18 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 400/1549/18
Провадження № 51-1539 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 ,
встановив:
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року касаційну скаргу представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК України, та надано скаржнику п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків скарги.
Зокрема було указано, що відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Тому серед недоліків було зазначено, що в поданій представником потерпілої адвокатом ОСОБА_4 касаційній скарзі формулювання касаційних вимог, тобто прохальна частина його касаційної скарги, не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України з огляду на те, які рішення має право ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Зокрема вказувалося, що суд касаційної інстанції не має права ухвалювати рішення у формі вироку.
У межах визначеного судом строку представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 повторно звернувся до суду касаційної інстанції із уточненою касаційною скаргою, однак, як видно зі змісту уточненої касаційної скарги, вказані в ухвалі суду від 21 березня 2024 року недоліки він не усунув.
Зокрема в уточненій касаційній скарзі, поданій на усунення недоліків, представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , знову вказуючи про незаконність судових рішень, просить змінити вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Також він просить цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 98 953,70 грн й на відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн, а у іншій частині вирок залишити без зміни.
Вимоги уточненої касаційної скарги, зокрема в частині необхідності посилення покарання засудженому, знову не відповідають положенням ст. 436 КПК України.
По-перше, представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 нічого не вказує відносно того, яке рішення має ухвалити касаційний суд щодо ухвали Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, якою вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року залишено без зміни.
По-друге, представник потерпілої, подаючи касаційну скаргу на погіршення становища засудженого, адже він просить касаційний суд призначити йому покарання більше від того, яке призначив місцевий суд і з яким погодився апеляційний суд, а саме 10 років позбавлення волі замість 5 років і 4 місяців позбавлення волі, просить це зробити шляхом зміни вироку місцевого суду.
Однак зміна касаційним судом вироку місцевого суду та/або ухвали чи вироку апеляційного суду може здійснюватися лише тоді, коли цією зміною не відбувається погіршення становища засудженої особи зокрема в частині призначеного їй покарання.
Суд касаційної інстанції в принципі не має повноважень призначити засудженій особі більш суворе покарання, ніж його призначили суди нижчих інстанцій.
За умови, якщо суд касаційної інстанції на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника вбачає, що призначене засудженій особі покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості, він в межах доводів та вимог відповідної касаційної скарги має право скасувати вирок місцевого суду та/або ухвалу чи вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції.
Однак таких вимог до касаційного суду представник потерпілої не сформулював, а суд касаційної інстанції не має права вийти за межі касаційних вимог прокурора, потерпілого чи його представника на погіршення становища засудженого в частині призначеного покарання.
При цьому повторне залишення касаційної скарги без руху чинним КПК України не передбачено.
Таким чином, у наданий строк представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 недоліки касаційної скарги не усунув, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України її потрібно йому повернути.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважної причини, він може бути поновлений за заявою особи, яка подає касаційну скаргу, в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Повернути представнику потерпілої адвокату ОСОБА_4 його касаційну скаргу в інтересах потерпілої ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3