Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
19 квітня 2024 року Справа №200/11549/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.09.2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 85 927,84 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.06.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн., відповідно до абз. 4,6 п.5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078,
- зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 30.06.2019 включно у сумі 71410 гривень 40 копійок відповідно до абз. 4, 6 п.5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він з 05.06.2015 року по 23.04.2016 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (попередня назва - НОМЕР_4 ), в період з 24.04.2016 року по 30.06.2019 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 (попередня назва - НОМЕР_5 ) та весь час був зарахований на грошове забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 по 30.06.2019 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. 18.04.2021 позивач направив заяву до Військової частини НОМЕР_1 із проханням виплатити індексацію грошового забезпечення та надати інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008, 01.02.2018, 01.03.2018 за кожною посадою, яку позивач займав в період з 01.12.2015 по 30.06.2019.
Проте, у визначений законодавством термін відповідь надана не була.
Отже, позивач вважає, що йому належна індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця січня 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” не виплачена, а сума належна до виплати за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 складає 85 927,84 грн. Крім того, позивач стверджує, що він має право на індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” за період з 01.03.2018 по 30.06.2019 у фіксованій величині 4 463, 15 грн. в місяць, у загальній сумі 71 410,40 грн.
Позивач також зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.01.2008 року, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищенням посадових окладів, а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
01.03.2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям. Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Проте одночасно зі збільшенням посадових окладів, відповідачем зменшено розмір “щомісячної премії” та скасовано виплату “щомісячної додаткової винагороди” внаслідок чого збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося та становить 0,00 грн.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та у якості третього відповідача Військову частину НОМЕР_3 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу відповідача Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2024 касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 - задоволено частково, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 200/11549/21 - скасовані в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року залишено без змін.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.02.2024 визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду даної адміністративної справи №200/11549/21.
Ухвалою суду від 21.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №200/11549/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, у частині позовних вимог (у задоволенні яких рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 було відмовлено), ухвалено розгляд справи проводити одноособово, встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про прийняття до провадження адміністративної справи, в якому необхідно надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для скасування Верховним Судом судових рішень у справі, а також для надання до суду доказів розміру підвищення доходу позивача в березні 2018 року; суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року.
На виконання ухвали суду від 21.02.2024 відповідачами відзивів, пояснень та документів до суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, без поважних причин не подали відзив на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серія НОМЕР_7 від 10.06.2015 року.
Позивач з 05.06.2015 року по 23.04.2016 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (попередня назва - НОМЕР_4 ), в період з 24.04.2016 року по 30.06.2019 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 (попередня назва - НОМЕР_5 ), що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_8 .
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.04.2016 №102 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 3 розвідувального відділення 1 розвідувального десантного взводу розвідувальної десантної роти, який прибув для подальшого проходження служби з Військової частини польова пошта НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_9 від 19 квітня 2016 року № 101 на посаду головного сержанта командира відділення розвідувального взводу Військової частини польова пошта НОМЕР_5 , з 25 квітня 2016 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення при Військовій частині НОМЕР_9 . Вважати таким, що з 25 квітня 2016 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, з посадовим окладом 740,00 гривень, шпк “старший сержант”, ВОС-106975Д.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 27.09.2018 №268 увільнено від займаної посади та призначено сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 3 аеромобільно-десантної роти - головним старшиною, ВОС - 929981Д, шпк “старший прапорщик”, з посадовим окладом 4510 грн.
Згідно із витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.06.2019 №186 старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовця військової служби за контрактом, відповідно до підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовця Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас. 3 30.06.2019 виключно зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення при Військовій частині НОМЕР_3 , з котлового забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2021 позивач направив до Військової частини НОМЕР_1 заяву від 14.04.2021 року, в якій просив надати: 1) довідку про розмір основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.12.2015 по 30.09.2019 або витяг з роздавальних відомостей за період з 01.12.2015 по 30.06.2019; 2) довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 30.06.2019; 3) копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 30.06.2019; 4) розрахунок належної заявнику індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2019 із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення; 5) копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 про зарахування до списків особового складу; 6) копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 про здачу справ та посади та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, у визначений законодавством термін відповідь на заяву від 14.04.2021 відповідачем надана не була.
Відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-7 страхові внески за ОСОБА_1 за період з червня 2016 року по червень 2019 року сплачувала Військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_10 ).
Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період проходження служби з 24.04.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалась і не виплачувалась на підставі роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, листів Міністерства Соціальної політики України від 09.06.2016 №252/10/136/16, від 08.08.2017 №78/0/66-17. З квітня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. З грудня 2018 року по лютий 2019 року індексація грошового забезпечення склала 71,08 грн. в місяць, з березня 2019 року по червень 2019 року - 134,47 грн. в місяць.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн., відповідно до абз.4,6 п.5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 протиправною, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вказувалось судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року у сумі: 85927,84 грн, суд дійшов висновку, що це питання належить до повноважень відповідача, тому відсутні підстави для зобов'язання його здійснити розрахунок вказаної індексації саме у розмірі: 85927,84 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються періоду індексації грошового забезпечення з 1 березня 2018 року до 30 червня 2019 року включно, суд виходив з того, що грошове забезпечення позивача належало індексувати з грудня 2018 року. Установивши, що у період з грудня 2018 року до червня 2019 року позивачу виплачувалася індексація грошового забезпечення, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про те, що у вказаний період індексація мала складати фіксований розмірі у сумі: 4463,15 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 залишено без змін.
Втім, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2024 касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 - задоволено частково, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 200/11549/21 - скасовані у частині відмови у задоволенні позовних вимог, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року залишено без змін.
Відповідно до висновків зазначеної постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 , серед іншого, зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків, позаяк не врахували правових позицій Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм пункту 5 Порядку №1078.
Водночас суди помилково визначили характер спірних правовідносин і неправильно застосували норми пункту 5 Порядку №1078, дійшовши необґрунтованих та передчасних висновків у частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Внаслідок цих помилок суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили питання правильності здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року; не провели розрахунок суми індексації, належної до нарахування й виплати в цій частині спірних правовідносин.
Також суди не дослідили спірні правовідносини в частині вимог щодо нарахування й виплати індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 30 червня 2019 року; не з'ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.
Відповідно до розрахунків представника позивача сума індексації за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року становить 85 927,84 грн. Відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 вказаний розрахунок позивача не спростований, а судом обставини його неправильності не встановлені.
Отже, виходячи з наведеного, сума індексації позивача за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року має становити 85 927,84 грн.
Однак, вирішуючи заявлені позовні вимоги позивача в означеній частині, суд виходить із того, що вищезгаданою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2024, якою скасовані судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог, також залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, яким визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень - 2008 року, а також зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум. Таким чином, відповідача судом зобов'язано нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за спірний період, однак без зазначення «фіксованої суми».
Наведена обставина на переконання суду, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, унеможливлює повторний розгляд судом цих позовних вимог, а саме повторне зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період (з 01.12.2015 по 28.02.2018), однак із зазначенням «фіксованої суми». Повторне зобов'язання відповідача виплатити спірну індексацію на користь позивача із вказанням фіксованої суми матиме наслідком подвійну виплату на користь позивача індексації за спірний період, що є неприпустимим.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Приймаючи до уваги, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили, суд вважає, що наявні у розглядуваному випадку підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 85927,84 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №4.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 ,256, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження в частині позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 85927,84 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №4.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала складена та підписана 19 квітня 2024 року.
Суддя О.В. Зінченко