Справа № 991/3258/24
Провадження № 1-кс/991/3294/24
19 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
17.04.2024 засобами поштового зв'язку до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 від 11.04.2024 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою від 28.03.2024 (Вих. № 28-03).
І. Зміст скарги
28.03.2024 ОСОБА_3 направив до Національного бюро заяву про вчинення членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 382 КК України (Вих. № 28-03).
01.04.2024 цю заяву було отримано Національним бюро, що підтверджується поштовим трекінгом «Укрпошта» № НОМЕР_1 .
Станом на 11.04.2024 уповноваженими особами Національного бюро будь-яких дій щодо заяви про вчинення кримінальних правопорушень вчинено не було, в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, що свідчить про порушення вимог КПК України.
Враховуючи викладене, просив зобов'язати уповноважених осіб Національного бюро внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 28.03.2024.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
У поданій скарзі скаржник, враховуючи принцип диспозитивності відповідно до ст. 26 КПК України, просив проводити розгляд скарги за його відсутності та представника.
18.04.2024 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_3 (Вх. № 14552/24) про розгляд скарги за його відсутності та представника, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити.
19.04.2024 від детектива Національного бюро ОСОБА_5 до Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення (Вх. 14747/24). У цих запереченнях вказано, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, проте заява ОСОБА_3 від 28.03.2024 не містила жодних конкретних, об?єктивних та фактичних даних, які дійсно можуть свідчити про наявність в діях члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення. Крім цього, до заяви від 28.03.2024 не було додано ніяких підтверджуючих документів або інформації, фактично ОСОБА_3 послався на дані, які стали йому відомі з засобів масової інформації. Враховуючи вищенаведене, 09.04.2024 Національним бюро була надана відповідь ОСОБА_3 (за вх. № 512-294/9982) щодо відсутності підстав для внесення відомостей в ЄРДР. Також, детектив просив врахувати, що ОСОБА_3 надсилає на адресу Національного бюро неодноразові звернення з різних питань, за якими просить внести відомості до ЄРДР. Таким чином, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 та розглянути скаргу за відсутності представника Національного бюро.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника та представника Національного бюро, оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що подана ОСОБА_3 скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі обставини.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноважених осіб Національного бюро внести інформацію про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , слідчий суддя зазначає таке.
Із долученої до скарги заяви від 28.03.2024 вбачається, що ОСОБА_3 просив Національне бюро внести до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 382 КК України. Відповідно до заяви, 27.02.2021 ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою про притягнення суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності, проте член Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 ухвалою № 579/0/18-24 від 28.02.2024 залишила скаргу ОСОБА_3 без розгляду та повернула її.
На переконання скаржника, член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 постановила ухвалу № 579/0/18-24 від 28.02.2024 з метою одержання неправомірної вигоди для інших суддів та для того, щоб позбавити заявника засобів правового захисту.
Таким чином, член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 при ухваленні рішення про залишення скарги без розгляду та її повернення у справі № 579/0/18-24, зловживаючи своїми службовими повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди, умисно не виконала рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, що є ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 382 КК України.
Інформації, яку викладено ОСОБА_3 у поданій ним заяві про вчинення кримінальних правопорушень, не достатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування стосовно члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 , адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а в заяві ОСОБА_3 висловлені суб'єктивні припущення про вчинення протиправних дій через незгоду з постановленим рішенням про залишення скарги без розгляду.
Слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві конкретних відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, про які зазначає ОСОБА_3 .
Викладена у заяві інформація щодо зловживання службовою особою своїм службовим становищем не підтверджена жодними доводами та відомостями, а матеріали скарги не містять відповідного документального підтвердження подій вчинення кримінальних правопорушень. Твердження про вчинення кримінальних правопорушень є виключно суб'єктивною думкою скаржника та має характер припущення, тому не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень і що описані у скарзі факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Посилання скаржника ОСОБА_3 на вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, без інших даних, які можуть підтвердити його твердження, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9