Справа №: 452/1034/24
Іменем України
18 квітня 2024 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області 15 березня 2024 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 667687 від 9 березня 2024 року, водій ОСОБА_1 9 березня 2024 року о 14 год. 43 хв. в с. Бабина на вул. Самбірській Самбірського району Львівської області, керував електромопедом, потужністю 3000 ВАТ, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору і гучномовця, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД
№ 667686 від 9 березня 2024 року о 14 год. 43 хв. в с. Бабина на вул. Самбірській Самбірського району Львівської області, керував електромопедом, потужністю 3000 ВАТ, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху,тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що судом одночасно розглядаються протоколи про вчинення ОСОБА_1 кількох адміністративних правопорушень, постановою судді від 18 квітня 2024 року матеріали адміністративних справ об'єднані в одне провадження, якому присвоєно № 452/1034/24.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, визнається невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (шляхом отримання повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), до суду не з'явився, причини неявки суд не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до частини 2 ст. 268 КУпАП явка ОСОБА_1 не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .
Статтею 280 КУпАП,встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 , ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, крім особистого визнання, доведена наступними доказами, а саме:
?протоколами, серії ААД № 667687 від 9 березня 2024 року та серії ААД № 667686 від 9 березня 2024 року, складеними уповноваженими особами, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка їх вчинила;
?актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, з використанням спеціальних технічних засобів, згідно даних якого ОСОБА_1 від такого огляду відмовився;
?направленням водія транспортного засобу до лікарні;
?відеозаписами, наданими поліцейськими, на яких зафіксовані обставини адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1 ;
?рапортами поліцейських.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 , ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи обставини і характер вчинених правопорушень, ступінь вини і дані про особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до довідки Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 12 березня 2024 року № 2453, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягалася, за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія немає.
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано.
Відтак, суддя при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не застосовує адміністративне стягнення щодо нього у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 , ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя