19 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/40974/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.11.2021 року позивачу відмовлено у призначені пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, тому звертається до суду задля захисту свого права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі №240/40974/21 як другого відповідача.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, є правомірним та прийнятим відповідачем у межах наданих законом повноважень.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що факт роботи позивача на посаді тракториста-машиніста, що безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, не підтверджено, а тому підстави для їх зарахування в пільговий стаж, відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
18.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивач досяг 55-річного віку.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж становить 36 років 11 місяців 24 дня, пільговий стаж становить 00 років 00 місяців 00 днів. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки, так як відсутні довідки щодо безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).
Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється розділом XIV-1 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV надається визначення правового терміну страховий стаж, а саме: страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.92 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Пунктом в) частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII також передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до частини 1 статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінет Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі Порядок № 637).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, зазначеним Порядком передбачено, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу здійснюється також уточнюючою довідкою. При цьому, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. В той же час у разі відсутності підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Суд наголошує, що за змістом пункту в) частини 1 статті 13 Закону N 1788-XII та пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особі, яка працювала трактористом-машиністом фактично однакові і основною умовою для призначення такої пенсії є встановлення факту того, що особа яка звернулася за отриманням такої пенсії, працюючи трактористом була безпосередньо зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Так, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. Згідно даного роз'яснення до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання особою робіт на посаді тракториста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу, встановленого пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 670/894/17, від 24 червня 2020 року у справі № 392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.
Як встановлено судом, на момент звернення до пенсійного органу із завою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач досяг 55-річного віку, що підтверджено копією його паспорта.
Відповідно до розрахунку стажу позивача для визначення права на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV до страхового стажу позивача враховано стаж його роботи - 36 років 11 місяців 24 дня.
Таким чином, на момент досягнення позивачем віку 55 років, передбаченого пунктом третім частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач мав понад 30 років страхового стажу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж становить 36 років 11 місяців 24 дня, пільговий стаж становить 00 років 00 місяців 00 днів. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки, так як відсутні довідки щодо безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Надаючи оцінку підставам неврахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Стаття 102 вказаного Закону передбачає, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до абзацу першого статті 103 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, особа, яка має намір отримати статус пенсіонера, не несе відповідальності за правильність оформлення її роботодавцем довідок щодо роботи, за винятком дій, що підпадають під ознаки злочинів.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;
стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;
стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а, від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а щодо аналогічних правовідносин, термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Також вказано, що відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987, та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на цей час, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Дослідивши трудову книжку позивача, суд встановив наявність у ній записів про роботу позивача у період з 02.03.1982 року по 24.01.1984 року та з 05.02.1988 року по 01.03.2000 року трактористом в колгоспі ім. Пархоменка Любарського району, Житомирської області, а з 03.03.2000 року по 20.02.2007 року трактористом в ПСП ім. пархоменка.
Разом з тим, у трудовій книжці міститься запис про те, що позивач у період з 15.10.1984 року по 18.12.1986 року проходив військову службу у Радянській армії. Вказане також підтверджується копією військового квитка.
Крім того, довідкою Любарського професійного ліцею від 18.11.2021 року №400 підтверджено, що позивач у період з 01.09.1981 року по 30.08.1982 року навчався у Любарському СПТУ №37 за професією "тракторист-машиніст". Навчання позивача у Любарському СПТУ №37 за вказаний період також підтверджується записами трудової книжки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачеві достатньо доказів, які в сукупності підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах. Записи у трудовій книжці щодо роботи позивача на посаді тракториста-машиніста виконані чітко.
Відтак, посилання відповідачів на те, що пільгову роботу позивача не підтверджено, суд відхиляє.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
У постанові від 03 червня 2021 року у справі № 382/1686/16-а Верховний Суд дійшов наступних висновків: " ... з досліджених судами доказів вбачається зазначення посади позивача за спірний період як "тракторист", яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а вказані відпрацьовані ним дні підтверджують те, що позивач працював трактористом та весь період був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції".
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в даній ситуації за умови підтвердження трудового стажу, позивач як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у таких постановах-від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а та від 31 січня 2019 року у справі №233/1181/17.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 року, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу є протиправним, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2021 року про призначення пенсії, з врахуванням висновків суду.
Враховуючи, що у справі, яка розглядається судом встановлено, що за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, то дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду його заяви, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню .
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича,7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, ЄДРПОУ: 13486010), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064150008128 від 23.11.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2021 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович