18 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1837/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач - 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №032950009533 від 06.02.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 31.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є потерпілим (категорії 3), що підтверджується довідкою №1811 від 02.11.2023, виданою Волинською обласною державною адміністрацією.
Посилаючись на статтю 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначає, що пенсії із зменшенням пенсійного віку призначаються особам, з числа потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема: - які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсія призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на три роки та додатково на один рік за два роки проживання, роботи, але не більше як шість років.
Відтак, наявність у позивача статусу особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, з урахуванням його віку, тривалості страхового стажу, місця та строку проживання на забрудненій території, дають йому право на призначення пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зв'язку із чим, позивач 31.01.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку та подав перелік необхідних документів.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №032950009533 від 06.02.2024 йому відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зв'язку з тим, що позивач прожив у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року менше 3 років, а саме 01 рік 05 місяців 02 дні. До періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 29.09.1988 по 04.02.1992 у Житомирському сільськогосподарському інституті.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача 1 та зазначає, що довідкою про місце проживання від 30.01.2024 №1840, виданою Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району підтверджено, що позивач дійсно був зареєстрований та постійно проживав з 01.01.1986 по 28.06.1986, з 03.06.1988 по 04.02.1992, та з 26.01.1993 по теперішній час в АДРЕСА_1 , яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Період навчання у Житомирському сільськогосподарському інституті на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (м. Житомир) лише доводить те, що позивач там навчався, а не проживав. Тобто навчання не заперечує факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, а наявність довідки про проживання лише підтверджує, що станом на 01 січня 1993 року позивач постійно проживав та перебував у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років.
Таким чином, поданими позивачем документами повністю підтверджено його проживання в АДРЕСА_1 , яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України УРСР №106 від 23.07.1993 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому період проживання позивача з 26.04.1986 по 01.01.1993 становить не менше необхідних 3 років.
Позивач також зазначає, що до нього застосовується початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки), оскільки він був зареєстрований та постійно проживав в с. Чорниж Маневицького району Волинської області з 01.01.1986 по 28.06.1986, тобто з моменту аварії до 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Крім того, видача довідки №1811 від 02.11.2023 потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б (категорія 3) підтверджує ту обставину, що станом на 1 січня 1993 року він проживав або відпрацював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Відповідно до протоколу засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян №99 від 06.10.2022, у зв'язку з відсутністю бланків посвідчень для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серії Б, вирішено громадянам, яких віднесено до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3 видавати довідки про те, що вони користуються пільгами та компенсаціями, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за підписом керівника, скріплені печаткою.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У поданому до суду 06.03.2024 через систему «Електронний суд» відзиві на позов (а.с.28-30) ГУ ПФУ у Вінницькій області позовні вимоги не визнало та просило відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказало, що ОСОБА_1 31.01.2024 звернувся до територіального управління ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Розглянувши заяву позивача про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та додані до неї документи, рішенням №032950009533 від 06.02.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З поданих позивачем документів встановлено, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС (3 категорії), що підтверджується довідкою №1811 від 02.11.2023, виданою Волинською обласною державною адміністрацією. На момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії його вік становив 56 років. Страховий стаж 32 роки 08 місяців 28 днів.
При розгляді документів доданих до заяви підтверджено постійне проживання (роботи) позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року - 01 рік 07 місяців 02 дні, замість необхідних 3 років.
Відповідно до довідки про місце проживання від 30.01.2024 №1840, виданої Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району, позивач у період з 01.01.1986 по 28.06.1986, з 03.06.1988 по 04.02.1992, та з 26.01.1993 по теперішній час був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , віднесеному Постановою КМУ №106 від 23.07.1991 до переліку радіаційно забруднених населених пунктів ІІІ зони.
Однак, відповідно до довідки №358/01-16 від 20.12.2023 позивач з 29.09.1988 по 29.12.1990 навчався у Житомирському сільськогосподарському інституті, тобто на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому зарахування до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення вказаного періоду навчання немає правових підстав. Крім того, згідно військового квитка НОМЕР_1 , та даних трудової книжки позивача НОМЕР_2 , з 28.06.1986 по 29.05.1988 позивач перебував на військовій службі.
Таким чином наданими позивачем документами підтверджується перебування станом на 01 січня 1993 року в зоні гарантованого добровільного відселення за періоди: 26.04.1986 по 27.06.1986, з 03.06.1988 по 28.09.1988, та з 30.12.1990 по 04.02.1992, та становлять: 01 рік 07 місяців 02 дні.
З огляду на вищевказане, ОСОБА_1 станом на 1 січня 1993 року прожив у зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, а тому не має права на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З наведених підстав просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується довідкою №1811 від 02.11.2023, виданою Волинською обласною державною адміністрацією (а.с.14).
Позивач 31.01.2024 звернувся до територіального управління ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. До заяви додав: довідку №1811 від 02.11.2023, видану Волинською обласною державною адміністрацією (категорії 3); трудову книжку НОМЕР_2 від 27.04.1989; довідку про місце проживання від 30.01.2024 №1840, видану Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району; архівну довідку Поліського національного університету №358/01-16 від 20.12.2023; паспорт громадянина України; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; військовий квиток НОМЕР_1 та інші документи (а.с.11-14,16-20,33,36).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2024.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №032950009533 від 06.02.2024, позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.22).
У рішенні зазначено, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії його вік становив 56 роки. Страховий стаж становив 32 роки 08 місяців 28 днів, при необхідному 25 років, передбаченому статтею 26 Закону №1058-IV.
До загального страхового стажу не зараховані періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.04.1989:
з 14.07.1984 у колгоспі «Новая жизнь» та з 24.11.1992 у колгоспі ім. Шевченка, оскільки відсутні відомості про встановлений в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання колгоспником річного мінімуму трудової участі та документа про зміну назви підприємства;
з 25.11.1992 по 20.10.1993, оскільки запис про звільнення не завірений печаткою.
Згідно з довідкою №184 від 30.01.2024, зазначено місце реєстрації заявника у зоні посиленого радіологічного контролю з 03.06.1988р. по 04.02.1992 року, проте в цей період позивач навчався в Житомирському сільськогосподарському інституті з 29.09.1988 по 04.02.1992, про що свідчить архівна довідка №358/01-16 від 20.12.2023. Таким чином, загальний період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року становить 01 рік 05 місяців 04 дні, замість необхідних 3 років.
А відтак, ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило заявнику у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дії відповідачів як суб'єктів владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Так у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 15 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
За змістом пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
У пункті 3 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону №796-XII.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно абзацу 4 частини 2 статті 55 Закону №796-XII передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, для потерпілих від аварії на Чорнобильської ЧАЕС, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Зменшення віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (категорія 3).
При цьому приміткою до цього пункту визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону (частина третя статті 55 Закону №796-XII).
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” від 23.07.1991 №106 с. Чорниж Маневицького (Луцького) району Волинської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XII посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
У відповідності до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, іншими актами законодавства.
За змістом абзацу 6 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а, від 30.09.2020 №572/1921/17 та від 30.08.2022 №357/6372/17.
Відповідно до протоколу засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян №99 від 06.10.2022, у зв'язку з відсутністю бланків посвідчень для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серії Б, вирішено громадянам, яких віднесено до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3 видавати Довідки про те, що вони користуються пільгами та компенсаціями, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за підписом керівника, скріплені печаткою (а.с.15).
Отже, видача позивачу Волинською обласною державною адміністрацією довідки потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) підтверджує той факт, що станом на 1 січня 1993 року ОСОБА_1 прожив або відпрацював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Довідка потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) №1811 від 02.11.2023, видана позивачу Волинською обласною державною адміністрацією, недійсною не визнавалась, його статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи не оспорюється.
Судом установлено, що звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, окрім довідки потерпілого від Чорнобильської катастрофи (3 категорії) №1811 від 02.11.2023, виданої Волинською обласною державною адміністрацією, позивачем надано також інші документи, а саме: довідку про місце проживання від 30.01.2024 №1840, видану Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району, якою підтверджено, що позивач дійсно був зареєстрований та постійно проживав з 01.01.1986 по 28.06.1986 та з 03.06.1988 по 04.02.1992, та з 26.01.1993 по теперішній час в АДРЕСА_1 (загальний період проживання станом на 1 січня 1993 року становив 3 роки 10 місяців).
Таким чином, поданими позивачем документами підтверджено факт його постійного проживання (реєстрації) в с. Чорниж Маневицького (Луцького) району Волинської області, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 55 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зменшення пенсійного віку (не більше на 6 років) можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку (на 3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 01.01.1993 є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення.
З положень статті 55 Закону №796-XII слідує, що умовами призначення пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є: наявність відповідного страхового стажу (з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу; постійне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років; досягнення необхідного віку для призначення пенсії згідно статті 55 Закону №796-XII. Початкова величина зниження пенсійного віку (на три роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Разом з тим, суд зазначає, що оскільки довідкою про місце проживання від 30.01.2024 №1840, виданою Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району, підтверджено фактичне проживання позивача з 26.04.1986 по 28.06.1986 в с. Чорниж Маневицького (Луцького) району Волинської області, це свідчить про можливість застосування до позивача початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки, передбаченої статтею 55 Закону №796-XII, так як обов'язковою умовою для такого застосування є постійне проживання особи у зонах відчуження з моменту аварії на ЧАЕС (з 26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідачем-1 не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, однак відповідач-1 вважає що позивач не проживав у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки станом на 01.01.1993. Такі доводи відповідача-1 є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 на території зони гарантованого добровільного відселення в с. Чорниж Маневицького (Луцького) району Волинської області фактично проживав та працював не менше 3 років станом на 01.01.1993, та в подальшому з 26.01.1993 по даний час проживає в с. Чорниж Маневицького (Луцького) району Волинської області тому, на переконання суду, позивач має право на зменшення пенсійного віку на 6 років.
Наявність довідки потерпілого від Чорнобильської АЕС 3 категорії є підтвердженням того, що позивач постійно проживав чи працював на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року не менше строку (3 років), необхідного для набуття особою такого статусу. Факт проживання чи роботи позивача на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року перевірявся відповідними комісіями при видачі йому довідки.
Разом з тим, суд вважає за належне вказати, що відповідач 1 у спірному рішенні невірно вказав період навчання позивача в Житомирському сільськогосподарському інституті з 29.09.1988 по 04.02.1992, оскільки з архівної довідки Поліського національного університету №358/01-16 від 20.12.2023 вбачається, що Житомирський сільськогосподарський інститут позивач закінчив 29.12.1990 та 29.12.1990 отримав диплом встановленого зразка (а.с.36).
Разом з тим, періоди навчання позивача з 29.09.1988 по 29.12.1990 у м. Житомир Житомирської області на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення доводить лише факт йогої навчання там, а не проживання.
Не є спірним також період перебування позивача на військовій службі з 28.06.1986 по 29.05.1988, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 та даними трудової книжки позивача УКР 0946873, на який посилається відповідач- 1 у відзиві на позов, оскільки в довідці про місце проживання від 30.01.2024 №1840, виданій Чорнижівським старостинським округом №11 виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району, період перебування позивача на військовій службі не віднесено до періоду проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач до пенсійного органу з відповідною заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” звернувся 31.01.2024, тобто при досягненні 56 років, а тому зменшення пенсійного віку позивача в даному випадку становить 4 роки (60 років - 4 роки).
Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи приписи пункту 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суд зазначає, що оскільки, позивач (13.08.1967 народження) із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФУ у Волинській області звернувся 31.01.2024 (після спливу трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку), пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має бути призначена з 31.01.2024 (з дня звернення за пенсією з відповідною заявою).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність свого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, з огляду на що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №032950009533 від 06.02.2024, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 31.01.2024.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області (яке протиправно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1211,20 грн, сплачені квитанцією від 16.02.2024 №36 (а.с.10).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 лютого 2024 року №032950009533 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 31 січня 2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач - 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук