16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/39585/21-ц
провадження № 61-4447ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в справі за позовомОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), у якому просила стягнути з ДКСУ на її користь за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку ДКСУ завдану Офісом Генерального прокурора та ДБР моральну шкоду в розмірі 100 000, 00 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 400, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
25 березня 2024 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 100 000,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко