ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" квітня 2024 р. справа № 300/7990/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, УДМС України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації; зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства від 20.10.2023 замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 набула громадянство України на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується довідкою про реєстрацію громадянином України за № 5424 від 03.02.2021 та тимчасовим посвідченням громадянина України типу ТП серії НОМЕР_1 від 15.02.2021 з терміном дії до 03.02.2023. Позивач зобов'язалася протягом двох років припинити громадянство Російської Федерації відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України» та надати документи на підтвердження припинення громадянства Російської Федерації. ОСОБА_1 звернулась до Генерального консульства Російської Федерації у Львові із заявою про вихід із громадянства Російської Федерації, що підтверджується довідкою консульства від 30.09.2021. У зв'язку з припиненням роботи посольства Російської Федерації в Україні та відповідно припинення консульського прийому громадян з будь-яких питань, враховуючи, що консульський прийом не здійснюється з початку збройної агресії Російської Федерації та припинений на невизначений строк, позивач з незалежних від неї причин позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства Російської Федерації. Так, 20.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до УДМС України в Івано-Франківській області із заявою від 20.10.2023, в якій просила прийняти від неї декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої позивач відмовляється від іноземного громадянства Російської Федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства Російської Федерації. До вказаної заяви позивачем подано власноруч заповнена та підписана декларація про відмову від іноземного громадянства, а саме громадянства Російської Федерації за формою 45, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №715 від 16.08.2012, а також докази наявності причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства Російської Федерації. За результатом розгляду заяви позивача від 20.10.2023 відповідач листом від 01.11.2023 повідомив ОСОБА_1 про відмову в задоволенні заяви про прийняття від неї декларації про відмову від іноземного громадянства. Представник позивача вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки ОСОБА_1 вчинила всі залежні від неї дії щодо припинення іноземного громадянства Російської Федерації. При цьому, позивачу не відмовлено у припиненні громадянства Російської Федерації, а прийнято відповідне рішення, однак таке рішення не може бути видане ОСОБА_1 у зв'язку з припиненням роботи посольства Російської Федерації в Україні, що підтверджується листом Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
01.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління УДМС України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач зазначив, що його дії є правомірними, оскільки 24.10.2020 позивач подала заяву про оформлення набуття нею громадянства за територіальним походженням та зобов'язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати документ про припинення громадянства Російської Федерації, виданим уповноваженим на те органом цієї держави. 03.02.2021 відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України». 20.10.2023 позивач звернулась до УДМС України в Івано-Франківській області із заявою про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства. За результатом розгляду заяви позивача від 20.10.2023 відповідач листом від 01.11.2023 надав ОСОБА_1 відповідь, в якій вказав про відсутність у позивача підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки чинним законодавством чітко зазначено, що саме є незалежною від особи причиною неотримання документу про припинення іноземного громадянства. В спірному випадку в листі Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр зазначено, що заяву ОСОБА_1 про вихід з громадянства Російської Федерації розглянуто, однак не вказано, яке саме рішення прийнято Генеральним консульством Російської Федерації у місті Львові: про задоволення чи про відмову в задоволенні заяви позивача. За вказаних обставин, ОСОБА_1 не довела існування у неї підстав, які згідно з абзацом 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» вважаються незалежною від особи причиною неотримання нею документа про припинення іноземного громадянства (підданства), і дають право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства замість подання документа про вихід з іноземного громадянства. Щодо вимоги про зобов'язання відповідача прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації, то такі дії УДМС України в Івано-Франківській області відносяться до дискреційних повноважень. У випадку прийняття судом рішення щодо зобов'язання відповідача прийняти стосовно позивача конкретне рішення за її заявою, на думку представника відповідача, суд порушить принцип розподілу влади та втрутиться у виключну компетенцію уповноваженого на прийняття такого рішення органу. Також представник відповідача вказав на неспівмірність зі складністю цієї справи розміру витрат на правову допомогу, надану представником позивача. За вказаних обставин представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 68-80).
06.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 06.12.2023 на відзив. Так, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 подає декларацію не замість зобов'язання припинити іноземне громадянство, а замість документа про припинення іноземного громадянства на тій підставі, що позивач з незалежних від нього причин не може отримати документ про припинення іноземного громадянства. Також, сам факт невидачі позивачу документа про припинення громадянства Російської Федерації протягом 6 місяців є достатнім підтвердженням існування незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. При цьому, немає значення, чи вчинялись спроби отримати документи іншим способом. Так, компетентні органи Російської Федерації повинні були розглянути заяву ОСОБА_1 про вихід з громадянства Російської Федерації до 30.03.2022 та видати документ про припинення громадянства, але протиправно не виконали цього обов'язку, що є незалежною від позивача причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства). Представник позивача просила суд позов задовольнити. Додатково представник позивача звернула увагу на зазначене в позовній заяві зобов'язання на виконання частини сьомої статті 139 КАС України надати докази щодо розміру витрат на послуги адвоката протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 81-86).
08.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення УДМС України в Івано-Франківській області від 08.12.2023 на відповідь на відзив. Так, представник відповідача зазначила, що розгляд поданої позивачем декларації про відмову від іноземного громадянства проводився відповідачем відповідно до зазначеної в декларації підстави, визначеної пунктом 1 форми декларації. ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті декларації саме у зв'язку із недоведенням заявником саме вказаної вище умови. УДМС України в Івано-Франківській області позбавлене можливості самостійно перевірити факт наявності чи відсутності надання позивачу відмови компетентним органом іноземної держави у припиненні громадянства, тому обов'язок доказування покладається на особу, яка звертається із декларацією. Щодо листа Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр, то відповідач не може приймати рішення на підставі копій документів, викладених іноземною мовою, зміст яких нечіткий, неоднозначний і може трактуватися по-різному. Таким чином, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 не довела факт прийняття щодо неї відмови у припиненні громадянства Російської Федерації, яка є умовою прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства на підставі, вказаній позивачем у пункті 1 форми декларації. За вказаних обставин представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зменшити розмір судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами (а.с. 87-92).
Обставини справи, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася в місті Воркута, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, перебувала в громадянстві Російської Федерації.
24.10.2020 позивач звернулася до УДМС України в Івано-Франківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (а.с. 77).
Одночасно із заявою від 24.10.2020 ОСОБА_1 до УДМС України в Івано-Франківській області зобов'язання припинити іноземне громадянство Російської Федерації від 24.10.2020 протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації, виданим уповноваженим на те органом цієї держави. При цьому у зобов'язанні позивачем зазначено, що у разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) Російської Федерації вона зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина до уповноваженого органу цієї держави (Російська Федерація) (а.с. 79).
03.02.2021 відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» (зворотній бік а.с. 78).
03.02.2021 УДМС України в Івано-Франківській області видало позивачу довідку про реєстрацію громадянином України за № 5424, згідно якої ОСОБА_1 є громадянином України з 03.02.2021 (а.с. 20).
15.02.2021 позивачу видано тимчасове посвідченням громадянина України типу ТП серії НОМЕР_1 від 15.02.2021 з терміном дії до 03.02.2023 (а.с. 19).
ОСОБА_1 звернулась до Генерального консульства Російської Федерації у Львові із заявою про вихід із громадянства Російської Федерації, що підтверджується довідкою консульства від 30.09.2021 (а.с. 25).
За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 від 10.01.2023 Міністерство закордонних справ Російської Федерації листом від 18.01.2023 № 935/кд-гр повідомило позивача, що довідку про припинення російського громадянства позивачу може видати Генеральне консульство Російської Федерації у Львові - уповноважений орган, який прийняв рішення про вихід із російського громадянства, після відновлення діяльності російських закордонних установ в Україні (а.с. 26).
20.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до УДМС України в Івано-Франківській області із заявою від 20.10.2023, в якій просила прийняти від неї декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої позивач відмовляється від іноземного громадянства Російської Федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства Російської Федерації. До вказаної заяви позивач подала власноруч заповнену та підписану декларацію про відмову від іноземного громадянства, а саме громадянства Російської Федерації за формою 45, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №715 від 16.08.2012, та докази наявності причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства Російської Федерації: копію довідки Генерального консульства Російської Федерації у Львові від 30.09.2021, копію відповіді Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр (а.с. 23-26).
За результатом розгляду заяви позивача від 20.10.2023 відповідач листом № П-121/6/2601-23/2601.4.2/6208-23 від 01.11.2023 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для прийняття від неї декларації про відмову від іноземного громадянства. Так, в листі № П-121/6/2601-23/2601.4.2/6208-23 від 01.11.2023 зазначено, що позивачу необхідно подати в УДМС України в Івано-Франківській області документ про припинення свого іноземного громадянства у встановлений термін, після чого ОСОБА_1 буде документовано паспортом громадянина України відповідно до чинного законодавства (а.с. 27-28).
Вважаючи протиправною відмову відповідача прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації, представник позивача звернулася з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати УДМС України в Івано-Франківській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства від 20.10.2023 замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.
Релевантні джерела права у справі:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-ІІІ).
Відповідно статті 1 Закону № 2235-ІІІ:
громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;
громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;
незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури;
декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав;
декларація про відсутність іноземного громадянства - документ, в якому особа повідомляє про відсутність у неї іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств) з обґрунтуванням причин такої відсутності.
Підстави набуття громадянства України визначені статтею 6 Закону № 2235-ІІІ. Так, пунктом 2 частини першої цієї Статті передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.
Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням визначений статтею 8 Закону № 2235-ІІІ, згідно якої:
Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:
особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства;
іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:
1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;
2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заяву про зміну громадянства;
3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.
Громадянство України за територіальним походженням не набуває особа, яка відповідно до частини шостої статті 9 цього Закону не приймається до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 9 цього Закону), та особа, стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону.
Дитина, один із батьків якої або її дід чи баба, прадід чи прабаба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті, яка є особою без громадянства і стосовно якої подано декларацію про відсутність іноземного громадянства, або є іноземцем, стосовно якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.
Дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула громадянство України за народженням та є іноземцем, стосовно якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, або особою без громадянства, стосовно якої подано декларацію про відсутність іноземного громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.
Для оформлення набуття громадянства України дитиною, яка є іноземцем, один із батьків якої або опікун чи піклувальник має право на подання декларації, передбаченої пунктами 1, 3-5 частини шостої цієї статті, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подається декларація про відмову дитини від іноземного громадянства.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.
Умови та порядок прийняття до громадянства України встановлені статтею 9 Закону № 2235-ІІІ.
Так, частиною першою статті 9 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону № 2235-ІІІ однією з умов прийняття до громадянства України є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 215), який визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Так, пунктом 24 Порядку № 215 визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Суд виходить з таких мотивів при оцінці аргументів сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Висновки суду:
В спірному випадку 20.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до УДМС України в Івано-Франківській області із заявою від 20.10.2023, в якій просила прийняти від неї декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої позивач відмовляється від іноземного громадянства Російської Федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства Російської Федерації. До вказаної заяви позивач подала власноруч заповнену та підписану декларацію про відмову від іноземного громадянства, а саме: громадянства Російської Федерації за формою 45, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №715 від 16.08.2012, та докази наявності причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства Російської Федерації: копію довідки Генерального консульства Російської Федерації у Львові від 30.09.2021, копію відповіді Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр (а.с. 23-26).
З огляду на визначення терміну «незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства)», наданого в статті 1 Закону № 2235-ІІІ, незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення громадянства іноземної держави є три самостійні обставини: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури.
Так, позивач в декларації про відмову від іноземного громадянства в якості підстави відмови від іноземного громадянства та подачі декларації вказала на існування незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) Російської Федерації, оскільки процедура оформлення припинення громадянства (підданства) Російською Федерацією не здійснюється.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Закон України «Про громадянство України» не встановлює критеріїв визначення поняття «нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави».
Також чинним законодавством не передбачено переліку документів, які повинні підтверджувати факт нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави», надання яких зацікавленими особами, надасть їм можливість підтвердити такий факт для подальшого подання декларації про відмову від іноземного громадянства та прийняття уповноваженими органами такої декларації.
Позивач незалежною від неї обставиною вважає факт припинення роботи на території України всіх консульських установ Російської Федерації, в підтвердження чого долучила до декларації копію довідки Генерального консульства Російської Федерації у Львові від 30.09.2021, якою повідомлено позивача, що заяву про вихід із громадянства прийнято до перегляду, а також копію відповіді Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 18.01.2023 № 935/кд-гр, згідно якої повідомлено ОСОБА_1 про те, що довідку про припинення російського громадянства може видати Генеральне консульство Російської Федерації у Львові - уповноважений орган, який прийняв рішення про вихід із російського громадянства, після відновлення діяльності російських закордонних установ в Україні.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, який затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397).
На час звернення позивача із заявою від 20.10.2023, та в подальшому на день постановлення цього судового рішення, дія воєнного стану продовжена згідно з відповідними Указами Президента України (інформація у відкритому доступі на офіційному вебсайті Президента України: https://www.president.gov.ua/).
Так, у зв'язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил Російської Федерації в Україну 24.02.2022, офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією. Вказана інформація є загальновідомою та розміщеною у відкритому доступі на офіційних вебсайтах органів влади України, наприклад: https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-rozirvala-diplomatichni-vidnosini-z-rosiyeyu-yaka-p-73133, https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rozrivu-diplomatichnih-vidnosin-z-rosijskoyu-federaciyeyu.
Це означає, що посольства та консульства Російської Федерації в Україні припинили свою діяльність.
Визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), адже, як в законодавстві України, так і в законодавстві Російської Федерації відсутнє правове регулювання процедури припинення громадянства (підданства) за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між відповідними державами.
Враховуючи, що чинне законодавство не містить переліку документів які мають підтверджувати факт нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави, тягар доказування такої обставини лежить на зацікавлених особах.
В спірному випадку надання позивачем доказів призупинення на невизначений час роботи консульських установ Російської Федерації в Україні, такі докази можуть цілком підтверджувати факт нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави російської федерації. Відповідачем не було надано жодної оцінки наведеній позивачем в декларації обставині, а саме щодо нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави Російської Федерації.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неотримання позивачем документа про припинення громадянства Російської Федерації відбулося з незалежних від ОСОБА_1 причин. З огляду на це, відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 9 Закону №2235-III, позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства.
Таким чином, відмова відповідача у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації є протиправною, а позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, то суд вказує на таке.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Суд вважає, що повноваження щодо прийняття чи неприйняття декларації про відмову від громадянства є виключною компетенцією відповідача, який реалізує такі повноваження у порядку, встановленому Законом № 2235-III. В спірному випадку відповідач, вирішуючи питання щодо прийняття декларації позивача обмежився лише роз'ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства, не прийняв декларацію та не надав мотивованої відмови позивачу в прийнятті такої декларації. Тобто, міграційна служба не розглянула по суті звернення позивача, не надала жодної оцінки підставам подачі нею декларації та протиправно зобов'язала її подати документ, неможливість отримання якого по суті і стала підставою для подачі такої декларації. Тобто, відповідачем фактично не прийняв жодного рішення за результатами розгляду долученої до вказаної вище заяви декларації про відмову від іноземного громадянства від 20.10.2023.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Так, судом зроблено висновок про протиправність відмови відповідача прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства. Водночас, за обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання УДМС України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства від 20.10.2023, та прийняти відповідне рішення по суті, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі представником позивача подано квитанцію від 15.11.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. (а.с. 18).
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань УДМС України в Івано-Франківській області 536,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Щодо витрат на правову допомогу, то відповідно до частини сьомої статі 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В позовній заяві та у відповіді на відзив від 06.12.2023 представник позивача зазначила, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином на час прийняття рішення в цій справі в суду відсутні підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, оформлену листом № П-121/6/2601-23/2601.4.2/6208-23 від 01.11.2023, прийняти декларацію ОСОБА_1 від 20.10.2023 про відмову від іноземного громадянства.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства від 20.10.2023, та прийняти відповідне рішення по суті, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
Відмовити в задоволенні решти позову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 37794486, вулиця Академіка Гнатюка, 29, місто Івано-Франківськ, 76010.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.