Справа № 452/1136/24
Провадження № 1-кп/452/225/2024
19 квітня 2024 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі у кримінальному провадженні № 12024141290000115 від 20 лютого 2024 року обвинувальний акт відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Рудки, Самбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, вдівця, громадянина України, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Самбір Львівської області та житель АДРЕСА_2 , із неповною середньою освітою, громадянина України, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив :
Як визнано судом доведеним, ОСОБА_4 , 15.02.2024 близько 16 год. 00 хв. перебуваючи поблизу магазину «Економчик», що за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_5 у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто до 14 травня 2024 року, побачили сумку темно-коричневого кольору, яка знаходилась на зовнішньому підвіконні вікна даного магазину.
В подальшому маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність та достовірно розуміючи, що в країні діє воєнний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до вказаної сумки, яка належить ОСОБА_6 , та в якій знаходилися грошові кошти в сумі 15000 гривень, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код видані на ім'я ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, попередньо розподіливши свої ролі, згідно яких ОСОБА_5 з метою уникнення викриття закрив своїм тілом ОСОБА_4 від сторонніх осіб, а ОСОБА_4 , таємно шляхом вільного доступу викрав вказану сумку, після чого попрямував разом з ОСОБА_5 в напрямку вулиці Володимира Великого міста Самбора та в подальшому розділили викрадені кошти, якими розпорядилися кожен на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , завдали потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 15000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_5 , 15.02.2024 близько 16 год. 00 хв. перебуваючи поблизу магазину «Економчик», що за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_4 у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто до 14 травня 2024 року, побачили сумку темно-коричневого кольору, яка знаходилась на зовнішньому підвіконні вікна даного магазину.
В подальшому маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність та достовірно розуміючи, що в країні діє воєнний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до вказаної сумки, яка належить ОСОБА_6 , та в якій знаходилися грошові кошти в сумі 15000 гривень, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код видані на ім'я ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, попередньо розподіливши свої ролі, згідно яких ОСОБА_5 з метою уникнення викриття закрив своїм тілом ОСОБА_4 від сторонніх осіб, а ОСОБА_4 , таємно шляхом вільного доступу викрав вказану сумку, після чого попрямував разом з ОСОБА_5 в напрямку вулиці Володимира Великого міста Самбора та в подальшому розділили викрадені кошти, якими розпорядилися кожен на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , завдали потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 15000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що 15.02.2024 близько 16 год. 00 хв. перебуваючи поблизу магазину «Економчик», в АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_5 , побачили сумку темно-коричневого кольору, яка знаходилась на зовнішньому підвіконні вікна магазину, підійшли до вказаної сумки і побачили в ній гроші, внаслідок чого ОСОБА_5 з метою уникнення викриття закрив своїм тілом його від сторонніх осіб, а він, таємно шляхом вільного доступу викрав вказану сумку, після чого попрямував разом з ОСОБА_5 в напрямку вулиці Володимира Великого міста Самбора та в подальшому розділили викрадені кошти в сумі 15 000 грн., якими розпорядилися кожен на власний розсуд. Вказану суму грошей він та ОСОБА_5 домовились відшкодовувати потерпілому ОСОБА_6 частинами.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, та дав покази аналогічні показам ОСОБА_4 .
Покази обвинувачених є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Отримавши підтвердження обвинуваченими фактичних обставин вчиненого ними кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає, доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а тому кваліфікація дій обвинувачених за ч.4 ст.185 КК України є вірною.
При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, скоїв тяжкий злочин, по місцю проживання характеризується позитивно.
Як обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що така міра покарання відповідає особі обвинуваченого та є достатньою для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв тяжкий злочин, по місцю проживання характеризується позитивно.
Як обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що така міра покарання відповідає особі обвинуваченого та є достатньою для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно ст.76 ч.1 п.1 та п.2 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту -скасувати.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно ст.76 ч.1 п.1 та п.2 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: DVD-R диск марки «Fiesta» із відеозаписом із камер зовнішнього відеоспостереження АС «Самбір» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом 30 днів з часу проголошення.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.
Суддя