19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 363/1639/23
провадження № 61-98вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В.,
розглянув розпорядження виконуючого обов'язки голови Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягненню дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви, а саме, з 21 березня 2023 року.
У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 27 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 27 квітня 2023 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Бойчук Н. П. подала апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Бойчук Н. П. подала клопотання, в якому просила передати матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року до Верховного Суду для визначення підсудності на підставі частини першої статті 26, частини шостої статті 31 ЦПК України, яке мотивоване тим, що позивач за первісним позовом у справі № 363/1639/23 є суддею Київського апеляційного суду, до підсудності якого віднесена ця справа.
Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного суду від 11 квітня
2024 року № 1/06.1-06/24 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року у справі № 363/1639/23 передано до Верховного Суду для визначення підсудності.
За правилами частини першої статті 26 та частини шостої статті 31 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Оскільки ОСОБА_1 є суддею Київського апеляційного суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, підсудність цивільної справи № 363/1639/23 для апеляційного перегляду рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року, Верховний Суд визначає Житомирському апеляційному суду, як найбільш територіально наближеному до м. Києва.
Керуючись статтею 26, 31 ЦПК України
Підсудність цивільної справи № 363/1639/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, для апеляційного перегляду рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року визначити Житомирському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович