"09" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4865/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
розглянувши справу за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087)
до відповідачів: 1) Фермерського господарства «Юг» (вул. Мелітопольська, 1, корп. «Б», смт Любимівка, Каховський р-н, Херсонська обл., 74822) та 2) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 5552129,80 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ніценко О.С.;
від відповідача-1: Василюк Н.І.;
від відповідача-2: Василюк Н.І.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Юг» та фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ, станом на 31.10.2023, у розмірі 5552129,80 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту в сумі 4999999,15 грн; прострочена заборгованість по процентам в сумі 386491,46 грн; заборгованість по процентам за Програмою компенсації процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва в сумі 165639,19 грн.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі та у визначені договором строки, за виконання яких поручився відповідач-2, уклавши з позивачем договір поруки від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ-П.
05.02.2024 від відповідачів до суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва (а.с. 61-67, т.2). За результатом розгляду цього клопотання у підготовчому засіданні 12.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з проголошенням мотивів суду.
Також, 05.02.2024 від відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку (а.с. 95-169, т.2; а.с. 1-112, т.3), в якому останні просять суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з таких підстав: відповідач-1 зазначив, що не отримував від позивача повідомлення про наявність простроченого зобов'язання; відповідач-2 також не отримував жодних листів від банку; відповідач-1 вважає, що зобов'язання за кредитним договором не порушено, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин; відповідачі наголошують на тому, що не відмовляються виконувати зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, а лише вважають позов банку передчасним; відповідачі не отримували від банку повідомлень щодо необхідності погашення нарахованих процентів; позивач безпідставно розрахунок процентів здійснив за підвищеною ставкою; відповідачі вважають, що розрахунок позивача містить розбіжності. Також у відзиві відповідачами було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, водночас, це клопотання було відкликано представником відповідачів у засіданні суду 12.02.2024.
У відповіді на відзив (а.с. 134-155, т.3), який надійшов до суду 07.02.2024, позивач наголосив про таке: відповідачами не було подано належних доказів, на підтвердження настання для них форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах; позовна заява АБ «Укргазбанк» у справі № 916/4865/23 є вимогою в розумінні ст. 559 ЦК України, а тому враховуючи, що відповідач-2 одночасно є головою Фермерського господарства «ЮГ», то він був обізнаний із реквізитами для сплати кредитної заборгованості; розрахунок процентів банком було здійснено з урахуванням умов кредитного договору та умов Програми підтримки підприємництва, якими передбачено змінюваність розміру процентної ставки в залежності від змінюваності показників, які формують загальний розмір цієї плати за користування кредитними коштами, зокрема, це показники українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб в національній валюті строком на 3 місяці (UIRD3m); позивач наголошує на відсутності розбіжностей у здійсненому банком розрахунку.
26.03.2024 відповідачами було подано письмову промову в дебатах у цій справі (а.с. 14-29, т.4), в яких останні відзначили, що: відсутні правові підстави для банку діяти в Господарському суді Одеської області в порядку регресу від Європейського інвестиційного банку; позивачем не надано доказів на звернення до суду в порядку регресу від імені Фонду щодо стягнення заборгованості по процентам (компенсація за програмою Фонду розвитку підприємництва) в сумі 165639,19 грн; в спірних правовідносинах має місце порушення п.3.4 розділу 3 Правил, які регулюють умови надання гарантій та за якими встановлено, що позичальнику може бути надана одна із гарантій: гарантія Фонду розвитку підприємництва, гарантія Кабінету Міністрів України або гарантія ЄІБ; має місце порушення п.3.4.3 Правил, яким визначено, що гарантія Фонду розвитку підприємництва або гарантія Кабінету Міністрів України не може застосовуватися одночасно з гарантією ЄІБ; при зміні умов кредитування 03.06.2021 при укладенні додаткової угоди № 2 з відповідачем-1 не було внесено зміни в договір поруки та не повідомлено письмово поручителя про зміну умов кредитування, виникнення простроченої заборгованості; не відображено в розрахунку заборгованості кошти в сумі 3886490,86 грн, які надійшли 12.07.2023 від гаранта - Європейського інвестиційного банку; має місце безпідставне нарахування, у порушення п.7.7 кредитного договору та п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, підвищеної процентної ставки по відсоткам у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року; сертифікат про настання форс-мажорних обставин за укладеним кредитним договором було надано відповідачами на стадії підготовчого засідання, тобто в той час коли позивач мав можливість надати уточнений розрахунок заборгованості без застосування підвищених відсотків з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року.
03.04.2024 відповідачами було подано суду письмові пояснення (а.с. 36-43, т.4), в яких останні повідомили, що станом на 23.02.2022, заборгованість за кредитним договором була відсутня, як по тілу кредиту, так і по процентам.
У письмових поясненнях, які надійшли до суду 08.04.2024 (а.с. 44-52, т.4), позивач повідомив суду, що: станом на 23.02.2022, відповідач-1 за кредитним договором мав строкову заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4999999,15 грн, прострочена заборгованість по тілу кредиту та процентам за його користування за період з 03.06.2020 року по 31.01.2022 року відсутня; за умовами п. 3.3. кредитного щомісячне нарахування процентів за користування відповідачем-1 кредитними коштами у поточному місяці здійснюється не пізніше останнього банківського дня місяця, отже, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється один раз на місяць, у зв'язку з чим 28.02.2022 позивач здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 та їх загальний розмір склав 52383,32 грн, з яких нараховано розмір компенсаційної процентної ставки - 11666,66 грн, розмір базової процентної ставки - 40716,66 грн.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4865/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 07 грудня 2023 року о 15:00.
Підготовче засідання 07.12.2023 не відбулось, у зв'язку з особливими умовами роботи установи суду, пов'язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду. Ухвалою суду від 11.12.2023 підготовче засідання у справі було призначено на 25 грудня 2023 року о 14:00.
Ухвалою суду від 25.12.2023 судом було повернуто заяву Фермерського господарства «Юг» від 22.12.2023 за вх. ГСОО № 46750/23 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Крім цього, 25.12.2023 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 19.01.2024 о 14:00.
Підготовче засідання 19.01.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 26.01.2024 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 лютого 2024 року о 16:40.
Ухвалою суду від 06.02.2024 судом було задоволено клопотання відповідачів про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
12 лютого 2024 року суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 26.02.2024 о 15:00, а 26 лютого 2024 року - на 04.03.2024 о 13:45.
У підготовчому засіданні 04.03.2024 судом було постановлено протоколу ухвалу, згідно з якою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 18 березня 2024 року о 16:45.
Під час розгляду справи по суті судом оголошувались перерви у судових засіданнях: 18.03.2024 - до 26.03.2024 о 15:30; 26.03.2024 - до 09.04.2024 о 15:00.
У судовому засіданні 09.04.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
16.11.2017 між Європейським інвестиційним банком (далі - гарант), Європейським інвестиційним фондом (далі - операційний агент) та позивачем (далі - посередник) була укладена Угода про ПВЗТВ в рамках східної ініціативи - Етап 1 (а.с. 86-116, т.1), метою якої є надання гарантії посереднику для часткового покриття кредитного ризику посередника, який стосується портфелю, з метою виправлення ринкових збоїв та збільшити доступ до/та наявність фінансування для кінцевих одержувачів у відповідному(-их) цільовому(-их) регіоні(-ах). Гарант цим надає безвідкличну та безумовну гарантію на користь посередника, із урахуванням та у відповідності із умовами цього договору (гарантія), гарант також відмовляється від своїх засобів захисту за гарантією у відповідності із положенням пункту 21.2 (відмова від прав захисту стосовно транзакцій із кінцевими одержувачами). Цією угодою гарант призначає посередника, який погоджуються, користуватися правами гаранта щодо стягнення сум, сплачених операційним агентом після платіжної вимоги (в рамках суброгації або іншим чином), включаючи, без обмеження призначити представника, уповноваженого діяти у компетентному суді або адміністративному органі, який виконуватиме від імені гаранта будь-які дії необхідні для стягнення сум, сплачених операційним агентом від імені гаранта.
30.01.2020 між Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - уповноважений банк) був укладений договір № 1 про співробітництво за програмою «Доступні кредити 5-7-9% (а.с. 34-46, т.1). У п. 1.1. цього договору визначено значення термінів, які вживаються у цьому договорі, зокрема:
- гарантія Фонду - різновид державної підтримки, що передбачає надання Фондом на користь уповноваженого банку (бенефіціара) безвідкличної та безумовної (з урахуванням обмежень, встановлених Програмою, цим договором та договором про надання гарантії Фонду, що укладатиметься між Фондом та уповноваженим банком) гарантії виконання ММП, що входять до кредитного портфелю уповноваженого банку, частини грошових зобов'язань ММП (принципалів) з повернення ними кредитних коштів за кредитними договорами, укладеними з уповноваженим банком, з метою кредитування інвестиційних проектів ММП;
- державна підтримка - фінансова державна підтримка суб'єктів мікро- та малого підприємництва, що надається Фондом через уповноважений банк на користь ММП на умовах цього договору та кредитного договору, укладеного між ММП та уповноваженим банком, в рамках реалізації Програми, з метою фінансової підтримки інвестиційного проекту ММП. Фінансова підтримка надається у вигляді компенсації процентів, гарантії Фонду;
- ескроу рахунок - рахунок умовного зберігання (ескроу), що відкривається Фондом в уповноваженому банку на договірній основі для зарахування на такий рахунок грошових коштів державної підтримки, що підлягають перерахуванню на користь ММП (бенефіціарів) з метою компенсації процентів за кредитом ММП; обслуговування уповноваженим банком ескроу рахунку Фонду має здійснюватися без стягнення плати та без нарахування уповноваженим банком процентів за залишками коштів на ескроу рахунку;
- компенсація процентів - різновид державної підтримки, що передбачає виплату Фондом на користь ММП суми грошових коштів, визначеної, відповідно до умов Програми, цього договору та кредитного договору, укладеного між ММП та уповноваженим банком, з метою часткової оплати нарахованих процентів за кредитом ММП, наданим уповноваженим банком в рамках реалізації Програми;
- ММП - суб'єкт мікро- або малого підприємництва, зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним Програмою й викладеним в додатку № 1 до договору, та який (ММП) уклав з уповноваженим банком відповідний кредитний договір, з метою кредитування інвестиційного проекту із залученням державної підтримки від Фонду в рамках реалізації Програми.
Відповідно до п. 3.1. договору компенсація процентів надається Фондом ММП з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої кредитним договором базової процентної ставки за кредитом внаслідок чого такий ММП має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яке становитиме 5 (п'ять) або 7 (сім) або 9 (дев'ять) процентів річних (далі - компенсаційна процентна ставка).
Згідно з п. 3.6. договору перерахування уповноваженим банком з ескроу рахунку Фонду суми компенсації процентів в рахунок часткової оплати нарахованих процентів за кредитом ММП здійснюється щомісяця в день/період оплати ММП процентів відповідно до кредитного договору, укладеного мід ММП та уповноваженим банком.
За умовами п. 3.7. договору надання Фондом державної підтримки ММП шляхом часткової компенсації процентів призупиняється (державна підтримка у вигляді компенсації процентів не надається) за період (календарний місяць), в якому має місце порушення ММП умов кредитного договору, визначене п. 3.2.1. договору. У випадку припинення порушення ММП умов кредитного договору та, відповідно, відсутності підстав для призупинення надання Фондом державної підтримки ММП, сплата компенсації процентів за кредитом ММП відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, в якому ММП було усунене зазначене порушення умов кредитного договору, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за кредитом ММП.
Згідно з п. 3.8. договору уповноважений банк, у випадку невчасного перерахування / не перерахування коштів компенсації процентів ММП на ескроу рахунок Фонду, має забезпечити безперервність кредитування ММП на умовах Програми, цього договору та кредитного договору укладеного з ММП (із застосуванням компенсаційної процентної ставки). Неможливість здійснення уповноваженим банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом ММП, у зв'язку із відсутністю на ескроу рахунку необхідної суми коштів, впродовж не більше 6 місяців поспіль (далі - період відсутності коштів), не має бути підставою для уповноваженого банку визнавати таку заборгованість ММП зі сплати процентів за кредитним договором простроченою. Нараховані уповноваженим банком проценти за кредитом ММП за період відсутності коштів, підлягають сплаті ММП уповноваженому банку.
Відповідно до п. 13.1. договору керуючись принципом свободи договору та враховуючи норми статті 628 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що цей договір є змішаним та містить також елементи договору доручення, за яким уповноважений банк (як повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Фонду (як довірителя) визначені договором юридичні дії, пов'язані із наданням державної підтримки на користь ММП. У відповідності до статті 1002 Цивільного кодексу України уповноважений банк виконує свої обов'язки повіреного за цим договором безоплатно. Керуючись положеннями Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди відступити від положень актів цивільного законодавства, а саме від положень частини 1 статті 1007 Цивільного кодексу України щодо обов'язку Фонду, як довірителя за цим договором, видати уповноваженому банку, як повіреному, довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених цим договором.
24.06.2020 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” (далі - банк) та Фермерським господарством «Юг» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № 888/2020/ХОД-МСБ (а.с. 17-24, т.1; далі - договір), згідно з п. 1.1. якого банк у межах співпраці з Німецько - Українським фондом за кредитним договором № 008/2-02 від 28.12.2016 відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 5000000,00 грн із щорічним обнуленням ліміту, а позичальник зобов'язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3. договору надання кредиту здійснюється з 24.06.2020 по 15.12.2022 (включно).
За умовами підп. 1.4.1., 1.4.2. договору за користування кредитним коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору з нарахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість), базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі - базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 17,0% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.3. цього договору, у тому числі строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту, встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1. договору збільшеного на 5,0%.
За умовами п. 2.8. договору позичальник підтверджує, що він проінформований про те, що частина кредитного ризику банку, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором в повному обсязі або в його частині, покривається за рахунок гарантії Європейського інвестиційного банку, у зв'язку з чим позичальник погоджується, зокрема, з тим, що: до Європейського інвестиційного банку або Європейського інвестиційного фонду (які діють спільно або окремо) перейдуть, в рамках суброгації, права кредитора стосовно такого позичальника за відповідним кредитним договором, включаючи права за будь-яким забезпеченням, наданим банку, у випадку, якщо Європейський інвестиційний банк або Європейський інвестиційний фонд здійснять платіж на користь банку в рахунок погашення заборгованості позичальника за цим договором; Європейський інвестиційний банк або Європейський інвестиційний фонд (які діють спільно або окремо) матимуть повне право регресу проти такого позичальника стосовно усіх сум, сплачених Європейським інвестиційним банком або Європейським інвестиційним фондом за гарантією і можуть вимагати від нього сплату таких сум на першу вимогу напряму або через банк.
За умовами п. 3.4. договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит відповідно до п. 1.3. цього договору або в день, зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання договору.
Згідно з п. 3.7. договору нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в підп. 1.4.2. договору.
Відповідно до підп. 6.3.3. п. 6.3. договору банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за цим договором частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по даному договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, зокрема, у разі, якщо позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), у тому числі достроковому, та/або сплаті процентів за користування кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій, передбачених цим договором та/або договором забезпечення.
У п. 7.5. договору сторони погодили відповідальність позичальника у разі настання події припинення, а саме:
- підп. 7.5.1. У випадку неповернення в строк кредиту при настанні події припинення, вся заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту вважається простроченою і позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості позичальника щодо погашення суми кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах та дорівнюють 22,0%, розрахованих від суми простроченої заборгованості позичальника щодо погашення суми кредиту за весь період прострочення;
- підп. 7.5.2. Сторони визначили, що днем настання події припинення і днем визнання заборгованості позичальника щодо погашення суми кредиту простроченою є: закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної в п. 1.3. цього договору; пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата, зазначена в такому письмовому повідомленні банку; звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставне майно - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача(-чів);
- підп. 7.5.3 При розрахунку розміру платежу позичальника на користь банку згідно з п. 7.5.1. цього договору використовується метод «факт/факт», враховуючи день настання події припинення та не враховуючи день, коли прострочена заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту була повністю погашена.
Згідно з п. 7.7., 7.8., 7.9. договору сторони домовились, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежить від волі сторін, такі як війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною(-нами) своїх зобов'язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору на період дії зазначених обставин. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами, в тому числі Торгово-промисловою палатою України. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов'язань сторін за цим договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.
У додатку № 1 до договору (а.с. 24-зворотна сторінка, т.1) сторони затвердили графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, який передбачає зобов'язання позичальника виплатити банку суму кредиту в період дії наступного ліміту: з 24.06.2020 по 15.09.2020 - 5000000,00 грн; з 16.09.2020 по 15.10.2020 - 3750000,00 грн; з 16.10.2020 по 15.11.2020 - 2500000,00 грн; з 16.11.2020 по 15.12.2020 - 1250000,00 грн; 16.12.2020 - 0,00 грн; з 17.12.2020 по 15.09.2021 - 5000000,00 грн; з 16.09.2021 по 15.10.2021 - 3750000,00 грн; з 16.10.2021 по 15.11.2021 - 2500000,00 грн; з 16.11.2021 по 15.12.2021 - 1250000,00 грн; 16.12.2021 - 0,00 грн; з 17.12.2021 по 15.09.2022 - 5000000,00 грн; з 16.09.2022 по 15.10.2022 - 3750000,00 грн; з 16.10.2022 по 15.11.2022 - 2500000,00 грн; з 16.11.2022 по 15.12.2022 - 1250000,00 грн.
24.05.2021 між позивачем та відповідачем-1 була укладена додаткова угода № 1 до договору (а.с. 25-26, т.1), за умовами якої сторони, зокрема, домовились пункти 7.5.1., 7.5.2. викласти в новій редакції: « 7.5.1. У випадку неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість позичальника вважається простроченою. Позичальник зобов'язаний повернути таку фактичну заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які дорівнюють 40,0% річних. Сторони визначили, що платежі згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України - плата банку за порушення грошового зобов'язання, розрахована за домовленістю сторін у процентах річних від суми простроченої фактичної заборгованості, розмір яких у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється та підлягає сплаті за весь період прострочення»; « 7.5.2. Сторони визначили, що днем настання події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є:».
03.06.2021 між позивачем та відповідачем-1 була укладена додаткова угода № 2 до договору (а.с. 27-29, т.1), відповідно до п. 1 якої сторони доповнили розділ «Терміни, що застосовуються в договорі» наступними термінами: «UIRD3m» - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що відповідає депозитній ставці на строк 3 місяців та інформація щодо якого публікується Національним банком України щоденно у вільному доступі; програма - Програма фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, яка реалізується Фондом розвитку підприємництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28.
У п. 2 додаткової угоди № 2 сторони доповнили п. 1.4.1. договору наступними абзацами: «За період з 03.06.2021 по 15.12.2022 (включно) позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами: при дотриманні позичальником умов Програми та/або умов цього договору - у розмірі 3,0% річних (далі - компенсаційна процентна ставка); при недотриманні позичальником умов Програми та/або умов цього договору, а також у випадках, передбачених цим договором, у розмірі, який встановлюється та переглядається банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі IV цього договору, та станом на дату цієї додаткової угоди складає суму значення індексу UIRD3m для національної валюти на дату, що передує даті укладення цієї додаткової угоди та значення фіксованої маржі 6,0% річних (далі - базова процентна ставка).
Пунктом 4 додаткової угоди сторони доповнили кредитний договір п. 1.7., який містить такі умови: Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом розвитку підприємництва за кредитом позичальника, розраховується як різниця між сумою нарахованих банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього договору/додаткового договору, що визначається із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього договору/додаткового договору, що визначається із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахування вимог Програми надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», яка реалізується Фондом розвитку підприємництва (далі - Програма) та яка підлягає сплаті позичальником за кредитом за звітний період.
У п. 5 додаткової угоди сторони домовились додати п. 3.13. договору, яким передбачено, що неможливість здійснення банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом позичальника, у зв'язку із невчасним перерахуванням / не перерахуванням Фондом розвитку підприємництва необхідної суми коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу) впродовж 6 місяців поспіль, не є підставою для визнання такої заборгованості позичальника зі сплати процентів за договором надання кредиту, простроченою. Нараховані банком проценти за користування позичальником кредитними коштами за період відсутності на рахунку умовного зберігання (ескроу) коштів для компенсації процентної ставки за кредитом позичальника, підлягають сплаті позичальником банку. Банк направляє позичальнику письмове повідомлення (із зазначенням сум нарахованих процентів по кредиту) щодо необхідності погашення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами. У випадку непогашення позичальником протягом календарного місяця з моменту відправки банком письмового повідомлення, заборгованість по нарахованим процентам, які не були компенсовані Фондом у зв'язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) необхідної суми коштів продовж більше 6 місяців поспіль, визнаються простроченими та підлягають сплаті позичальником.
Пунктом 6 додаткової угоди сторони погодили у розділі IV договору визначити, що розмір базової процентної ставки розраховується як сума значення індексу UIRD3m для національної валюти та значення фіксованої маржі, яка визначена в п. 1.4.1. цього договору та переглядається банком щоквартально протягом всього строку кредитування позичальника.
До матеріалів справи також долучено Правила надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» (а.с. 12-91, т.3; далі - Правила), які містять, зокрема, наступні умови.
Відповідно до п. 2.1. Правил банк надає позичальнику кредитні кошти/відкриває кредитну лінію у розмірі та на умовах, визначених договором про надання кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту.
Згідно з п. 2.7. Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у тому числі дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, відповідно до п. 4.4.2. цих Правил.
За умовами п. 2.8. Правил проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит відповідно до п.2 договору про приєднання, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове повернення кредиту, на рахунок вказаний в п.14 договору про приєднання. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.10 цих Правил. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами наступного банківського дня визнаються простроченими. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п. 2.17. цих Правил.
Відповідно до п. 2.9. Правил неможливість здійснення банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом позичальника, у зв'язку із невчасним перерахуванням / не перерахуванням Фондом розвитку підприємництва необхідної суми коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу) впродовж 6 місяців поспіль, не є підставою для визнання такої заборгованості позичальника зі сплати процентів за договором надання кредиту, простроченою. Нараховані банком проценти за користування позичальником кредитними коштами за період відсутності на рахунку умовного зберігання (ескроу) коштів для компенсації процентної ставки за кредитом позичальника, підлягають сплаті позичальником банку.
Згідно з п. 2.14. Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), здійснюються на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сторони узгодили, шо в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначеної для такої події у п.4.4.2. Правил, а позичальник зобов'язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.4.4. цих Правил у випадку їх виникнення.
Відповідно до п. 2.21., 2.22., 2.23. Правил Фондом розвитку підприємництва за кредитом надається компенсація нарахованих процентів за користування позичальником кредитними коштами в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та при дотриманні позичальником умов Програми. Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надається Фондом розвитку підприємництва позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором про приєднання базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого такий позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки у розмірі компенсаційної процентної ставки з урахуванням умов договору про приєднання. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом розвитку підприємництва за кредитом позичальника, розраховується як різниця між сумою нарахованих банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договору про приєднання, що визначається із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договору про приєднання, що визначається із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахування вимог Програми та яка підлягає сплаті позичальником за кредитом за звітний період. В розрахунку суми компенсації процентів не враховується підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом позичальника, зазначена в п.7. та п.8. договору про приєднання (у випадку її застосування за кредитом позичальника). Компенсація процентів за кредитом надається за календарний місяць протягом якого строк існування будь-якого із наступних порушень позичальником умов договору про надання кредиту: прострочення виконання позичальником зобов'язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або прострочення виконання позичальником зобов'язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), не перевищував 15 календарних днів. Позичальник зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної договором про приєднання (з урахуванням умов Порядку), у випадку порушення позичальником умов Порядку або у випадку встановлення банком та/або Фондом розвитку підприємництва фактів подання позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь позичальника у програмі отримання державної підтримки згідно Порядку та/або використання позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів у Фонду розвитку підприємництва триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат державної підтримки у випадку припинення фінансування програми отримання державної підтримки згідно Порядку з боку держави та/або прийняття нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання Фондом розвитку підприємництва, що унеможливлюють здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат державної підтримки, та/або у інших випадках, передбачених договором про приєднання.
Згідно з п. 3.2. Правил позичальник приєднанням до Правил підтверджує, що він проінформований про те, що, у випадку надання відповідно до умов п.10.1. договору про приєднання йому гарантії Фонду розвитку підприємництва, частина кредитного ризику банку, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором в повному обсязі або в його частині, покривається за рахунок гарантії Фонду розвитку підприємництва. Гарантія Фонду розвитку підприємництва надається Фондом розвитку підприємництва за договорами про надання кредиту включеними до портфелю. У разі не включення договору про надання кредиту, за яким в забезпечення надана гарантія Фонду розвитку підприємництва, до портфелю, кредитні кошти позичальнику не надаються. Позичальник повинен відповідати критеріям прийнятності, визначеним Порядком, а також вимогам відповідності позичальника критеріям, визначеним внутрішніми нормативними документами банку. Ставка гарантії Фонду розвитку підприємництва встановлюється Фондом розвитку підприємництва в залежності від категорії позичальника та становить: - для позичальника, що відноситься до категорії діючого бізнесу - 50% від суми кредиту, наданого позичальнику відповідно до п.1. договору про приєднання; - для позичальника, що відноситься до категорії новоствореного бізнесу та/або для кредиту, що надається для запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби COVID-19, а також для запобігання та подолання її наслідків - 80% від суми кредиту, наданого позичальнику відповідно до п.1. договору про приєднання.
Відповідно до п. 3.4. Правил умови п. 3.4., 4.2.9., 9.22. та 9.23. поширюються на кредити, за якими діє гарантійний механізм ЄІБ та не поширюється на нові кредити. У випадку застосування гарантійного механізму ЄІБ, надання кредиту стало можливим завдяки підтримці Європейського союзу в рамках програми DCFTA Agreement Initiative East. У випадку застосування гарантійного механізму ЄІБ, позичальник підтверджує, що він проінформований про те, що частина кредитного ризику банку у розмірі 70% зобов'язань позичальника за кредитом (щодо основного боргу позичальника за кредитом, процентів по кредиту за компенсаційною процентною ставкою, що не сплачені позичальником на момент виникнення простроченого платежу, та розрахованих за період 90 днів з дати виникнення простроченого платежу), у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором про надання кредиту в повному обсязі або в його частині, покривається за рахунок гарантії ЄІБ. Гарантія Фонду розвитку підприємництва або гарантія Кабінету Міністрів України не може застосовуватися одночасно з гарантією ЄІБ.
Згідно з п. 5.6., 5.7., 5.8. Правил сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною(ами) своїх зобов'язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень договору про надання кредиту на період дії зазначених обставин. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/ організаціями, в тому числі Торгово-промисловою палатою України. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов'язань сторін за договором про надання кредиту на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.
24.06.2020 між позивачем (далі - кредитор), відповідачем-2 (далі - поручитель) та відповідачем-1 (далі - позичальник) був укладений договір поруки № 888/2020/ХОД-МСБ-П (а.с. 30-31, т.1), за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, згідно якого позичальник зобов'язаний не пізніше 15.12.2022 повернути кредит у розмірі 5000000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, виходячи з 17,0% річних, у разі неповернення коштів у погоджений строк - виходячи з базової процентної ставки збільшеної на 5,0%. При цьому поручитель надає свою згоду на зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому, в тому числі укладення сторонами за цим договором додаткової (-их) угоди/договору(-ів) тощо.
За умовами п. 1.2., 1.3. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.
Відповідно до п. 5.1. договору поруки він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє до 15.12.2032 (включно).
Далі, між сторонами укладались додаткові угоди № 1 та № 2 до договору поруки (а.с. 32-33, т.1), у зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем-1 додаткових угод до кредитного договору в частині погодження сплати процентів за користування кредитом. Зокрема, відповідач-2 погодився з умовами щодо сплати процентів виходячи із суми значення індексу UIRD3m для національної валюти станом на попередній банківський день, що передує даті укладення додаткової угоди № 2 від 03.06.2021 та значення фіксованої маржі 6,0% річних, з урахуванням щоквартальної зміни згідно умов кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором, виходячи з процентної ставки, що збільшена на 5,0%.
У цій справі позивач звернувся до відповідачів з вимогою про солідарне стягнення з останніх заборгованості за кредитним договором від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ, станом на 31.10.2023, у розмірі 5552129,80 грн, з яких банком нараховано: прострочену заборгованість по кредиту в сумі 4999999,15 грн; прострочену заборгованість по процентам в сумі 386491,46 грн; заборгованість по процентам за Програмою компенсації процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва в сумі 165639,19 грн.
Як вбачається з поданого позивачем до матеріалів справи розрахунку та банківських виписок (а.с. 47-62, т.1), станом на 16.12.2021 (графік зменшення ліміту - додаток № 1 до договору) фактичний залишок кредитної заборгованості відповідача-1 перед банком становив 0,00 грн. Далі, у період з 21.12.2021 до 30.12.2021 банк надав відповідачу кредит у загальній сумі 4999999,15 грн, який станом на час звернення позивача до суду, відповідачем-1 не був повернутий, при цьому згідно з погодженим сторонами графіком, банк погодив відповідачу ліміт кредитної лінії, зокрема, з 17.12.2021 по 15.09.2022 у розмірі 5000000,00 грн.
Крім цього, у поясненнях позивач відзначив, що станом на 31.01.2022 у відповідача-1 була відсутня заборгованість за процентами, а проценти за лютий позивач нарахував 28.02.2022, при цьому, як встановлено судом згідно умов договору, відповідач-1 взяв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитними коштами не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом. В цей же час, у поданому до суду розрахунку (а.с. 47-48, т.1), позивач прострочений залишок заборгованості за нарахованими процентами відображає з червня 2022 року.
Отже, як встановлено судом з матеріалів справи та вказане підтверджено і позивачем у поданих до суду письмових поясненнях, станом на 23.02.2022 у відповідача-1 була відсутня прострочена заборгованість перед банком як за тілом кредиту, так і за процентами.
В цей же час, як вбачається з виписки по рахунку відповідача-1 (а.с. 54, т.1), 12.07.2023 за гарантією Європейським інвестиційним банком були перераховані позивачу грошові кошти в розмірі 3886490,86 грн, які банком зараховані в рахунок часткового погашення отриманого відповідачем-1 кредиту у розмірі 3499999,40 грн та в рахунок погашення відсотків за ним в сумі 386491,46 грн. Таким чином, наразі залишок по тілу кредиту, неповернутого відповідачем-1 безпосередньо банку, не як посереднику за угодою з ЄІБ, становить 1499999,75 грн, що відображено у банківській виписці (а.с. 49-зворотна сторінка, т.1). Разом з цим, позивач вищевказані надходження у розрахунку суми боргу не відобразив та заявив сплачені за гарантією суми до стягнення з відповідачів на користь позивача як заборгованість безпосередньо перед ПАТ АТ «Укргазбанк», а не як заборгованість перед гарантом. При цьому заяв про зміну підстав позову позивач до суду не подавав.
Між цим, відповідно до даних Реєстру (а.с. 73-75, т.1) Фермерське господарство «Юг» зареєстровано за адресою: вул. Мелітопольська, 1, корп. Б, смт Любимівка, Каховський р-н, Херсонська обл.
За поясненнями відповідачів, свою господарську діяльність ФГ «Юг» здійснює за вищевказаною адресою, а згідно з матеріалів справи (а.с. 92-93, т.3), відповідачу-1 на праві власності належать житлові будівлі виробничої бази, за адресою: вул. Мелітопольська, 1-Б, 1-В, смт Любимівка, Каховський р-н, Херсонська область.
Керівником ФГ «ЮГ» є Могила Віталій Анатолійович, який зареєстрований за адресою: вул. Гетьмана Сагайдачного, 119, м. Каховка, Херсонська область (а.с. 76, т.1).
Загальновідомою є обставина тимчасової окупації Каховського району Херсонської області. Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами та доповненнями), територія Каховської міської територіальної громади віднесено до переліку територій, тимчасово окупованих РФ з 24.02.2022 та станом на цей час.
У зв'язку з тимчасовою окупацією м. Каховка Херсонської області, відповідач-2 змінив адресу свого місцезнаходження, що підтверджується поясненнями останнього та поданими до матеріалів справи доказами оренди відповідачем-2 з 23.10.2023 квартири, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-11, т.2).
Листом від 25.01.2024 Херсонська обласна військова адміністрація повідомила відповідачу-1 щодо неможливості складення акту про знищення та/або наявності рухомого та нерухомого майна (а.с. 94-95, т.3), у зв'язку тимчасовою окупацією всієї території Каховського району.
Як наголошує відповідач-1, окупація м. Каховка ФГ «Юг» та її наслідки унеможливили здійснення підприємством господарської діяльності, що стало підставою для звільнення працівників (а.с. 126-127, т.2; а.с. 97, т.3).
Сертифікатом № 6500-24-0323 (а.с. 167-168, т.3) Херсонська торгово-промислова палата засвідчила настання для ФГ «Юг» форс-мажорної обставини щодо виконання кредитного договору від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ, укладеного з позивачем, яка настала 24.02.2022 та триває станом на 12.02.2024. Форс-мажорні обставини для відповідача-1 виникли у зв'язку з: військовою агресією РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні; тимчасовою окупацією, оточенням (блокуванням), веденням бойових дій на території Любимівської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За умовами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні” ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з частини першої статті 14-1 вказаного Закону “Про торгово-промислові палати в Україні” ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Частиною 2 статті 14-1 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до п. 6.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позиція суду
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем-1 виникли договірні зобов'язання, за умовами яких позивач зобов'язався відкрити відповідачу-1 відновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 5000000,00 грн з щорічним обнулінням ліміту, а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строки, погоджені сторонами у графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, а також сплатити позивачу проценти за користування кредитом, в обумовлені договором терміни та розмірі. Тобто, боржником і стороною кредитного договору є саме відповідач-1, який взяв на себе зобов'язання перед банком, в цей же час відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання цих зобов'язань. Отже, зобов'язання відповідача-2 зумовлюються безпосередньо із зобов'язань відповідача-1.
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору, надав відповідачу кредит у загальній сумі 4999999,15 грн, який, станом на час звернення позивача до суду, відповідачем-1 не був повернутий, при цьому згідно з погодженим сторонами графіком, банк погодив відповідачу ліміт кредитної лінії, зокрема, з 17.12.2021 по 15.09.2022 у розмірі 5000000,00 грн.
Отже, з матеріалів справи та пояснень обох сторін судом встановлено, що станом на 23.02.2022, у відповідача-1 була відсутня прострочена заборгованість перед банком як за тілом кредиту, так і за процентами.
Між цим, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Вказаний указ затверджено Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України від 24.02.2022 №2102-IX. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, внаслідок чого останній триває до теперішнього часу.
При цьому, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами та доповненнями), територія Каховської міської територіальної громади, де зареєстровані відповідачі та ФГ «Юг» здійснювало свою господарську діяльність до початку військової агресії РФ, віднесено до переліку територій, тимчасово окупованих РФ з 24.02.2022 та станом на цей час.
Так, військова агресія проти України та тимчасова окупація Любимівської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області збройними формуваннями РФ спричинила виникнення для відповідача-1 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) при виконанні останнім своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором від 24.06.2020 № 888/2020/ХОД-МСБ, які виникли для відповідача-1 з 24.02.2022 та мали місце на час звернення позивача до суду з позовом, що розглядається судом. Вказані обставини відповідно до вищевказаних вимог законодавства засвідчені Херсонською торгово-промисловою палатою шляхом видачі відповідачу-1 відповідного сертифікату за № 6500-24-0323.
Суд зазначає, що вищевказаний сертифікат є належним у розумінні процесуального закону та відповідно до умов договору доказом на підтвердження існування щодо відповідача-1 у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами (зокрема, організаційної-правової форми відповідача-1 - фермерське господарство, діяльність якого полягає у виробленні товарної сільськогосподарської продукції, здійсненні її переробки та реалізації на земельних ділянках для ведення фермерського господарства товарного сільськогосподарського виробництва тощо з урахуванням наявної обставини тимчасової окупації з 24.02.2022 території, на якій відповідачем-1 велось фермерське господарство).
За встановлених обставин, враховуючи погоджені сторонами у п. 7.9. договору умови, які кореспондуються з положеннями 5.8. Правил, суд виснував, що зобов'язання відповідача-1 перед банком щодо погашення кредиту та сплати відсотків, терміни і строки яких визначені у договорі, продовжились на строк дії обставин непереборної сили, які тривали як станом на час звернення позивача з позовом до суду, так і до цього часу. При цьому сторони на власний розсуд погодили такі умови договору, користуючись принципом, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Отже, оскільки станом на 23.02.2022 у відповідача-1 була відсутня заборгованість перед банком, а з 24.02.2022 у відповідача-1 у спірних правовідносинах виник форс-мажор, то згідно з п. 7.9. договору спірні зобов'язання не є простроченими, відповідно, підстави для задоволення позову позивача відсутні.
Крім цього, суд звертає увагу, що позові вимоги позивачем були сформовані без відображення сум отриманих від Європейського інвестиційного банку гарантійних платежів в рахунок часткового погашення тіла кредиту і відсотків. При цьому, виходячи з умов Угоди, укладеної між позивачем, ЄІБ та ЄІФ, саме останні набувають право регресу до позичальника після сплати сум за гарантією, а банк у таких правовідносинах діє як уповноважена особа.
Між цим, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі “Серявін та інші проти України”, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За встановлених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що у задоволенні позову позивача до відповідачів слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із проведенням експертизи.
Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, понесені останнім судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати, понесені позивачем, покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля