладеного вбачається, що у період часу з 02.11.1987 по 19.08.1992 позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем у шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК».
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з не призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, г яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.
Поряд з цим, суд дійшов переконання, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, основними підтверджуючими відомостями є трудова книжка.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Підрозділом 1 Підземні роботи Розділу І Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, [...] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців [...].
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Відтак, виходячи з вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 , як основного документу, що підтверджує стаж роботи, містять характер роботи позивача на шахті та підтверджують наявність пільгового стажу періоду роботи на «шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК» з 02.11.1987 по 19.08.1992.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Докази понесения сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 22.03.2023.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2023 № 2600-0212-8/65606 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 22.03.2023.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на «шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК» з 02.11.1987 по 19.08.1992.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350; місцезнаходження: 29000, м. Хмельницьк, вул. Герцена, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.