вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.04.2024м. ДніпроСправа № 904/4806/22
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у розмірі 384 048 438, 15 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
за участю секретаря судового засідання Мазнов Д.С.
Представники:
від позивача Кузьміна І.С. довіреність адвокат
від відповідача Вошколуп В.Г. довіреність адвокат
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 7 588 338,60 грн - подвійна облікова ставка, 17 121 991,36 грн - 3% річних, 111 304 671,16 грн - інфляційні втрати та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2023.
18.01.2023 відповідач подав клопотання зупинення розгляду справи, клопотання про зменшення неустойки та відзив на позов.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 оголошено перерву до 08.02.2023.
07.02.2023 позивач надав заперечення на клопотання відповідача про зупинення розгляду справи.
08.02.2023 позивач надав відповідь на відзив.
08.02.2023 позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 384 048 438, 15 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 64 063 143, 91 грн - подвійна облікова ставка, 8 422 942, 93 грн - 3% річних, 58 237 018, 22 грн - інфляційні втрати.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 оголошено перерву до 01.03.2023.
01.03.2023 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. на лікарняному з 27.02.2023 по 03.03.2023 згідно із розпорядженням голови суду В.О. Татарчука № 19 від 27.02.2023.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 призначено підготовче засідання на 29.03.2023.
16.03.2023 від відповідача надійшла заява про забезпечення доказів.
23.03.2023 від відповідача надійшли клопотання про зупинення провадження у справі.
27.03.2023 від позивача надійшли заперечення щодо клопотань відповідача про зупинення провадження у справі.
27.03.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
28.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2023 повернуто Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" заяву про забезпечення доказів.
На електронну пошту господарського суду Дніпропетровської області 27.03.2023 надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 про витребування матеріалів справи № 904/4806/22 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу суду від 17.03.2023.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2023 зупинено провадження у справі № 904/4806/22 до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
05.04.2023 канцелярією господарського суду Дніпропетровської області було направлено матеріали справи № 904/4806/22 на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2023 у справі №904/4806/22 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2023 у справі №904/4806/22 скасовано.
31.07.2023 матеріали справи № 904/4806/22 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 провадження у справі № 904/4806/22 поновлено. Призначено підготовче засідання на 30.08.2023.
14.08.2023 відповідач надав заяви про забезпечення доказів.
16.08.2023 та 30.08.2023 позивач надав заперечення на заяви відповідача про забезпечення доказів та додаткові пояснення.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 оголошено перерву до 21.09.2023.
11.09.2023 позивачем надано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
19.09.2023 відповідачем надано додаткові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 оголошено перерву до 19.10.2023.
Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 відмовлено у задоволенні заяв Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у задоволенні клопотань Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2023.
На електронну пошту господарського суду Дніпропетровської області 11.10.2023 надійшли ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 та від 09.10.2023 про витребування матеріалів справи № 904/4806/22 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвали суду від 21.09.2023 та від 21.09.2023 про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 зупинено провадження у справі № 904/4806/22 до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі № 904/4806/22 залишено без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі №904/4806/22 залишено без змін.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі № 904/4806/22 залишено без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі №904/4806/22 залишено без змін.
20.02.2024 від відповідача надійшла заява про забезпечення доказів.
21.02.2024 матеріали справи №904/4806/22 повернулися до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 провадження у справі № 904/4806/22 поновлено. Призначено судове засідання на 13.03.2024.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів та призначено її до розгляду в засіданні на 13.03.2024
29.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки рішення по справі № 904/4806/22 може вплинути на права та обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо відшкодування шкоди позивачу.
29.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про повернення у підготовче провадження, оскільки розгляд питання про забезпечення доказів та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є неможливим після закриття підготовчого провадження.
04.03.2024 від Акціонерного товариства "Дніпроазот" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 заяву Акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ» про забезпечення позову повернуто заявникові.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про повернення до стадії підготовчого провадження залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів у справі залишено без розгляду.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 оголошено перерву до 10.04.2024.
22.03.2024 відповідач подав заяву про забезпечення доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 заяву Акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ» про забезпечення доказів прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 14.04.2024.
27.03.2024 відповідач надав клопотання про повернення у підготовче провадження та призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 клопотання Акціонерного товариства “ДніпроАЗОТ” про повернення до стадії підготовчого провадження залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про призначення судової економічної експертизи у справі № 904/4806/22 залишено без розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про призначення судової технічної експертизи у справі № 904/4806/22 залишено без розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів у справі № 904/4806/22 залишено без розгляду.
Під час розгляду справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у заявах по суті.
У судовому засіданні 10.04.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання 01.01.2016 №094205L5Н8АР016 в частині оплати спожитого газу.
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу, однак відповідач свого зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не здійснив.
Так, позивач нарахував до стягнення з відповідача заборгованість з розподілу природного газу за період: листопад - грудень 2020; січень - грудень 2021 рік та січень - жовтень 2022 на загальну суму 253 325 333, 09 грн.
Також позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 64 063 143, 91 грн, 3% річних у розмірі 8 422 942, 93 грн та інфляційні втрати на суму 58 237 018, 22 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов
Відповідач вважає, що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» не встановлено, і АТ «ДНІПРОАЗОТ», керуючись п. 6.2. Договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» у 2020 році за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено п. 6.4. Договору).
Така позиція обґрунтовується з посиланням на судові справи № 640/9962/21, № 904/5998/20, № 640/1125/20, № 640/7137/22.
Також відповідач зазначив, що у зв'язку з безпідставністю та неправомірністю позовних вимог щодо сплати основної заборгованості, відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.
До того ж відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України.
Також відповідачем надано клопотання про зменшення неустойки до 1 грн, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та складного фінансово економічного стану відповідача.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач вказує, що споживач приймав послуги, надані йому АТ «Дніпропетровськгаз» без нарікань на якість вказаних послуг, що підтверджується частковими сплатами з боку Споживача, та фактичним погодженням з величиною річної замовленої потужності встановленої Оператором ГРМ Споживачу.
Вказані обставини, не заперечуються самим Відповідачем.
Позивач зазначає, що всі заперечення Відповідача щодо наявності заборгованості зводяться до незгоди останнього з тарифом, встановленим НКРЕКП від 24.12.2019 №3018.
Позивач заперечив щодо посилань відповідача на судові справи № 640/9962/21, № 904/5998/20, № 640/1125/20, № 640/7137/22 та вказав, що незважаючи на розгляд справ в порядку адміністративного судочинства, їх рішення не вплинуть на судові справи, що розглядаються у господарському судочинстві.
Позивач не погоджується з вказаним твердженням відповідача з огляду на те, що у вказаний період з 2020-2022 рік діяли інші Постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу.
Позиція відповідача, викладена у поясненнях
Відповідач не погоджується з сумою основної заборгованості, оскільки вартість наданих позивач послуг у 2020 році визначається на його думку постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425.
До того ж відповідач вказав, що позивачем здійснено розрахунок пені з порушеннями вимог ч.6 с. 232 Господарського кодексу України та неправильно визначено відсоток облікової ставки НБУ.
Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач вказав про те, що Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення не лише пені (штрафних санкцій), а і збитків - інфляційних втрат, то відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України, інфляційні втрати можуть бути стягнуті лише в частині, яка не покрита сумою штрафних санкцій (пені).
Внаслідок чого, вважає, що стягнення з Відповідача одночасно збитків, які викликані інфляційними процесами, відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, та пені (штрафних санкцій) є неправомірним та порушує вимоги ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України.
Позиція позивача, викладена у поясненнях
Позивач, з урахуванням заперечень відповідача щодо нарахування штрафних санкцій, надав пояснення, в яких вказав, що Відповідач змішує такі поняття, як «збитки» та «інфляційні втрати» і вважає, що відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України інфляційні втрати можуть бути стягнуті лише у частині, яка не покрита сумою штрафних санкцій.
За висновком колегії суддів у справі №910/13071/19, методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.
Отже, у Додатку до даних додаткових пояснень Позивач навів розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням релевантних висновків Верховного Суду.
Під час судового засідання відповідач вказав, що між сторонами договір надання послуг з розподілу газу не укладався, а тому і вимоги позивача є безпідставними.
Позивач заперечив щодо вищевказаного твердження відповідача та зазначив, що його поведінка є суперечливою, оскільки відповідач на виконання умов договору здійснював часткові оплати и не заперечував щодо наданих позивачем послуг.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Між Акціонерним товариством «Дніпропетровськгаз» (надалі - АТ «Дніпропетровськгаз», Позивач, Оператор ГРМ) та Акціонерним товариством «Дніпроазот» (далі - Відповідач, Споживач, АТ «Дніпроазот») укладено Договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 №094205L5Н8АР016.
У п.1.1. Договору визначено, що Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).
За цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору).
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1. Договору).
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п.6.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору).
Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Відповідно до п.6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (л.7.4. Договору).
У п.8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 для клієнтів позивача затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,14 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
У листопаді 2020 року Споживач отримав послуг на суму 62 954 482,43 грн. з ПДВ.
За Споживачем рахується заборгованість за листопад 2020 року у сумі 62 954 482, 43 грн.
У грудні 2020 року Споживач отримав послуг на суму 62 953 900, 69 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП80022579 від 31.12.2020.
Протягом грудня 2020 року АТ «Дніпроазот» здійснило оплату за послуги РЗП на загальну суму 581,74 грн.
Акти наданих послуг за жовтень та листопад 2020 року вручені Споживачу листом від 17.12.2020 вих. №49003.1-Сл-16238-1220, що підтверджується відповідним підписом про отримання.
Згідно з Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 р. № 2768 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,17 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
Позивачем надано Споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП0031573 від 30.09.2020, яким встановлено, що річна замовлена потужність (далі- РЗП) для відповідача на 2021 рік становить 693 676 281,87 / 12 місяців = місячна замовлена потужність 57 823 023,48 м3.
Споживач, y відповідності до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ скорегував обсяги РЗП, про що повідомив Оператора ГРМ листом від 12.10.2020 вих.№ 2011/01-6.
Споживач вказав, що РЗП на 2021 рік становитиме 639 789 67,20 м3 / 12 = місячна замовлена потужність 53 315 755, 60 м3.
Листом від 14.09.2021 вих.№2151/01-6 споживач знову скорегував обсяги РЗП на 625646400,00 м3 / 12 = місячна замовлена потужність 52 137 200, 00 м3.
Оператором ГРМ було виконано корегування обсягів РЗП, та сума за надані послуги зменшилась з 74 855 320,86 грн до 73 200 628,80 грн.
У вересні 2021 року Споживачу було здійснено перерахунок обсягів РЗП, про що свідчить акт наданих послуг від 30.09.2021 № ДГП81017070 на суму 59 963 092, 30 грн.
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у 2021 році на загальну суму 878 407 545,58 грн., а саме:
у січні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81000552 від 31.01.2021;
у лютому на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81002939 від 28.02.2021;
у березні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81004603 від 31.03.2021;
у квітні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81006844 від 30.04.2021;
у травні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81008832 від 31.05.2021;
у червні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81011094 від 30.06.2021;
у липні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81013114 від 31.07.2021;
у серпні на суму 74 855 320,86 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81015390 від 31.08.2021;
у вересні на суму 59 963 092,30 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81017070 від 30.09.2021;
у жовтні на суму 73 200 628,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81019046 від 31.10.2021;
у листопаді на суму 73 200 628,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81021901 від 30.11.2021;
у грудні на суму 73 200 628,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81024018 від 31.12.2021.
Сплачено Споживачем у 2021 році коштів на загальну суму 822 199 747,61 грн.
Згідно з Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745 для клієнтів Дніпропетровськгазу затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
АТ «Дніпропетровськагз» надано Споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП0051241 від 30.09.2021, яким встановлено, що річна замовлена потужність (далі-РЗП) для АТ «Дніпроазот» на 2022 рік становить 622052907,07/12 місяців = місячна замовлена потужність 51837742,26 м3.
Листом від 18.10.2021 вих.№2405/01-6 Споживач скорегував обсяги РЗП до 457008000,00/12= місячна замовлена потужність 38 084 000,00 м3.
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності)
у січні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82000621 від 31.01.2022;
у лютому 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП802002789 від 29.02.2022;
у березні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82004844 від 31.03.2022;
у квітні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82006742 від 30.04.2022;
у травні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82008780 від 31.05.2022;
у червні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82010769 від 30.06.2020;
у липні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82012678 від 31.07.2022;
у серпні 2022 року на суму 57 583 008,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82014856 від 31.08.2022.
Листом від 13.09.2022 вих.№1602/01-6 Споживач скорегував об'єми РЗП до 102 216 000,00/12 = місячна замовлена потужність 8 518 000,00 м3.
Заборгованість була зменшена на 344 751 120,00 грн. за рахунок корегувань.
На адресу АТ «Дніпроазот» була направлена вимога від 09.11.2022 вих. № 49004.1-Сл-17016-1122 про необхідність сплатити заборгованість, яка утворилася протягом 2020-2022 років на суму 253 325 333, 09 грн.
Відповіді на вищевказану вимогу матеріали справи не містять.
Відтак, вказані обставини і стали причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Правовідносини щодо розподілу природного газу, які виникли між сторонами врегульовані Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015 (надалі - Кодекс ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу”.
Частинами 1 - 2 статті 40 Закону України “Про ринок природного газу” визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 562О06А05LН8024, 562О06А05L5Н8016 (за Споживачем рахується дві точки комерційного обліку природного газу), до Типового договору розподілу природного газу, що є невід'ємною частиною цього договору (заяви-приєднання).
Втім, під час судового засідання представник відповідача вказав, що між ним та позивачем договір не укладався, тому між сторонами відсутні правовідношення.
Оцінивши заперечення відповідача щодо укладення договору з розподілу природного газу суд зазначає, що вони не знаходять свого підтвердження з огляду на таке.
Відповідно до заяви - приєднання №094205L5H8AP016 до умов договору розподілу природного газу убачається, що відповідачем її підписано та проставлено печатку.
Так, у цій заяві вказується про ознайомлення з умовами типового договору та визначено персональний ЕІС - код.
Так, між Акціонерним товариством «Дніпропетровськгаз» та Акціонерним товариством «Дніпроазот» в Господарському суді Дніпропетровської області зареєстровано справи №904/535/23 та № 904/4260/23 з вимогами по спірному договору з розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 №094205L5Н8АР016.
Так, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 у справі №904/535/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства “Дніпроазот” на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" основної суми заборгованості за договором у розмірі 12 879 216 грн., пені 17 642 грн. 76 коп., 3% річних 10 585 грн. 66 коп., інфляційних втрат 167 429 грн. 81 коп., судовий збір 198 504 грн. 89 коп. В решті відмовлено.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 у справі №904/4260/23 стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" основний борг за договором у розмірі 10 584,00 грн, пеню у розмірі 101,49 грн, 3% річних у розмірі 6,09 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Тобто, у справах №904/535/23 та № 904/4260/23 стягувалась заборгованість з Акціонерного товариства «Дніпроазот» за тим самим договором, що і у справі 904/4806/22, але за інші періоди.
Так, з матеріалів справи №904/4806/22 убачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором від 01.01.2016 №094205L5Н8АР016, до того ж між сторонами укладались та підписувались додаткові угоди до цього договору.
До того ж матеріли справи містять підписані відповідачем розрахунки втрат і витрат природного газу, додаткові угоди та акти наданих послуг.
Узагальнюючи викладене, суд доходить висновку про те, що стверджуючи про не укладення договору між сторонами, представник відповідача вдається до суперечливої поведінки.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.
Щодо суми основного боргу
З доводів відповідача убачається, що більшість його заперечень проти позову зводяться до незгоди останнього з тарифами, встановленими НКРЕКП щодо наданих послуг з розподілу природного газу.
Водночас суд зазначає таке.
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3018» затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,14 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.07.2020 по 31.12.2020;
Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2768 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,17 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.01.2021 по 31.12.2021;
Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) діє по теперішній час.
Жодна з вищевказаних постанов на час винесення рішення не визнана протиправною у судовому порядку. Вказані Постанови НКРЕКП втрачали чинність автоматично з моменту вступу в силу кожної наступної Постанови.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 №2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Діючий у 2022 році , тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» не переглядався у зв'язку з прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач здійснював оплату послуг з розподілу природного газу, а позивач у свою чергу, приймало вказані кошти за існуючими тарифами, у свою чергу, постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача про наявність переплати.
До того ж акти надання послуг відповідачем підписано без заперечень, мотивовану відмову від їх підписання не надано.
У Постанові від 23.12.2022 по справі №904/1125/20 Верховним Судом висловлена така правова позиція:
«Зі змісту наведених правових норм вбачається, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.
Норми оспорюваної постанови поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова є нормативно-правовими актами…
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої' влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України».
Відтак, незгода відповідача з постановами НКРЕКП у тому числі внаслідок відсутності економічного та правового обґрунтування тарифу на послуги Оператора ГРМ на відповідні роки та збільшення у значному розмірі для Відповідача витрат грошових коштів на сплату послуг з розподілу природного газу за Договором, не є предметом розгляду цієї справи. Ці питання мають розглядатися в межах адміністративного судочинства.
Щодо оскарження постанов НКРУКП слід також зазначити таке.
у січні 2020 року АТ «Дніпроазот» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправними дій НКРЕКП по встановленню тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» та визнання протиправною і скасування постанови №3018 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз».
За результатами судового оскарження постанови НКРЕКП від 24.12.2019 №3018, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 у справі №640/1125/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.202 у справі №640/1125/20, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 визнана протиправною та скасована.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №640/1125/20 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.
Тобто, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 наразі не скасована, а тому підлягає застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем протягом І півріччя 2020 року.
В свою чергу, постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156, яка діяла протягом II півріччя 2020 року також є не скасованою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 АТ «Дніпроазот» відмовлено в задоволенні позову до НКРЕКП, третя особа АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 24.06.2020 №1156.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 без змін, а апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» - без задоволення.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 набрала законної сили 30.11.2021.
Відтак, на теперішній день постанови НКРЕКП про затвердження тарифів на розподіл природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» на 2020 рік не скасовані.
Матеріалами справи встановлено, що тариф на 2021 рік також є чинним, оскільки справа №640/9962/21 перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
22.12.2021 НКРЕКП прийнята постанова від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (надалі - «Постанова № 2745»), якою на 2022 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Вказана Постанова також оскаржується у адміністративному суді (справа №2640/7137/22), але на час прийняття рішення по цій справі, рішення по адміністративній справі ще не прийнято.
Відтак Постанова НКРЕКП №2745 також є діючою та не скасованою.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надавав послуги відповідачу з розподілу природного газу, а відповідач їх частково сплачував.
Водночас, умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 6.6 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 253 325 333, 09 грн підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Загалом позивачем було нараховано пеню на суму 64 063 143, 91 грн за загальний період починаючи з 01.12.2021 по 18.11.2022.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд дійшов висновку, що він є неправильним з огляду на таке.
Відповідно до розрахунку убачається, що прострочення зі сплати послуг з розподілу природного газу розпочинається з 2020 року на суми з урахуванням часткових сплат, тоді як правильно було розраховувати за кожним окремим актом, на визначену суму у акті, оскільки за кожним актом строк настання зобов'язання по оплаті є різним.
Відтак, суд зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України), тоді як позивачем пеня нараховувалась без врахування цього.
До того ж суд зазначає, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 договору), тому пеня має нараховуватися починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним.
З огляду на вимоги частини 5 статті 236, стаття 237 і статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Так, відповідачем подано до матеріалів справи контррозрахунок пені, в якому відповідач також посилається на порушенням позивачем ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України. Відповідач вказав, що розмір пені становить 16 238 622,55 грн.
У додаткових поясненнях позивач погодився та прийняв контррозрахунок пені відповідача, оскільки визнав порушення частини 6 стаття 232 Господарського кодексу України.
З огляду на викладене, здійснивши перевірку розрахунків пені, суд приймає контррозрахунок відповідача, з яким погодився позивач та зазначає, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 16 238 622, 55 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Загалом позивачем було нараховано 3% річних на суму 8 422 942, 93 грн починаючи з 24.12.2020 по 18.11.2022 та інфляційні втрати на суму 58 237 018, 22 грн за той же період.
Відповідач заперечив щодо нарахування інфляційних втрат та вказав, що стягнення з Відповідача одночасно збитків, які викликані інфляційними процесами, відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, та пені (штрафних санкцій) є неправомірним та порушує вимоги ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що відповідач змішує такі поняття, як «збитки» та «інфляційні втрати» і вважає, що відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України інфляційні втрати можуть бути стягнені лише у частині, яка не покрита сумою штрафних санкцій.
Але згідно норм діючого законодавства, зокрема, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тому вищевказані заперечення відповідача судом відхиляються.
В той же час, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/1 прийшла до наступного висновку:
«Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд зазначає, що він є неправильним, оскільки позивачем до розрахунку включено періоди, що становлять неповний місяць.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд встановив, що сума, яка підлягає стягненню становить 52 509 188, 66 грн.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних суд дійшов висновку, що він правильним, тому підлягає стягненню з відповідача.
Водночас, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн, посилаючись на настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та складного фінансово економічного стану відповідача.
З огляду на викладене клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.
Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов'язань.
Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).
При цьому відповідач посилається на скрутний фінансово економічний стан.
Станом на 30.09.2022 збиток від діяльності Позивача за 9 місяців 2022 року вже складав 269 058 грн.
Разом з цим, АТ «ДНІПРОАЗОТ» починаючи з 25.02.2022 несе вкрай істотні фінансові витрати (без отримання достатніх доходів та реальних коштів) зі збереження персоналу та обладнання, а також для сплати податків і зборів до державного і місцевого бюджетів. Так, наприклад, за 2022 рік здійснено: виплати заробітної плати в сумі 431 100 602,05 грн., на перерахування ЄСВ в сумі 102 826 565,90 грн., на відшкодування пільгових пенсій в сумі 44 464 496,98 грн. Суми витрат, направлених на підтримання та збереження промислового обладнання та інших об'єктів також складає у мільйонах гривень.
Крім того, незважаючи на скрутне фінансове становище, АТ «ДНІПРОАЗОТ» постійно надає благодійну допомогу ВСУ, ТрО, здійснює компенсаційні та інші виплати, пов'язані з виконанням державних і соціальних обов'язків та здійсненням опору військовій агресії російської федерації і захисту Батьківщини. Зокрема, загальна сума здійснених таких відшкодувань, внесків, допомог за 2022 сягає більше 29 млн. грн.
При цьому, загальна непогашена дебіторська заборгованість контрагентів перед Відповідачем станом на 11.01.2023 складає 2 435 832 676,55 грн.
Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінює надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру неустойки, і дане питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд повинен враховувати інтереси обох сторін.
Суд зазначає, що Відповідач не надав до матеріалів справи достатніх і належних доказів, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому, суд уважає, що немає підстав для зменшення штрафних санкцій.
Щодо судового збору
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 747 265, 84 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зменшення неустойки - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909; ідентифікаційний код 05761620) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) основний борг у розмірі 253 325 333, 09 грн, пеню у розмірі 16 238 622, 55 грн, 3% річних у розмірі 8 422 942, 93 грн, інфляційні втрати у розмірі 52 509 188, 66 грн та судовий збір у розмірі 747 265, 84 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.04.2024
Суддя Я.С. Золотарьова