Справа № 991/2692/24
Провадження № 1-кс/991/2719/24
19 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , подану на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
02.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою від 28.03.2024.
І. Зміст скарги
У поданій скарзі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначають, що заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 28.03.2024, яка адресована Генеральному прокурору ОСОБА_6 надіслано та доставлено на чотири електронні адреси. Скаржники навели обставини, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 (колишній працівник Посольства Республіки Білорусь в Україні), ОСОБА_8 (колишній голова Хмельницького апеляційного суду), ОСОБА_9 (колишній керівник податкової міліції м. Хмельницького), ОСОБА_10 (суддя Старосинявського районного суду Хмельницької області), ОСОБА_11 (завідуюча відділу поштового зв'язком Київ-59), ОСОБА_12 (листоноша ВПЗ), ОСОБА_13 (суддя Вищого антикорупційного суду) за ознаками ст. 26 - 30, ч. 2 ст. 163, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 382 КК України. На думку скаржників, ці кримінальні правопорушення були вчинені з метою вимагання з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 000 доларів США за виконання рішення судді Старосинявського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 від 18.12.2019 у справі № 678/814/19 про витребування спадкового майна.
Після отримання заяви 28.03.2024, Генеральний прокурор ОСОБА_6 не вніс відомості до ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення, не визначив орган досудового розслідування, не вручив їм пам'ятки про процесуальні права потерпілих та витяги із ЄРДР про реєстрацію цього кримінального правопорушення, тобто Генеральний прокурор свідомо допустив бездіяльність.
Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили передати їхню скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення підсудності скарги щодо судді ОСОБА_13 , задовольнити скаргу та зобов'язати Генерального прокурора ОСОБА_6 негайно внести відомості до ЄРДР за їх заявою від 28.03.2024 та надати заявникам витяг із ЄРДР.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Представники Офісу Генерального прокурора та скаржники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись в установленому порядку.
Крім того, слід зазначити, що слідчим суддею вживались всі можливі та передбачені КПК України заходи для забезпечення участі скаржників у судовому засіданні. Зокрема, судові засідання були призначені на 05.04.2024, 17.04.2024 та 19.04.2024, про які належним чином повідомлені скаржники шляхом направлення повісток про виклик за їхніми електронними адресами.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржників та представників Офісу Генерального прокурора, оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що подана ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі обставини.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви прокурором.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину, є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Дослідивши додані до скарги матеріали, слідчий суддя встановив такі факти та обставини:
- 02.04.2024 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою від 28.03.2024;
-до матеріалів скарги додано відомості (скріншоти сторінки електронної пошти) про направлення заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 28.03.2024, зі змісту яких вбачається, що з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за електронними адресами Офісу Генерального прокурора: «ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено електронний лист із вкладенням. Також, скаржники долучили відомості, що з електронної поштової скриньки ОСОБА_15 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » пересилається чернетка повідомлення, адресоване Генеральному прокурору ОСОБА_6 за електронними поштовими скриньками « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-відомості про отримання Офісом Генерального прокурора вказаних вище електронних листів із вкладенням у доданих матеріалах відсутні, долучені скріншоти сторінки електронної пошти ОСОБА_3 «« ІНФОРМАЦІЯ_1 » такої інформації не містять.
Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Слідчий суддя вважає, що скаржниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у цьому випадку підтверджено лише факт відправлення електронного повідомлення із вкладенням (заявою про початок досудового розслідування щодо корупційного злочину від 28.03.2024) з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за електронними поштовими адресами Офісу Генерального прокурора: «ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Як зазначалось раніше, бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, настає після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. З огляду на встановлені у ході судового засідання обставини та факти, наявні у матеріалах справи матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність бездіяльності Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , поданої на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_14