ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" квітня 2024 р. справа № 300/741/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТ 3000» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТ 3000» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларацією про визначення митної вартості товару №24UA206020000255U7 було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору. Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем було подано до митного органу пакет документів, визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Однак, 09.01.2024 Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000001/2, при цьому митна вартість товару визначалася за резервним методом з кодом «6», у зв'язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме транспортні (перевізні) документи. При цьому відповідачем зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60МКУ) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні), методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Однак, позивач зазначає, що ніяких зауважень та вимог, щодо наявності у наданих декларантом документах, розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично і сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як і вимог щодо надання конкретних додаткових документів, від митного органу не поступало. Крім того, відповідач у рішенні не вказує на те, які саме документи на підтвердження використаних декларантом відомостей не надані або які саме документи не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду 26.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача заперечив, зокрема зазначив, що декларантом не було надано повний перелік документів, а саме на виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю посадовою особою Івано-Франківської митниці декларанту надіслано повідомлення про те, що оскільки в інвойсі та прайс-листі достатньо опису товарів щодо визначення моделі, до яких призначені з/ч, що в свою чергу впливає на вартість товару, з метою підтвердження числових значень складових митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: інвойс з достатнім описом товару, каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару з достатнім описом товару, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством. Для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення згідно з п. 3 ст. 69 МКУ, надати техніко-технологічну документацію щодо опису, призначення, технологічні характеристики. Крім того, на виконання вимог ст. 53 МКУ митним органом направлено декларанту повідомлення про надання документів, а саме, якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копію митної декларації країни відправлення, транспортні (перевізні) документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями про вартість товару або сировини. Однак, декларантом надано відповідь про те, що ним надано повний пакет документів відповідно до ст. 53 МКУ та додатково долучено довідку про відсутність будь яких обмежень згідно зі ст. 58 та калькуляції (розрахунок ціни) виробника з перекладом. Пресдтавник відповідача зазначає, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Отже, виходячи з вище наведеного, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у звязку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповіно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 МКУ. При цьому, представник відповідача, звернув увагу, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ, ЕМД UA110130/2023/26337 від 21.12.2023. Відтак, оскільки декларантом не подано на вимогу митного органу документів, що підтверджують вартість товару - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а рішення про коригування митної вартості та картку відмови такими, що прийняті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.
Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 04.03.2024. Позивач зазначає, що у рішенні №UA206020/2024/000001/2 митний орган не вказує на наявність у наданих декларантом документах, розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки або відсутність всіх відомлстей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, доводи щодо ненадання транспортних (перевізних) документів спростовується переліком документів, доданих до митної декларації. Позивач звертає увагу, що митний орган має право вимагати у декларанта додаткові документи у разі встановлення у раніше наданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, однак відповідач не наводить конкретних фактів, які саме відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів, не вдалося митному органу отримати із поданих документів та що перешкоджало відповідачу визначити ціну, яка була фактично сплачена та/або підлягає сплаті за товар. Відтак, просить суд позов задовольнити повністю.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
Між ТОВ «УКРІНВЕСТ 3000» (покупець) і нерезидентом компанією «SUZHOU TOPS SECURITY TECHNOLOGY LTD» (Китай) (продавець) укладено контракт №0729/22 від 29.07.2022, згідно з яким продавець виробляє та продає, а покупець купує товар, асортимент, кількість і вартість товарів, що купується, визначається згідно підтвердженого замовлення або у інвойсах до цього контракту, які є його невід'ємною частиною. Ціни на товар погоджуються на кожну партію товару і зазначаються в інвойсах, оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця та на умовах 100% передплати у продовж 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про виготовлення замовленої партії товару. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Шанхай, Китай (Інкотермс-2010) (а.с.17-21).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.12.2023 внесено зміни до контракту №0729/22 від 29.07.2022, а саме за п. 3.1 оплата здійснюється на умовах передплати, у п. 4.1 строк поставки товару до 90 календарних днів з моменту оплати по кожному інвойсу, у п. 11.1 - строк дії контракту до 31.12.2025 (а.с.22).
Згідно з специфікацією №6 від 26.10.2023 продавець зобов'язується поставити покупцю замок врізний сувальдний у загальній кількості 16390 на суму 671999 доларів США (а.с.23).
У інвойсі визначено, що товар постачається на вул. Івасюка,26, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203, дата постачання грудень 2023-січень 2024, країна походження Китай, товар (замок врізний сувальдний) у загальній кількості 16390 на суму 67199 доларів США (а.с.24).
На виконання визначеного контракту №0729/22 від 29.07.2022 та на підставі супровідних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару.
Відповідно до рахунку-фактури №LS-4532014 від 03.01.2024 транспортні витрати становлять 309420 грн (а.с.30). Відповідно до довідки про транспортні витрати від 04.01.2024 вартість міжнародної доставки вантажу, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи за коносаментом HYSF2023110121, згідно з маршрутом Shanghai (China) - Gdansk (Poland) -державний кордон України, складає транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 65779,74 грн, морське перевезення вантажу за межами державного кордону України -53480 грн та міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України - 108250,26 грн (а.с.31).
Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ 3000" для здійснення митного оформлення товару подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA206020000255U7, згідно з якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: замки врізні та накладні, неелектричні, нециліндрові з недорогоцінних металів із сувальдним та дисковим механізмом затворення, не містять у своєму складі передавачі та приймачі. Використовуються для встановлення у двері будівель, -Арт. 05.41; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 68 mm, center distance 42 mm, 3 bolts /14 mm, hook, latch/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 68 мм, міжосьова відстань 42 мм, 3 ригеля/14мм, зачіпка, засувка -1000шт. -Арт. 04.28; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 51 mm, center distance 85 mm, 3 bolts /12 mm, catch, handles included/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 51 мм, міжосьова відстань 85 мм, 3 ригеля/12мм, зачіпка, ручки в комплекті -1200шт. -Арт. 04.47; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 51 mm, center distance 85 mm, 3 bolts /12 mm, hook/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 51 мм, міжосьова відстань 85 мм, 3 ригеля/12мм, зачіпка 1200шт. -Арт. 257; Mortise lock, backset 60 mm, 3 bolts /16 mm, additional/Замок врізний, бексет 60 мм, 3 ригеля/16мм, додатковий -600шт. -Арт. 301; Mortise lock, backset 67.5/Замок врізний, бексет 167,5-800шт. -Арт. 10.01; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 51 mm, 3 bolts /13.8 mm, additional/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 51 мм, 3 ригеля/13,8мм, додатковий -800шт. -Арт. 10.01-S; Mortise mortise lock, 5 keys /ZINC, backset 51 mm, 3 bolts /13.8 mm, additional/Замок врізний сувальдний, 5 ключів/ЦИНК, бексет 51 мм, 3 ригеля/13,8мм, додатковий 1400шт. -Арт. 10.11; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 52 mm, center distance 77 mm, 3 bolts /13.8 mm, hook/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 52 мм, міжосьова відстань 77 мм, 3 ригеля/13,8мм, зачіпка-600шт. -Арт. 10.11-5; Mortise lock, 5 keys /ZINC, backset 52 mm, center distance 77 mm, 3 bolts /13.8 mm , hook/Замок врізний сувальдний, 5 ключів/ЦИНК, бексет 52 мм, міжосьова відстань 77 мм, 3 ригеля/13,8мм, зачіпка -2000шт. -Арт. 257L; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 60 mm, 3 bolts /16 mm, additional/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 60 мм, 3 ригеля/16мм, Додатковий -2500шт. -Арт. 06.51-K65; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 64 mm, 5 bolts /18 mm, bars/ Накладний замок, 5 ключів, бексет 64 мм, 5 ригелів, 18мм, тяги -1050шт. -Арт. 06.61-K65; Mortise mortise lock, 3 keys, backset 64 mm, 5 bolts /18 mm, bars/ Накладний замок, 3 ключа, бексет 64 мм, 5 ригелів. 18мм, тяги -500 шт. - Арт. 06.41; Mortise mortise lock, 5 keys, backset 66.5 mm, center distance 42 mm, 3 bolts/18 mm, hook, latch, right/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 66,5 мм, міжосьова відстань 42 мм, 3 lock, 5 keys, backset 66.5 mm, center distance 42 mm, 3 bolts /18 mm, hook, ригеля/18мм, зачіпка, засувка, правий -1370шт. «Арт. 06.40; Mortise mortise Batch, left/Замок врізний сувальдний, 5 ключів, бексет 66,5 мм, міжосель відстань 42 мок сувальдничілка, засувка, лівий -1370шт. Трговельна Марка: ШЕРЛОК Країна виробництва: CN Виробник: SUZHOU TOPS SECURITY TECHNOLOGY LTD на суму 67199 доларів США (а.с.15-16).
В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 67199 доларів США. Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто за ціною договору, на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.
До митної декларації для підтвердження митної вартості товару надано:
- пакувальний лист від 26.10.2023 №23048;
- банківський платіжний документ, що стосується товару передплата №12 від 26.10.2023
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4532014 від 03.01.2024;
- довідка від 04.01.2024 №421870;
- комерційна пропозиція від 23.10.2023;
- специфікація №6 від 26.10.2023;
- додаткова угода №1 від 29.12.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0729/22 від 29.07.2022;
- декларація про походження товару від 26.10.2023 №23048;
- сертифікат про походження товару №23С3205S1029/00007 від 16.11.2023;
- автотранспортна накладна №421870 від 28.12.2023;
- коносамент №HYSF2023110121 від 15.11.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) від 26.10.2023 №23048;
- копію митної декларації країни відправлення №223120230003995690 від 13.11.2023 (з перекладом).
Митним органом надіслано декларанту повідомлення про необхідність надання відповідно до частин 2, 3 додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с.108-109).
Декларантом надано відповідь про те, що ним надано повний пакет документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України щодо товарів, які оформлюються згідно митної декларації №24UA206020000255U7 від 08.01.2024, та додано довідку про відсутність будь-яких обмежень згідно зі ст. 58 МКУ та калькуляції (розрахунок ціни) виробника з перекладом (а.с.110).
Посадовими особами Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за результатами перевірки митної декларації та доданих до неї документів, відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів з причин коригування митної вартості. Вказану відмову оформлено карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА206020/2024/000014 від 20.02.2023 (а.с.14-15).
Згідно із мотивувальною частиною оскаржуваної Картки "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, а саме транспортні (провізні) документи. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Заявлена вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 Митного кодексу України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (статті 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в (статті 62 Митного кодексу України) та методу 2г (статті 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД від 21.12.2023 №UA110130/2023/26337 (а.с.105).
У зв'язку із вищенаведеним, здійснено коригування митної вартості товарів та прийнято оскаржуване рішення № UА206020/2024/000001/2 від 09.01.2024 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість товару була скоригована з 7322408 до 80398,78 USD (104).
У мотивувальній частині рішення (графа 33) визначено обставини прийняття оскаржуваного рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, зазначені ті ж самі що й в Картці відмови.
Позивач на підставі оскаржуваного рішення № UА206020/2024/000001/2 від 09.01.2024 подав декларацію №24UA206020000349U6 від 09.01.2024, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "1" та "6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.48-50).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригуванні митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товару, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далітакож - МК України).
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлено порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4 та 5 статті 58 МК України и також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1 та 2 статті 52 МК України).
Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина 1 статті 368 Митного кодексу України).
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
У силу положень частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Водночас дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як встановлено судом, декларантом подано до відповідача декларацію №24UA206020000255U7, згідно з якою було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту та надано документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення.
На думку суду, подані декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, містять усі необхідні реквізити сторін: продавця "«SUZHOU TOPS SECURITY TECHNOLOGY LTD» та покупця товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ 3000", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.
Суд зазначає, що пакувальний лист від 26.10.2023 №23048; банківський платіжний документ, що стосується товару передплата №12 від 26.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4532014 від 03.01.2024; довідка від 04.01.2024 №421870; комерційна пропозиція від 23.10.2023; специфікація №6 від 26.10.2023; додаткова угода №1 від 29.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0729/22 від 29.07.2022; декларація про походження товару від 26.10.2023 №23048; сертифікат про походження товару №23С3205S1029/00007 від 16.11.2023; автотранспортна накладна №421870 від 28.12.2023; коносамент №HYSF2023110121 від 15.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) від 26.10.2023 №23048; копію митної декларації країни відправлення №223120230003995690 від 13.11.2023 (з перекладом), які стосуються товару, підтверджують факт виконання покупцем зобов'язання щодо оплати за товар, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та відображають інформацію про поставку по вищевказаному договору, яка і є предметом дослідження у спірних правовідносинах, відповідно до яких було оформлено митну декларацію №234UA206020000255U7. Також, в ціну товару позивачем включено витрати на транспортування товару.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, мають ознаки підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано інформацію з ЄАІС ДМСУ, а саме ЕМД UA110130/2023/26337 від 21.12.2023. При цьому, слід зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товару, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.
Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за резервним методом.
Відтак, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/00001/2, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА206020/2024/000014 прийняті всупереч нормам чинного законодавства, а тому такі слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДМСУ, на користь позивача, слід стягнути судовий збір в сумі 7125,92 грн, сплачений відповідно до платіжних інструкцій №29 від 26.01.2024 та №39 від 08.02.2024.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000014.
Стягнути за рахунок бюджетних Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ 3000" (код ЄДРПОУ 35971841, вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків) сплачений судовий збір в розмірі 7125,92 (сім тисяч сто двадцять п'ять гривень дев'яносто дві копійки)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.