26 березня 2024 рокуСправа №160/137/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:
визнати протиправними, та скасувати прийняті рішення від 04.12.2023 року, та 15.12.2023 року, пенсійної справи №047050024621 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною та зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 30.11.2023 року дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою від 08.01.2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу:
зазначити в чому саме полягає бездіяльність відповідача, яку позивач просить визнати протиправною;
визначитись з відповідачем по справі в частині скасування рішення від 15.12.2023 року.
Так, позивачем надано позовну заяву, в якій крім Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено також і Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Проте, оскаржувані рішення не приймались Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Ухвалою суду від 17.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 17.01.2024 року, позивач виправив вказані недоліки у зазначений судом строк та визначив ще відповідачів, а саме - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Також позивач визначив наступні позовні вимоги:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ: 21910427), щодо клопотання від 30.11.2023 року Дніпропетровського обласного центру зайнятості, Дніпровської філії, (клопотання за №24, - про достроковий вихід на пенсію), та зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЕДРПОУ: 21910427), призначити та виплачувати з 30.11.2023 року дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, (код ЄДРПОУ: 42098368), від 04.12.2023 року, пенсійної справи №047050024621, щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРДПОУ 20987385), від 15.12.2023 року, пенсійної справи №047050024621, щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову, позивач посилається на протиправну відмову у призначенні пенсії, оскільки позивачка виконала всі умови, передбачені п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву (Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві) в яких зазначили, оскільки позивачка не надала доказів реєстрації в центрі зайнятості, відсутні підстави для призначення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не надало.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2023 року наказом №2/С позивачка була звільнена з посади складальника окулярів та знята з реєстрації 02.11.2023 року, про що зроблено запис №21 в трудовій книжці НОМЕР_2 - звільнена у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, ФОП ОСОБА_2
02.11.2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про проведення розрахунку стажу.
09.11.2023 року позивачка стала на облік до Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та отримала статус безробітного.
14.11.2023 року позивачка отримала відповідь, за підписом начальника відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) ОСОБА_3 , з наданням довідки-розшифровки, Форма PC-право - страховий стаж становить 35 років 1 місяць 27 днів.
30.11.2023 року Дніпропетровським обласним центром зайнятості, Дніпровською філією, було направлено клопотання за №24 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про достроковий вихід на пенсію ОСОБА_1
30 листопада 2023 року позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та відповідними документами на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04.12.2023 року №047050024621 позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до пункту 6. ч. 1 ст. 115 Закону 1058 та зазначено:
«Відповідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, ідентифікаційний номер, диплом, довідка про підтвердження трудової діяльності) загальний страховий стаж враховано повністю та складає 35 років 1 місяць 30 днів.
Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 28.01.1985 та трудового договору від 02.02.2012 заявниця звільнилась у зв'язку із скороченням штату 31.10.2023. Відсутні дані про реєстрацію протягом 30 календарних днів з дати звільнення у державній службі зайнятості та протягом семи календарних днів підходящої роботи.»
12.12.2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.12.2023 року №047050024621 позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до пункту 6. ч. 1 ст. 115 Закону 1058 та зазначено:
«за наданими документами в трудовій книжці НОМЕР_3 від 28.01.1985 відсутній відповідний запис про перебування на обліку в Центрі зайнятості та відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5»
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (ч.1 ст.26).
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років (ч.2 ст.26).
Поряд з цим, згідно з п.6 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» (станом на час звільнення позивача з роботи), особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» 21 вересня 2022 року № 2622-IX, який набрав чинності 21.10.2023, були внесені зміни до ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» у частині першій статті 49 слова «за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи» замінити словами та цифрами «за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи».
Таким чином, з 21.10.2022 частина 1 статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» має таку редакцію: «Особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У тому числі через те, що інформація про дату реєстрації позивача в центрі зайнятості (для визначення 30 календарних днів) серед наданих документів відсутня, органи пенсійного фонду відмовили позивачу у призначенні пенсії.
Але суд зазначає, що спірні у цій справі правовідносини врегульовані двома законодавчими актами, а саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про зайнятість населення».
При цьому, вказані норми по-різному регулюють питання дострокового виходу на пенсію.
Так, п.6 ч.1 ст.115 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» говорить про те, що умовою для дострокового виходу на пенсію є, з-поміж іншого, умови реєстрації особи у державній службі зайнятості, а ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» вказує на таку умову для дострокового виходу на пенсію, як реєстрація протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Суд зазначає, що у справах «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та «Серков проти України» (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що: національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, а також з огляду на принцип правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, обов'язкові умови для дострокового виходу на пенсію мають визначатись відповідно до п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таке застосування судом вказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
До того ж, на користь застосування у спірних правовідносинах норм п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить і те, що цей закон є спеціальним і визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
В свою чергу, Закону України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Крім того, в оскаржуваних рішеннях органи пенсійного фонду відмовили позивачу у призначенні пенсії через те, що не дотримані умови, зазначені у п.п. 6 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А як уже встановив суд, у вказаних нормах відсутня така умова для дострокового виходу на пенсію, як реєстрація у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом 30 календарних днів з дати звільнення.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій.
До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов'язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів.
Проте, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду вживались відповідні заходи, направлені на всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку проте, що під час прийняття оскаржуваного рішення дії відповідача не були розсудливими та обґрунтованими, тобто відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що спір щодо віку позивача та необхідного стажу для призначення дострокової пенсії у цій справі відсутній. Так, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), страховий стаж позивача складає 41 рік 02 місяці 16 днів.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Таким чином, на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплату пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії визначено ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області (оскільки останнім розглядав заяву про призначення пенсії), то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.
Крім того, слід зазначити, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не розглядало заяви та додані документи позивачки, а тому в частині позовних вимог направлених до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід відмовити.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 403,73 грн. з кожного з відповідачів, з огляду на те, що позовні вимоги задоволені до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, (код ЄДРПОУ: 42098368), від 04.12.2023 року, пенсійної справи №047050024621, щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРДПОУ 20987385), від 15.12.2023 року, пенсійної справи №047050024621, щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2023 року про призначення пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 403,73 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 403,73 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова