16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3043/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД»
про стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.»
про визнання договору недійсним,
(у судове засідання з'явилася представниця скаржника - Круторогова С. І.),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (далі - ТОВ «ХІМАГРО.»), звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» (далі - ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД»), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 411 664,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 763,20 грн, 3% річних у розмірі 3 045,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки, який був укладений у спрощений спосіб в частині оплати вартості поставленого товару.
У грудні 2022 року до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» до ТОВ «ХІМАГРО.» про визнання недійсним Договору поставки від 28.07.2022р. №177, укладеного між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що Договір поставки від 28.07.2022 № 177 є недійсним в силу закону з моменту його вчинення та не створює жодних наслідків для сторін договору в силу положень ст.ст. 203, 207, 216, 627 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний Договір не підписувався повноважним представником ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД». Підпис, вчинений в наданому ТОВ «ХІМАГРО.» Договорі поставки не належить директору ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», і позивачу за зустрічним позовом не відомо кому належить здійснений підпис.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 28 липня 2022 року позивачем з електронної пошти: sales@himagro.com, на електронні пошти ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», (gdiat88@ukr.net, peremoga.belka@gmail.com), було направлено оферту щодо укладання вказаного договору поставки разом із додатком (проєктом) та рахунком№415 на суму 411 664 грн 20 коп за підписом керівника ТОВ «ХІМАГРО.».
За видатковою накладною від 11.08.2022 № 1062 та товарно-транспортною накладною №11081024 від 11.08.2022 було передано ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» товар в кількості 17,9 тон на загальну суму 411 664 грн 20 коп. з ПДВ без передоплати за товар.
За фактом поставки товару відповідачем ТОВ «ХІМАГРО.» подано податкову накладну № 20 від 11.08.2022. Факт реєстрації податкової накладної № 20 від 11.08.2022, № реєстрації квитанції в ЄРПН 9171014483 підтверджується листом Головного управління ДПС в Одеській області за вих.№5988/6/15-32-04-06-06 від 06.03.2023.
Відповідно до копії видаткової накладної від 11.08.2022 № 1062 товар прийнято ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
З метою досудового врегулювання спору, 06.10.2022 ТОВ «ХІМАГРО.» направило ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» претензію на оплату вартості поставленого товару у розмірі 411 664,20 грн протягом 15 календарних днів з моменту її одержання. Відповідно до роздруківки трекінгу з сайту Укрпошта за номером поштового відправлення ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» отримало претензію 12.10.2022, однак, існуючу перед позивачем за первісним позовом заборгованість по закінченню 15-денного терміну з моменту отримання претензії не сплатило.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі №916/3043/22 первісний позов ТОВ «ХІМАГРО.» про стягнення заборгованості у розмірі 411 664,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 763,20 грн, 3% річних у розмірі 3 045,19 грн задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про визнання недійсним Договору поставки від 28.07.2022 № 177, укладеного між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» - відмовлено.
Рішення аргументоване тим, що відповідно до видаткової накладної №1062 від 11.08.2022 товар прийнято ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» без зауважень і претензій. Суд також взяв до уваги, що ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не оспорюється факт отримання вказаного товару.
Суд не взяв до уваги товарно-транспортну накладну №11081024 від 11.08.2022р., адже з даної накладної не вбачається, що вантажотримувачем є ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», адреса доставки відрізняється від адреси реєстрації вказаного підприємства. Водночас, врахував податкову накладну № 20 від 11.08.2022, номер реєстрації квитанції в ЄРПН 9171014483. Таким чином, доведено факт поставки товару: сульфат амонію гранульований біг-бег у кількості 17,9 т на суму 411 664 грн 20 коп. в т.ч. ПДВ на користь ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
Між сторонами у справі склалися правовідносини щодо поставки товару, оформлені у встановленому законом порядку. Враховуючі характер правовідносин, між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» укладений договір поставки у спрощеній формі.
У ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» виник обов'язок негайно оплатити поставлений товар після його прийняття, незалежно від вимоги ТОВ «ХІМАГРО.». Більше того, 06.10.2022 ТОВ «ХІМАГРО.» направило ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» претензію на оплату вартості поставленого товару у розмірі 411 664 грн 20 коп. протягом 15 календарних днів з моменту одержання претензії. Згідно роздруківки трекінгу з сайту Укрпошта за номером поштового відправлення ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» отримало претензію 12.10.2022. Однак, матеріали справи не містять доказів сплати коштів у розмірі 411 664 грн 20 коп. у строк до 27.10.2022. Отже, первісний позов необхідно задовольнити повністю.
У свою чергу, ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не надало до матеріалів справи експертний висновок виготовлений на його замовлення та/або заяви свідка та/або інших доказів, на підставі яких суд мав би змогу встановити невідповідність підпису, що міститься на Договорі поставки від 28.07.2022 № 177, підпису, який належить т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» - Полтавському Миколі Петровичу. Отже, позивачем за зустрічним позовом не доведено підстав, на які він посилається в обґрунтування зустрічного позову.
3.2. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі № 916/3043/22 заяву ТОВ «ХІМАГРО.» про розподіл судових витрат задоволено; стягнуто з ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» витрати на правову допомогу у розмірі 52 000 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що враховуючи задоволення позовних вимог первісного позову, а також те, що правова допомога, що була надана ТОВ «ХІМАГРО.» полягає у підготовці позовної заяви та інших процесуальних документів у справі, зокрема заяви про зміну підстав позову, відзиву на зустрічну позовну заяву, заперечень, клопотань про витребування доказів та клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, та участі в шести судових засіданнях, тому обсяг робіт представника позивача за первісним позовом є зрозумілим, отже наявні підстави для стягнення на користь ТОВ «ХІМАГРО.» витрат на професійну правову допомогу у розмірі 52 000 грн.
3.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 922/1032/23 рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 скасовано частково. У задоволенні позову ТОВ «ХІМАГРО.» про стягнення заборгованості у розмірі 411664,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 5763,20 грн, 3% річних у розмірі 3045,19 грн відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі №916/3043/22 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ХІМАГРО.» про розподіл судових витрат у справі №916/3043/22.
Постанова аргументована тим, що в апеляційній скарзі ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» заперечує факт отримання спірного товару.
З наданих позивачем паперових копій скріншотів електронного листування між сторонами не вбачається укладення договору поставки з відповідачем у спрощений спосіб, оскільки, по-перше, відсутній зміст переписки та взагалі не вбачається прийняття пропозиції з боку відповідача про укладення договору поставки, по-друге, відсутні відомості про осіб, які вели вказане листування.
Тому, в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази щодо факту укладення між сторонами договору поставки в спрощений спосіб шляхом листування сторін. Дослідивши наявну в матеріалах справи копію видаткової накладної, не завірену належним чином, апеляційний господарський суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній оригінал видаткової накладної №1062 від 11.08.2022.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник позивача пояснила, що оригінал видаткової накладної № 1062 від 11.08.2022 ані в електронному вигляді із використанням електронних підписів підприємств, ані в паперовому вигляді надати суду не можуть. У вказаній копії видаткової накладної №1062 від 11.08.2022 з боку отримувача - ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» міститься лише надпис «За довіреністю», підпис без зазначення посади та прізвища та печатка, тобто неможливо ідентифікувати особу, яка підписала вказану видаткову накладну з боку отримувача - ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
Дослідивши надану до позову сканкопію видаткової накладної, суд апеляційної інстанції не прийняв її до уваги в якості належного доказу факту поставки товару відповідачу з огляду на те, що позивачем не надано на огляд суду оригіналу видаткової накладної №1062 від 11.08.2022, яка, при цьому, не містить посаду та найменування особи, яка її підписала з боку отримувача.
Як вбачається зі змісту протоколу судового засіданні в суді першої інстанції від 27.04.2023, судом було оглянуто оригінал товарно-транспортної накладної №1062 від 11.08.2022. Згідно з копією товарно-транспортної накладної №1062 від 11.08.2022 (т.1 а.с.50), замовником є ТОВ «ХІМАГРО.», вантажовідправником значиться ТОВ «АГРОХІМІЧНА КОМПАНІЯ ГРОСДОРФ», а вантажоодержувачем є ТОВ «Хімагро.». З даної накладної не вбачається, що вантажотримувачем є відповідач по справі - ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД». Крім того, у вказаній копії товарно-транспортної накладної №1062 від 11.08.2022 зазначена адреса пункту розвантаження: Одеська обл., с. Знам'янка.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» зареєстрований за адресою: 67231, Одеська обл., Іванівський р-н, село Білка, вул. Стрекалова, буд. 68. Тобто, адреса доставки зазначена в товарно-транспортній накладній відрізняється від адреси реєстрації вказаного підприємства.
Тому судом не взято до уваги посилання позивача в якості доказу поставки товару на товарно-транспортну накладну №11081024 від 11.08.2022, оскільки з даної накладної ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не є вантажотримувачем товару, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
Суд першої інстанції прийняв у якості належного доказу податкову накладну №20 від 11.08.2022, номер реєстрації квитанції в ЄРПН 9171014483. Апеляційний господарський суд зазначив, що дійсно, позивач задекларував податкові зобов'язання за фактом господарської операції з поставки зазначеного вище товару, натомість доказів формування відповідачем - ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» у звітному періоді податкового кредиту за даною господарською операцією матеріали справи не містять.
Таким чином, позивач не довів факт поставки товару та, відповідно, укладення договору поставки у спрощений спосіб, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні статей 76, 77 ГПК України факту отримання відповідачем зазначеного товару, оскільки відсутній оригінал видаткової накладної, сканкопія видаткової накладної не завірена електронним підписом належним чином, копія товарно-транспортної накладної не містить відомостей щодо отримувача товару - відповідача по справі, відомостей про реєстрацію за відповідачем податкової накладної відсутні.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ТОВ «ХІМАГРО.» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 922/1032/23 скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023. Крім того, скаржник просить здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник стверджує, що відповідачем за первісним позовом не подано відзиву на позов, а зустрічний позов не містить заперечень щодо прийняття спірного товару від позивача, отже, відповідач не вправі був заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті з відповідних мотивів, які були ним наведені лише в апеляційній інстанції, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.07.2022 № 910/8662/20 та від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19.
Відповідач за первісним позовом, подавши зустрічний позов, в якому не заперечував факту отримання товару, при цьому під час розгляду справи по суті та в апеляційній скарзі підтримав протилежну позицію, заперечуючи факт прийняття товару від позивача. Тобто відповідач під час розгляду справи по суті та в суді апеляційної інстанції заявив позицію, яка суперечить тій позиції, якої він притримувався раніше, що суперечить практиці Верховного Суду (від 21.11.2019 у справі № 910/3986/16, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20) стосовно того, що сторона не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної, суперечливої поведінки, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
У контексті того, що суд апеляційної інстанції відносить видаткову накладну № 1062 від 11.08.2022 до електронних доказів, судом не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, Суду від 08.07.2021 року у справі №915/1889/19 щодо стандарту доказування та про те, що обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Також не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 щодо дефектів первинних бухгалтерських документів та необхідності дослідження судом реального руху товару у випадку наявності таких дефектів.
Апеляційний господарський суд поклав тягар доказування декларування відповідачем ПДВ за доданою до позову податковою накладною на позивача. Зазначене свідчить, що апеляційним судом не взято до уваги висновок Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 910/2535/18, в якій суд зауважив, що перекладення на сторону обов'язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов'язок об'єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.
Суд фактично застосовує концепцію негативного доказу, про яку зазначив Верховний Суд, виклавши відповідний висновок, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Крім того, не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.12.2022 у справі № 904/738/22 щодо вибіркової оцінки окремих доказів. Так, спірний товар було поставлено відповідачу в с. Знам'янка Одеської області, який разом із товаром іншої кількості та вартості поставлявся позивачем ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ». Відповідач та ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» є суб'єктами господарювання, які працюють у родинному бізнесі ОСОБА_1. Так, засновниками/бенефіціарами Відповідача є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , котрі являються батьками засновників/бенефіціарів ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ»: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Необхідно зауважити, що керівником і Відповідача, і ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» с одна й та сама особа: ОСОБА_5 .
Судом не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 (яка стосувалася стягнення заборгованості з ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ») щодо податкової накладної, як доказу факту поставки.
4.2. Відповідач не скористався правом, передбаченим статтею 295 ГПК України, на подання відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо доводів касаційної скарги також не надав.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із положеннями частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Як установлено судом першої інстанції, 11.08.2022 ТОВ «ХІМАГРО.» поставлено ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» товар: сульфат амонію гранульований біг-бег у кількості 17,9 т на суму 411 664 грн 20 коп. в т.ч. ПДВ. Товар прийнято ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» без зауважень і претензій. Отже, у ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» виник обов'язок негайно оплатити поставлений товар після його прийняття, незалежно від вимоги ТОВ «ХІМАГРО.».
06.10.2022 ТОВ «ХІМАГРО.» направило ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» претензію на оплату вартості поставленого товару у розмірі 411 664 грн 20 коп. протягом 15 календарних днів з моменту її одержання претензії. Згідно роздруківки трекінгу з сайту Укрпошта за номером поштового відправлення ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» отримало претензію 12.10.2022.
Однак, доказів сплати коштів у розмірі 411 664,20 грн у строк до 27.10.2022 матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався наявними у справі доказами, які були достатніми для встановлення обставин поставки спірного товару та відсутності оплати його вартості ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД». Крім того, суд першої інстанції зауважив, що відзив на первісний позов від ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не надходив, як і ним не оспорювався факт отримання вказаного товару.
Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що в апеляційній скарзі ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» заперечує факт отримання вказаного товару. На підставі подальшої оцінки доказів та врахування доводів ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки апеляційного господарського суду є помилковими.
Згідно з частиною четвертою статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини третя, четверта статті 80 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третьої, четвертої статті 13 ГПК України).
Оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не заперечувало факт поставки спірного товару, взагалі не подало відзиву на позовну заяву ТОВ «ХІМАГРО.», то відповідач не вправі був заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті з відповідних мотивів, які були ним наведені лише в апеляційній інстанції Подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 № 910/8662/20 та від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19, якими обґрунтована підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Таким чином, за умови встановлення судом першої інстанції обставин поставки ТОВ «ХІМАГРО.» спірного товару ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», відсутності спростувань останнім зазначеного під час розгляду справи у суді першої інстанції, як і ненадання доказів оплати поставленого товару, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову. У свою чергу, колегія суддів не убачає підстав для надання оцінки іншим доводам скаржника з огляду на те, що неврахування апеляційним господарським судом наведених вище висновків Верховного Суду є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови.
Крім того, з огляду на наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, залишенню в силі також підлягає додаткове рішення суду першої інстанції.
5.4. Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2022 № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22)).
5.4.1. Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу від 27.07.2023, ТОВ ХІМАГРО.» з посиланням на приписи статті 129 ГПК України просило стягнути з ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
За результатами розгляду справи, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 922/1032/23 рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 скасовано частково. У задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Після ухвалення зазначеної постанови, ТОВ «ХІМАГРО.» 29.11.2023 подало через електронну пошту заяву, з посиланням на приписи частини восьмої статті 129 ГПК України, якою просило долучити докази понесених витрат на правничу допомогу, зокрема акт прийому-передачі наданих послуг від 28.11.2023.
29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами 5 та 6 статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини 6 статті ГПК України).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 7.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Так, відповідно до пункту 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Таким чином, , заява ТОВ «ХІМАГРО.» про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу надіслана на електронну пошту суду, всупереч вимог чинного законодавства. У свою чергу, матеріали справи не містять інших підтверджень подання належним чином доказів понесених витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України. Отже, у зв'язку із неподанням відповідних доказів протягом встановленого строку заява про стягнення 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, залишається без розгляду.
5.4.2. Колегією суддів також встановлено, що у касаційній скарзі скаржник, з посиланням на приписи статті 129 ГПК України, просив стягнути з «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. До касаційної скарги долучено копії додатку від 08.12.2023 № 13 до договору про надання правової допомоги від 07.10.2022 № 1, копія рахунку від 08.12.2023 № 202359 на оплату послуг адвоката, копія платіжної інструкції від 08.12.2023 № 2076 щодо сплати 26 000 грн за юридичні послуги.
05.04.2024, до закінчення розгляду справи у суду касаційної інстанції, скаржник надіслав заяву, якою просив долучити акт прийому-передачі наданих послуг від 26.03.2024.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до пунктів 1 та 2 додатку від 08.12.2023 № 13 до договору про надання правової допомоги від 07.10.2022 № 1, предметом є надання юридичних послуг (привничої допомоги) виконавцем (адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Віннер») щодо представництва інтересів замовника (ТОВ «ХІМАГРО.») у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 916/3043/22. Вартість юридичних послуг (правничої допомоги) виконавця за цим Додатком № 13 становить 26 000 грн без ПДВ з урахуванням підготовки та подання виконавцем касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 916/3043/22, інших процесуальних документів від імені замовника тощо, участі адвоката виконавця під час розгляду касаційної скарги у справі № 916/3043/22.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи № 916/3043/22, представником скаржника - адвокатом адвокатського об'єднання «Юридична компанія «Віннер» - Крутороговою С. І. здійснено представництво інтересів скаржника, подано касаційну скаргу, заяву про усунення недоліків касаційної скарги, інші процесуальна заяви, взято участь у судових засіданнях, які відбулися 26.03.2024 та 16.04.2024.
Зважаючи на викладене, з урахуванням критеріїв розумності і реальності витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, а також з огляду на те, що ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та заперечень стосовно розміру заявлених витрат не подавало, Верховний Суд дійшов висновку задовольнити заяву про стягнення з «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.
5.5. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
6.2. Згідно з положеннями статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
6.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення та додаткове рішення залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 12 614, 16 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 916/3043/22 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 у справі № 916/3043/22 залишити в силі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» (67231, Одеська обл., с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ 38525550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, буд.51, код ЄДРПОУ 39341579) 12 614, 16 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.
5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» про стягнення 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, залишити без розгляду.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Є. В. Краснов
С. К. Могил