18 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11292/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» - Бевзюк О.О. адвокат (ордер від 13.07.2023),
відповідача - Антимонопольного комітету України - Пащенко М.В., в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд»
на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 (суддя Зеленіна Н.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
у справі № 910/11292/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (далі - ТОВ «Овіс трейд»)
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет)
про визнання протиправним та скасування рішення.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Овіс трейд» звернулося до суду з позовом до Комітету про визнання протиправним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії від 02.06.2023 № 16-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неправомірність Рішення АМК, його постановлення з порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2023 зі справи № 910/11292/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на дотримання відповідачем вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210), здійснення всебічного, повного та об'єктивного розгляду антимонопольної справи, з дослідженням поданих документів; викладені в оскаржуваному Рішенні АМК висновки відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій у справі, ТОВ «Овіс трейд» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою (з урахуванням її змін та доповнень, які прийняті Судом до розгляду), згідно з якою просить Суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ухвалою Суду від 09.04.2024 задоволено заяву ТОВ «Овіс трейд» про участь у судових засіданнях по справі в суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме приписів розпорядження АМК від 03.03.2022 № 1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антимонопольного комітету України в умовах воєнного стану до припинення чи скасування воєнного стану» в частині зупинення перебігу строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених АМК, строки надання відповідей за якими перепадали на 25.02.2022 та пізніше, до припинення чи скасування воєнного стану. На думку скаржника, даним розпорядженням зупинені строки щодо надання відповідей на всі запити та вимоги, що були надіслані не тільки до введення воєнного стану, а й протягом дії воєнного стану.
Також за доводами скаржника, позивачем до суду першої інстанції неодноразово подавалися клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, у задоволенні яких йому було відмовлено; на думку скаржника, суд не врахував рекомендацій, наданих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких (рекомендаціях) неодноразово було наголошено, що суди мають з повагою ставитися до таких клопотань та за можливості їх задовольняти, уникаючи надмірного формалізму. Крім того, ТОВ «Овіс трейд» зазначає, що рішення у справі від 24.10.2023 складено з порушенням вимоги до структури рішення суду. Зазначене рішення складене повністю з копіювання відзиву відповідача, судом не надано правової оцінки ані правовій позиції позивача, ані жодному аргументу та доказам позивача у цій справі.
У касаційній скарзі скаржник також просить Суд покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору та витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн.
Доводи інших учасників справи
АМК у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечив, з посиланням, зокрема, на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.
Згідно з ухвалою Суду від 09.04.2024 ТОВ «Овіс трейд» брало участь у судовому засіданні 18.04.2024 в режимі відеоконференції.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.
Згідно з Рішенням АМК:
- визнано, що ТОВ «Овіс трейд» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації АМК на вимогу заступника голови АМК - державного уповноваженого від 31.08.2022 № 128-21.1/09-1606е у встановлений ним строк (пункт 1);
- за вказане порушення на ТОВ «Овіс трейд» накладено штраф у розмірі 2 597 652,00 грн (пункт 2).
Рішенням АМК встановлено, зокрема, таке.
Заступник голови АМК - державний уповноважений під час здійснення збору та аналізу інформації щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції на ринках нафтопродуктів (пального), пов'язаних зі встановленням цін на нафтопродукти протягом 2022 року, направив ТОВ «Овіс трейд» вимогу про надання інформації від 31.08.2022 № 128-21.1/09-1606е (далі - Вимога).
Відповідно до змісту Вимоги заступник голови АМК - державний уповноважений вимагав протягом 10 днів з дня отримання цієї вимоги надати Комітету відповідну інформацію, пояснення та копії документів згідно з викладеним переліком. Окремо у Вимозі було повідомлено, що у разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений вимогою строк, ТОВ «Овіс трейд» може звернутися до Комітету з клопотанням про подовження строку на надання інформації з поясненнями причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений строк; таке клопотання має бути подане не пізніше ніж за 3 робочих дні до завершення терміну надання відповіді.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515122780, Вимога була отримана уповноваженим представником позивача за довіреністю Копаєвою 06.09.2022.
Означена інформація підтверджується, окрім іншого, листом акціонерного товариства «Укрпошта» від 07.11.2022 № 001002-557-22, в якому зазначено, що поштове відправлення № 0303515122780 вручено 06.09.2022 за довіреністю від 01.02.2022 уповноваженій особі ТОВ «Овіс трейд» Копаєвій Т.Б.
Отже, останній день строку надання ТОВ «Овіс трейд» інформації припадав на 16.09.2022.
Клопотань щодо продовження строку надання відповіді на вимогу від ТОВ «Овіс трейд» не надходило. У встановлений строк відповідь на вимогу надана не була.
Листом від 05.01.2023 № 05/01-2022 ТОВ «Овіс трейд» повідомило Комітет, що наприкінці грудня 2022 року йому стало відомо, що стосовно товариства розпочато справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з причин ненадання інформації на вимогу Комітету. Вимогу від 31.08.2022 № 128-21.1/09-1606е товариство не отримувало та невідомо ким вона була отримана, оскільки Копаєва не є штатним працівником товариства. Також ТОВ «Овіс трейд» зазначило, що внаслідок бойових дій на території Харкова було пошкоджено будівлю за адресою: вул. Чкалова, 2г, та майно і документи, які там знаходилися, що унеможливило здійснення товариством господарської діяльності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наявною у матеріалах антимонопольної справи довіреністю 01.02.2022, ТОВ «Овіс трейд» уповноважило Копаєву Т.Б. на отримання марок, усіх видів поштової кореспонденції (у тому числі, й рекомендованих листів з повідомленням), надісланої на адресу ТОВ «Овіс трейд» у всіх поштових відділеннях УДП ПЗ «Укрпошта». Довіреність видана терміном до 31.12.2022 та посвідчена директором ТОВ «Овіс трейд» Галинським О.В. Отже, вимога від 31.08.2022 № 128-21.1/09-1606е була отримана представником ТОВ «Овіс трейд» Копаєвою Т.Б.
Крім того, судами встановлено, що Комітет згідно з листом від 19.04.2023 № 128-26.13/09-6095е направляв позивачу копію подання з попередніми висновками.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303515599447 копію подання вручено позивачу 26.04.2023.
Матеріали справи не містять доказів висловлення позивачем пропозицій або заперечень щодо висновків та пропозицій, викладених у поданні.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
ТОВ «Овіс трейд» у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, за доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме приписів розпорядження АМК від 03.03.2022 № 1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антимонопольного комітету України в умовах воєнного стану до припинення чи скасування воєнного стану» в частині зупинення перебігу строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених АМК, строки надання відповідей за якими перепадали на 25.02.2022 та пізніше, до припинення чи скасування воєнного стану.
На думку скаржника, даним розпорядженням зупинені строки щодо надання відповідей на всі запити та вимоги, що були надіслані не тільки до введення воєнного стану, а й протягом дії воєнного стану.
Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Слід зазначити, що висновки Верховного Суду стосовно питання застосування норм матеріального права, які зазначені скаржником, у подібних правовідносинах, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц , відсутні.
Отже, з огляду на відсутність таких висновків, необхідно з'ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
Верховний Суд, у даному випадку, виходить з аналізу буквального мовного тлумачення змісту норми, враховує цілі прийняття нормативного акта (розпорядження АМК від 03.03.2022 в цілому), а також визначення термінів та загальні правила обчислення строків.
Відповідно до розпорядження АМК від 03.03.2022 № 1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антимонопольного комітету України в умовах воєнного стану до припинення чи скасування воєнного стану», на яке посилається позивач, Комітет, зокрема, постановив: до припинення чи скасування воєнного стану зупинити перебіг строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених Комітету, строки надання відповідей по яким перепадали на 25.02.2022 та пізніше.
У силу приписів статті 62 Закону № 2210 строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Під зупиненням строку слід розуміти таку зміну порядку обчислення строку, за якою в період дії певної обставини перебіг строку зупиняється (припиняє свій перебіг). Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебіг строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Таким чином, зупинятися може лише той строк, перебіг якого вже розпочався.
Отже, згідно зі змістом відповідної норми за розпорядженням АМК від 03.03.2022 № 1-рп зупиняється строк надання відповідей на вимоги Комітету, перебіг яких розпочався станом на 25.02.2022 і останній день яких (розпочатих строків) припадав на 25.02.2022 або пізніше.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на час прийняття Комітетом розпорядження від 03.03.2022 № 1-рп, спірна вимога від 31.08.2022 № 128-21.1/09-1606е не була направлена позивачу (як така, якої ще не існувало), у зв'язку з чим суди дійшли до заснованого на законі висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин зазначеного розпорядження АМК.
Суд зазначає, що у вирішенні питання, чи своєчасно вчинена певна дії, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб'єктом темпоральних рамок вимоги Комітету без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Отже, підстава касаційної оскарження з посилання на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження.
Також, за доводами скаржника, позивачем до суду першої інстанції неодноразово подавалися клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, у задоволенні яких йому було відмовлено; на думку скаржника, суд не врахував рекомендацій, наданих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких (рекомендаціях) неодноразово було наголошено, що суди мають з повагою ставитися до таких клопотань та за можливості їх задовольняти, уникаючи надмірного формалізму. Крім того, ТОВ «Овіс трейд» зазначає, що рішення у справі від 24.10.2023 складено з порушенням вимоги до структури рішення суду. За доводами скаржника, зазначене рішення складене повністю з копіювання відзиву відповідача, судом не надано правової оцінки ані правовій позиції позивача, ані жодному аргументу та доказам позивача у цій справі.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Рекомендації Ради суддів України, на які посилається скаржник, носять рекомендаційний характер і враховуються судами, зокрема, у вирішенні питань про задоволення/відмову в задоволенні клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, у тому числі, за можливості задоволення таких клопотань.
Згідно з ухвалами господарського суду міста Києва від 25.08.2023 та від 07.09.2023 позивачу відмовлено у задоволенні заяв про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з наведенням в ухвалах відповідного мотивування та запропоновано надіслати до суду письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.
Позивач скористався своїм правом надіслати до суду письмові пояснення по справі, при цьому 25.09.2023 від представника позивача - адвоката Бевзюк О.О. надійшла заява про проведення засідань у справі за відсутності особи, яка бере участь у справі (представника позивача).
Отже, судом була забезпечена розумна можливість позивачу представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
Відповідно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, у даному випадку, Судом не встановлені.
При цьому Суд також враховує, що судом апеляційної інстанції позивачу була забезпечена можливість участі у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції.
Довід скаржника про те, що рішення у справі від 24.10.2023 складено з порушенням вимоги до структури рішення суду, судом не надано правової оцінки ані правовій позиції позивача, ані жодному аргументу та доказам позивача у цій справі, Суд відхиляє, оскільки за змістом судового рішення місцевим господарським судом надано оцінку доводам позивача, зокрема, про необхідність застосування до спірних правовідносин розпорядження Комітету від 03.03.2022 № 1-рп, а також стосовно необґрунтованості визначеного Комітетом штрафу; судом повно з'ясовано обставини, на підставі яких АМК кваліфіковано дії позивача як правопорушення, досліджено та надано оцінку всім належним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням чого відхилені аргументи позивача.
При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок, згідно з яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.
Суд зазначає, що згідно встановлених АМК та судами попередніх інстанцій обставин Вимогу отримано уповноваженою особою ТОВ «Овіс трейд» 06.09.2022.
Дистанційна робота юридичної особи (повністю або частково) має забезпечувати її функціонування та дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі, в частині своєчасного надання інформації на вимогу органу АМК для виконання останнім завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
При цьому позивач не був позбавлений можливості звернутися до АМК з аргументованим клопотанням про продовження строків для надання відповіді на Вимогу, проте обставин звернення позивача з відповідним клопотанням до АМК судами попередніх інстанцій не встановлено.
Питання ж щодо фактичної наявності/відсутності у позивача документів/інформації, які витребовувались АМК, без повідомлення позивачем безпосередньо АМК про неможливість надати витребувані документи/інформацію повністю або частково з наведенням відповідного мотивування та надання доказів на підтвердження викладених обставин, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення приписів антимонопольного законодавства.
Інші доводи касаційної скарги зводяться передусім до переоцінки доказів, водночас у силу імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві Комітету на касаційну скаргу у тій його частині, яка узгоджується з викладеним у цій постанові.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Разом з тим ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій - відсутні.
Судові витрати
Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а також витрати позивача, понесені на професійну правничу допомогу, покладаються на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу ТОВ «Овіс трейд» без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/11292/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок