09 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/375/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Григор'єв О.М.
боржника - адвокат Герасименко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 23.01.2024
у складі колегії суддів: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
та на ухвалу Господарського суду Луганської області
від 27.11.2023
суддя Яресько Б.В.
у справі № 913/375/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Енергетичний Реєстр"
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід"
1. ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" 31.10.2023 звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енера Схід". Заявник просив визнати грошові вимоги ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" до ТОВ "Енера Схід" у розмірі 94 988,00 грн, з яких: 26 840,00 грн сума судового збору за подання заяви; 68 148,00 грн сума основного боргу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енера Схід". Визнано грошові вимоги ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" до ТОВ "Енера Схід" в розмірі 26 840,00 грн - 1 черга задоволення; 68 148,00 грн - 4 черга задоволення. Призначено розпорядником майна ТОВ "Енера Схід" арбітражного керуючого Каленчук Оксану Іванівну.
3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Луганськобленерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 14.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" у справі № 913/375/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Пєскова В. Г, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024.
7. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 53 680,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 09.05.2023 у справі № 913/375/23.
8. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено копію документу (платіжна інструкція № 77 від 28.02.2024), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 53 680,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 913/375/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023; призначено розгляд касаційної скарги на 09.04.2024 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
10. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Луганськобленерго" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енера Схід".
11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
11.1 Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин першої та третьої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
11.2 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не було додано жодних доказів, які б підтверджували ознаки неплатоспроможності.
11.3 Судами попередніх інстанцій застосовано формальний підхід до питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енера Схід" та не дослідили обставин, що свідчать про неплатоспроможність боржника і його здатність виконати грошові зобов'язання перед кредиторами, інакшим чином, ніж через застосування процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
12. Представник скаржника в судовому засіданні 09.04.2024 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. Представник боржника в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
18.1 ТОВ Український Енергетичний Реєстр 31.10.2023 звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енера Схід". Заявник просив визнати грошові вимоги ТОВ Український Енергетичний Реєстр до ТОВ "Енера Схід" у розмірі 94 988,00 грн, з яких: 26 840,00 грн сума судового збору за подання заяви; 68 148,00 грн сума основного боргу ТОВ "Енера Схід" перед ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" та, відповідно, сума вимог ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 4979-ДУ від 25.03.2020; включити вимоги ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Енера Схід" наступним чином: 26 840,00 грн - до 1 черги задоволення; 68 148,00 грн - до 4 черги задоволення; призначити розпорядником майна ТОВ "Енера Схід" арбітражного керуючого Каленчук Оксану Іванівну.
18.2 На підтвердження наведених вимог до заяви додано копію договору про обслуговування рахунку в цінних паперах № 4979-ДУ від 25.03.2020 (а.с.6). Відповідно до п.3 вказаного договору, ТОВ "Енера Схід" (Депонент) оплачує послуги ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" (Депозитарної установи) згідно з Договором та відповідно до затверджених тарифів Депозитарної установи, які є невід'ємною частиною цього Договору. Плата вноситься Депонентом щоквартально або щомісячно до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом або місяцем, або за інший розрахунковий період згідно домовленості сторін.
18.3 Ініціюючий кредитор також надав докази виконання вказаного договору зі сторони ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" шляхом надання ТОВ "Енера Схід" послуг із обслуговування рахунку у цінних паперах (а.с. 6 13). Зокрема, надано підписані обома сторонами акти - №8 від 30.08.2023 за серпень 2023 на суму 34 074,00 грн (а.с.11) та № 9 від 30.09.2023 за вересень 2023 на суму 34 074,00 грн (а.с.13).
18.4 17.11.2023 до Господарського суду Луганської області від боржника надійшов відзив ТОВ "Енера Схід" (а.с.53) на вищевказану заяву кредитора. У відзиві боржник повідомив господарський суд, що на даний час не має можливості сплатити суму заборгованості перед ініціюючим кредитором 68 148,00 грн через скрутне фінансове становище. Як зазначено у відзиві, згідно з відомостями бухгалтерського обліку, заборгованість боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, складає 242 176 870,49 грн, зі сплати податків і зборів 34 974,03 грн (податки з заробітної плати за листопад 2023 року), з виплати заробітної плати - за листопад 2023 року 158 972,80 грн; щодо відомостей про наявне у боржника майно: грошові кошти на банківських рахунках 25 065,07 грн, цінні папери 56 806 037,00 грн, майнові права та обов'язки (нематеріальні активи) 1 102 970,80 грн, основні засоби - 1 560 210,55 грн. До відзиву додано копії відповідних документів бухгалтерського обліку (а.с. 56 68).
19. Аргументи скаржника (пункти 11.1, 11.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
19.1 Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
19.2 Згідно частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
19.3 Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21).
19.4 Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. При цьому грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Тобто, законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких виникають грошові зобов'язання боржника перед кредиторами. Такими підставами можуть бути укладені боржником договори (правочини), грошові зобов'язання зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, та які мають бути виражені у грошових одиницях. Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.10.2022 у справі № 916/183/22.
19.5 Як було встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, на підтвердження грошових вимог у розмірі 68 148,00 грн до заяви ініціюючого кредитора додано копію договору про обслуговування рахунку в цінних паперах № 4979-ДУ від 25.03.2020, а також докази виконання вказаного договору зі сторони ТОВ "Український Енергетичний Реєстр" шляхом надання ТОВ "Енера Схід" послуг із обслуговування рахунку у цінних паперах, зокрема, надано підписані обома сторонами акти про надання послуг за серпень та вересень 2023 року на загальну суму 68 148,00 грн.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
19.6 Водночас для відкриття справи про банкрутство не вимагається підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника за судовим рішенням про стягнення боргу. Відповідні висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.10.2022 у справі № 916/183/22.
19.7 Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Покладення на ініціюючого кредитора обов'язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов'язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 16.06.2021 у справі № 910/6210/20, від 21.06.2022 у справі № 904/6032/21 тощо).
19.8 Надаючи оцінку доказам, доданим до заяви ініціюючого кредитора, судами попередніх інстанцій визнано їх належними, такими, що підтверджують підстави виникнення та розмір непогашеної заборгованості ТОВ "Енера Схід" перед ТОВ "Український Енергетичний Реєстр". При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент подання ініціюючим кредитором заяви 31.10.2023, відповідно до умов договору, строк оплати Депонентом послуг Депозитарної установи за серпень та вересень 2023 року на загальну суму 68 148,00 грн, прийнятих Депонентом за відповідними актами, є таким, що настав.
19.9 Зазначених висновків судів попередніх інстанцій скаржником не спростовано.
19.10 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не надав до господарського суду заперечень, що свідчили б про наявність спору про право стосовно укладення та виконання договору про обслуговування рахунку в цінних паперах № 4979-ДУ від 25.03.2020, розміру суми боргу. Боржник не надав доказів погашення відповідного боргу, а натомість у відзиві на заяву кредитора зазначив, що на даний час не має можливості сплатити суму заборгованості перед ініціюючим кредитором 68 148,00 грн через скрутне фінансове становище.
19.11 Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у відзиві боржника (до якого додано копії відповідних документів бухгалтерського обліку) зазначено про те, що заборгованість боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, які передбачають виплату грошових коштів, складає 242 176 870,49 грн, зі сплати податків і зборів 34 974,03 грн (податки з заробітної плати за листопад 2023 року), з виплати заробітної плати - за листопад 2023 року 158 972,80 грн; щодо відомостей про наявне у боржника майно: грошові кошти на банківських рахунках 25 065,07 грн, цінні папери 56 806 037,00 грн, майнові права та обов'язки (нематеріальні активи) 1 102 970,80 грн, основні засоби - 1 560 210,55 грн.
19.12 Отже, оскільки частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (наявність спору про право або задоволення боржником вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду), враховуючи, що в цьому провадженні станом на час постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної таких підстав не встановлено колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відкрив провадження у цій справі про банкрутство у відповідності до вимог вищенаведених норм Кодексу України з процедур банкрутства.
19.13 При цьому, дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу, передбаченого абзацом 6 частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.
19.14 Відповідно до положень пункту 10 частини першої, частини другої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд до визнання боржника банкрутом закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
19.15 Враховуючи наведене, обставини щодо фінансово-господарського стану боржника та ознак неплатоспроможності боржника підлягають детальному дослідженню в ході подальшого провадження у справі про банкрутство, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника має наслідком закриття провадження у справі про банкрутство.
20. Аргументи скаржника (пункт 11.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
20.1 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
20.2 Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
20.3 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
20.4 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
20.5 Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
20.6 При цьому, аргументи скаржника (пункт 11.2 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
21. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.
22. Відповідно до пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема:
- шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України, підлягають обов'язковій оцінці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій;
23. Разом з тим, аргументи які б стосувалися підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, передбачених пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, учасниками справи ні в судах попередніх інстанцій, ні в суді касаційної інстанції не наводилися.
24. Тому, з урахуванням положень частини третьої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, у Суду відсутні підстави для виходу за межі доводів касаційної скарги, а також відсутні повноваження для встановлення обставин щодо того, чи відповідає боржник критеріям, визначеним пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
25. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
26. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
27. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
28. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
29. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
30. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
31. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
32. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.11.2023 у справі № 913/375/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк