18 квітня 2024 рокуСправа №160/19621/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі №160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
29.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем по справі № 160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023, в якій заявник просить суд:
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ):
виконати належним чином у відповідності до вимог законодавства рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 );
підготувати і надати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року.
У зв'язку з відсутністю судді ОСОБА_2 в автоматизованому розподілі КП «ДСС» у зв'язку з перебуванням у тривалій відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 №135д призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної вище заяви у справі №160/19621/23 (номер провадження 441вр-24/160/19621/23).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024, заяву про неналежне виконання рішення та визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень в адміністративній справі №160/19621/23 (номер провадження 441вр-24/160/19621/23) передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Разом з цим, матеріали справи №160/19621/23 головуючому судді не передано.
Начальником відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ Управління забезпечення з організаційного забезпечення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду складено довідку від 01.04.2024 про те, що адміністративна справа №160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії знаходиться на розгляді у судді ОСОБА_2 , станом на 01.04.2024 не надходила до управління з організаційного забезпечення суду.
17.04.2024 начальником управління з організаційного забезпечення суду складено довідку, у якій зазначено про те, що справа №160/19621/23 отримана відділом забезпечення виконання рішень суду та архівної роботи управління з організаційного забезпечення суду після розгляду заяви про неналежне виконання рішення та визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень суддею Маковською О.В. та у зв'язку з необхідністю розгляду заяви № 441вр-24/160/19621/23 адміністративну справу №160/19621/23 передано судді ОСОБА_3 17 квітня 2024 року.
Перевіривши матеріали поданої заяви, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, вказано, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із обов'язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.
Однак до поданої заяви не додано доказів сплати судового збору.
Водночас, як визначено у ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у цій справі заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень видно, що на заявника покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у заявника, закріплених у ст. 5 Закону «Про судовий збір», пільг не надано.
Таким чином, заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України відображені також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18 (провадження №К/9901/6667/19) та у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а (провадження №К/9901/32201/19).
Враховуючи те, що подана заявником, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, відповідно до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі №160/19621/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна