19 січня 2024 рокуСправа № 160/989/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Соборного відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк Максим Сергійович, третя особа: начальник Відділу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олена Овсюк про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
09.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Соборного відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк Максим Сергійович, третя особа: начальник Відділу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олена Овсюк, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк Максима Сергійовича, оформлене повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 05.10.2023 р. № 56224/-14;
- зобов'язати державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк Максима Сергійовича розпочати примусове виконання рішення і відкрити виконавче провадження за виконавчим листом, виданим у формі електронного документа Дніпровським апеляційним судом 02.10.2023 р., унікальний номер судової справи 803/9/21.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк М.С. про те, що виконавчий документ не підписаний уповноваженою особою, а також щодо відсутності підпису ОСОБА_1 на заяві про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання від 04.10.2023 року - є безпідставним, що вказує на протиправність відповідного рішення державного виконавця, оформленого повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05.10.2023 року № 56224/-14 та вказує про необхідність його скасування.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
04.10.2023 року позивач надіслав на адресу електронної пошти Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання, яка була підписана за допомогою КЕП, на підставі виконавчого листа, виданого 02.10.2023 року, у формі електронного документа Дніпровським апеляційним судом на який було накладено КЕП судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2
05.10.2023 року від Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивач отримав повідомлення виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання № 56224/-14, зі змісту якого, державним виконавцем Кряйняком Максимом Сергійовичем, за результатами розгляду заяви, прийнято рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи вказані дії державного виконавця протиправними, позивач оскаржив його дії до начальника Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
03.11.2023 року листом Соборний відділ Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 1 розділу XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, електронна інформаційна взаємодія з органами (посадовими особами), уповноваженими видавати виконавчі документи у випадках, передбачених законом, під час пред'явлення ними або стягувачами - виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, та їх виконання здійснюються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Положенням абзацу третього пункту 2 цього ж розділу передбачено, що пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, стягувачами - фізичними та юридичними особами забезпечується з використанням засобів підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд». Враховуючи зазначене, державним підприємством «Центр судових сервісів» здійснено доопрацювання функціоналу ЄСІТС та за інформацією Державної судової адміністрації України, починаючи з 12.09.2023 року стягувачам - фізичним та юридичним особам надано можливість пред'являти до примусового виконання виконавчі документи, видані у формі електронного документа, з використанням засобів (модулів) ЄСІТС.
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам у справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Вимоги до виконавчого документа наведені у статті 4 Закону №1404-VІІІ.
Так, відповідно до приписів вказаної статті, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, було розроблено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 5 вказаної Інструкції, основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система).
Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 року за № 1126/29256.
Згідно ч. 2 розділу ІІІ Інструкції, виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, повинен відповідати вимогам, визначеним у частинах першій, другій статті 4 Закону, та на нього має бути накладений електронний підпис чи електронна печатка відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Не допускається одночасне пред'явлення одного виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, до різних органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців, а також одночасне пред'явлення одного виконавчого документа в електронній та паперовій формі.
Згідно ч. 3 розділу ІІІ Інструкції, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
При пред'явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка.
Відповідно до ч. 3 розділу ІІІ Інструкції, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
У разі якщо виконавчий документ, що підлягає поверненню стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, виданий у формі електронного документа, орган державної виконавчої служби або приватний виконавець формує повідомлення в електронній формі із накладенням кваліфікованого електронного підпису протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, яке отримується стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії.
Мін'юстом, наказом від 03.11.2022 року № 4906/5, внесені зміни до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження в частині уточнення особливостей пред'явлення виконавчого документа, виданого у формі електронного документа.
Так, згідно зі змінами електронна інформаційна взаємодія з органами (посадовими особами), уповноваженими видавати виконавчі документи у випадках, передбачених законом, під час пред'явлення ними або стягувачами - фізособами виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, та їх виконання здійснюються за допомогою Системи.
Пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, стягувачами - фізособами забезпечується з використанням:
засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд".
Електронна інформаційна взаємодія Системи з іншими електронними інформаційними ресурсами, у тому числі Порталом Дія, Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, підсистемами "Електронний кабінет", "Електронний суд", здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів або з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, установленому законодавством.
Електронна інформаційна взаємодія з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів здійснюється відповідно до вимог постанови Кабміну від 08.09.2016 року № 606 "Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів".
Електронна інформаційна взаємодія з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем здійснюється відповідно до регламенту інформаційної взаємодії в електронній формі, розробленого адміністратором Системи та оприлюдненого на його офіційному вебсайті.
Обмін інформацією здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог законів "Про електронні довірчі послуги", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних повідомленнях використовується кваліфікована електронна печатка.
Організація захисту інформації під час виконання виконавчих документів у формі електронного документа здійснюється відповідно до закону.
З метою виконання норм Закону України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», а також відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 та спільного наказу ДСА України, Міністерства юстиції України від 14.06.2022 №177/2370/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів» державними підприємствами «інформаційні судові системи» та «Центр судових сервісів» за дорученням ДСА України було реалізовано та з 12.09.2023 впроваджено сервіс надсилання сторонам електронних виконавчих документів до Електронних кабінетів, а також можливості їх пред'явлення в електронній формі до державних і приватних виконавців для подальшого виконання.
Для відправки електронного виконавчого документа до Електронного кабінету стягувача та боржника необхідно:
1) сформувати в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) сам виконавчий документ шляхом встановлення для нього відповідної ознаки з використанням інструментарію АСДС;
2) перевести його в стан «Оригінал»;
3) підписати кваліфікованим електронним підписом судді/суддів (за необхідності);
4) заповнити відомості виконавчого документа:
- в обліково-статистичній картці в блоці «Звернення до виконання» (в рамках комп'ютерної програми «Д-3»);
- у закладці «Відомості виконавчого документа» в блоці «Документи по справі» (в рамках комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»).
Надалі АСДС автоматично відправить сформований електронний виконавчий документ до Електронного кабінету стягувана та боржника.
При цьому слід враховувати, що стягувачі, які отримали виконавчі документи в електронній формі до 12.09.2023, не зможуть їх пред'явити до виконання засобами підсистеми «Електронний суд», оскільки це технічно не реалізовано.
Позивачем було отримано виконавчий лист у 02.10.2023 року, отже з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач мав пред'явити до примусового виконання виконавчі документи, видані у формі електронного документа, з використанням засобів підсистем (модулів) ЄСІТС, а тому, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк Максим Сергійович, третя особа: начальник Відділу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олена Овсюк про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко