Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 квітня 2024 року Справа№200/1533/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 26.02.2024 № 056650009183 про відмову у призначенні пенсії; - зобов'язати призначити з 18.02.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991, в редакції до внесення змін Законом України №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Указану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 25.03.2024, що підтверджується відомостями з КП «Діловодство спеціалізованого суду».
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що порушене її право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Відповідач не надав відзив на адміністративний позов.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 23.12.2003.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.02.2024 про призначення пенсії за вислугу років ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення від 26.02.2024 № 056650009183 про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), оскільки заявниця не досягла встановленого законодавством віку. Роз'яснено, що право на пенсійну виплату набуде 21.05.2026. Для визначення права на призначення пенсії згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список 2) необхідно звернутись до управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою при досягненні 55 років.
Водночас у рішенні від 26.02.2024 № 056650009183 зазначено, вік заявника 52 роки. Страховий стаж позивача складає 29 років 7 місяців 13 днів. Пільговий стаж становить 13 років 3 місяці 16 днів (Список № 2), що дає право на зниження пенсійного віку на 5 років.
У наданому розрахунку стажу позиваки (Форма РС-право) зазначено, що стаж за Списком № 2 становить 13 років 3 місяці 16 днів. Періоди роботи за Списком № 2 починаються з 12.09.2006.
Суд зазначає, що періоди роботи позивачки не є спірними в межах розгляду цієї справи.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні пенсії.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Велика Палата в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 зазначила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
На момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії вона досягла 50 років, її пільговий стаж за Списком № 2 становив більше 10 років, а її страховий стаж становив більше 20 років, тому вона набула право на пенсію згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20.
Отже, для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання призначити пенсію мають бути задоволенні.
Отже, оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин, на думку суду, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача його позов підлягає задоволенню в повному обсязі, у тому числі щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Правильність застосування наведеного способу захисту порушеного права позивача підтверджується практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а і в рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 360/3611/20.
Суд звертає увагу на те, що в рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 360/3611/20 Верховний суд задовольнив позовні вимоги шляхом: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 12 серпня 2020 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Також суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 1490-4751-0496-9920 від 15.03.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява ОСОБА_1 подана через систему «Електронний суд», тому позивач мала сплатити 968,96 грн судового збору.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Сума в розмірі 242,24 грн є частиною судового збору, що внесена в більшому розмірі ніж установлено Законом України «Про судовий збір», а тому може бути повернута за клопотанням позивача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код: 21318350; 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.02.2024 № 056650009183 про відмову впризначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 18 лютого 2024 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, із застосуванням показника вікового цензу у 50 років).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суму судових витрат у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складене 19 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков