18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 494/1822/21
провадження № 51-2061 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд указаних судових рішень.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 3 зазначеної статті.
У касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник заперечує відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою місцевим судом доказів , що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Ставлячи питання про скасування вироку місцевого суду, захисник не наводить правового обґрунтування жодної з підстав, передбачених ст. 415 КПК.
Крім того, заперечуючи законність рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 , зокрема, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону захисник не обґрунтовує із посиланням на норми, порушень допущених судом апеляційної інстанції, з огляду на вимоги апеляційної скарги сторони захисту лише щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і вимоги п. 1 ч. 404 КПК.
Усупереч ч. 3 ст. 427 КПК захисник не зазначила чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання нею ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3