вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" квітня 2024 р. Справа№ 910/10513/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 (повний текст складено 08.12.2023)
у справі № 910/10513/23 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"
про відшкодування 178 704 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У червні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (далі - Товариство) 178 704,00 грн відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
На обґрунтування заявлених вимог МТСБУ зазначає, що здійснило виплату страхового відшкодування в той час як цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, була застрахована відповідачем.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 у задоволенні позову МТСБУ до Товариства про відшкодування 178 704,00 грн відмовлено повністю.
Суд встановив, що саме відповідач мав би виплачувати страхове відшкодування потерпілим особам. Але потерпілі особи не зверталися до Товариства з вимогами про виплату, а таке відшкодування було здійснено МТСБУ.
У свою чергу МТСБУ не звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства страхового відшкодування у межах позовної давності. До відповідача із заявою про виплату відшкодування МТСБУ звернулось 09.03.2023, оскільки про наявність чинного полісу йому стало відомо з моменту ухвалення судового рішення у справі №754/13944/21.
Суд зазначив, що позивач мав можливість дізнатися про існування полісу ще під час розгляду заяви потерпілих осіб у 2019 році, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності почався з 14.08.2019 (дата виплати страхового відшкодування потерпілій особі) та закінчився 15.08.2022. Твердження МТСБУ про те, що про поліс позивач дізнався лише з рішення Деснянського районного суду м. Києва, не нівелюють його обґрунтовану можливість дізнатися вказану інформацію ще у 2019 році. За наведених підстав суд дійшов висновку про застосування наслідків спливу позовної давності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2023, МТСБУ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги МТСБУ задовольнити в повному обсязі та стягнути з Товариства на користь МТСБУ 178 704,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права.
МТСБУ зазначає, що перевірило наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо вже нового державного реєстраційного номеру автомобіля ВАЗ 210994 - НОМЕР_1 . Висновок Господарського суду міста Києва про те, що МТСБУ мало перевіряти наявність чинного полісу саме за VIN-кодом автомобіля, скаржник вважає безпідставним та зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов'язку перевірки наявності полісу тільки за VIN-кодом, тобто це є право, а не обов'язок МТСБУ.
Апелянт зауважує, що у довідці про ДТП №3018253454106855 не було вказано жодних даних щодо наявності чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобіля ВАЗ 210994 (д.н.з. НОМЕР_1 ), хоча поліція під час оформлення ДТП має обов'язково перевіряти наявність чинного полісу у учасників ДТП.
Оскільки чинного договору страхування виявлено не було, МТСБУ подало позовну заяву до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.01.2022 (у справі №754/13944/21) позовні вимоги МТСБУ задоволені. ОСОБА_1 з рішенням суду не погодився та подав заяву про перегляд заочного рішення, оскільки його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 210994 (д.н.з. НОМЕР_1 ), була застрахована Товариством згідно з полісом №АК/8159716. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.05.2022 вказане заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2023 у справі №754/13944/21 у задоволенні позову МТСБУ до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство, було відмовлено.
Скаржник зазначає, що саме рішенням у справі №754/13944/21 була встановлена наявність чинного на дату ДТП полісу, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована.
Оскільки до МТСБУ у порядку зворотної вимоги перейшло право на отримання від Товариства компенсації у повному обсязі регламентної виплати, МТСБУ у досудовому порядку звернулось до Товариства із заявою про виплату страхового відшкодування.
Товариство у виплаті страхового відшкодування відповідно до п. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовило у зв'язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж 3 років.
Невідшкодування відповідачем 178 704,00 грн сплаченої МТСБУ потерпілій у ДТП особі регламентної виплати у добровільному порядку стало підставою звернення МТСБУ з позовом до суду з вимогами, які є предметом цього судового розгляду.
Апелянт акцентує, що звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до Товариства з пропуском трьохрічного строку, оскільки право на звернення до Товариства у нього виникло з моменту винесення Деснянським районним судом м. Києва рішення від 15.02.2023 у справі №754/13944/21, яким встановлена наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/8159716) між Товариством та ОСОБА_2 (попереднім власником автомобіля).
Скаржник зауважує, що виплатив відшкодування на підставі підп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки на момент виплати вважав, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Але з моменту, коли МТСБУ стало відомо про протилежне, означена юридична підстава для виплати перестала існувати. Позивач зрозумів, що за його рахунок страховик винуватця ДТП зберіг у себе страхове відшкодування, яке був зобов'язаний виплатити.
МТСБУ зазначає, що сплатило відшкодування потерпілій особі 17.05.2019, а отже термін позовної давності мав би закінчитись 17.05.2022. Оскільки в Україні введено воєнний стан, відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Отже, на думку МТСБУ, позовна давність ним не пропущена.
Позиції учасників справи.
Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10513/23 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 до надходження матеріалів справи №910/10513/23.
01.01.2024 матеріали справи №910/10513/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 у справі №910/10513/23. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
07.09.2018 в Чернігівській області на автодорозі від с. Мала Кошелівка Ніжинського району до с. Липів Ріг сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , котрий, перевищуючи максимально допустиму швидкість, неправильно оцінивши дорожню обстановку, не переконавшись у безпечності, здійснив наїзд на дерево. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.03.2019 у справі №740/6110/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до довідки про ДТП та вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.03.2019 ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_4 - дружина ОСОБА_3., котра діяла у своїх інтересах та як законний представник малолітньої ОСОБА_5 , вважаючи, що станом на дату вчинення ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою отримання відшкодування звернулась до МТСБУ з відповідною заявою.
Після проведення розслідування страхового випадку МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілим особам - ОСОБА_4 в розмірі 44 676,00 грн (платіжним дорученням №938086 від 14.08.2019), ОСОБА_4 як законному представнику малолітньої ОСОБА_5 в розмірі 134 028,00 грн (платіжним дорученням №1151516 від 17.05.2019), а всього 178 704,00 грн.
У подальшому МТСБУ звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовної заявою, у якій просило стягнути зі ОСОБА_1 виплачені потерпілим особам грошові кошти.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.01.2022 у справі №754/13944/21 позовні МТСБУ вимоги до ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.05.2022 у справі №754/13944/21 заочне рішення від 10.01.2022 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду, зазначивши в т.ч. про те, що вимоги позову не визнає у повному обсязі, оскільки автомобіль був застрахований згідно з чинним на момент ДТП страховим полісом, а тому право зворотної вимоги (регресу) у МТСБУ до нього не виникло, оскільки МТСБУ не провело належну перевірку та не встановило факт того, то транспортний засіб, на якому вчинено ДТП, є забезпеченим.
23.01.2023 до Деснянського районного суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи - Товариства (відповідач у господарській справі, що розглядається), у яких Товариство зазначило про відмову МТСБУ у здійсненні страхового відшкодування у зв'язку із закінченням строків подання заяви про страхову виплату.
15.02.2023 рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/13944/21 відмовлено у задоволенні позову МТСБУ до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
МТСБУ зазначає, що в ході розгляду цивільної справи було встановлено, що 03.04.2018 ОСОБА_2 уклав з Товариством договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (поліс №АК/8159716), відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ-210994», д.н.з. НОМЕР_2 .
У подальшому 28.07.2018 ОСОБА_2 продав за договором купівлі-продажу, а ОСОБА_1 - придбав автомобіль цей «ВАЗ-210994», у зв'язку із чим було змінено номерний знак з НОМЕР_2 на НОМЕР_1 .
Після відчуження 28.07.2018 транспортного засобу «ВАЗ-210994», д.н.з. НОМЕР_2 , чинність полісу №АК/8159716 зберігалась до закінчення строку його дії, тобто до 03.04.2019, а права та обов'язки страхувальника від ОСОБА_2 перейшли до ОСОБА_1
30.06.2022 МТСБУ звернулось до Товариства із заявою про виплату страхового відшкодування (вих. СУ008182/3, а. с. 43-44).
Листом від 19.07.2022 (вих. №359/22) Товариство відмовило МТСБУ у задоволенні заяви про виплату страхового відшкодування у зв'язку з неподанням такої заяви впродовж трьох років.
МТСБУ зазначає, що звернулось до Товариства із заявою 09.03.2023, оскільки про наявність чинного полісу йому стало відомо з моменту ухвалення судового рішення у справі №754/13944/21.
Посилаючись на зазначені обставини, МТСБУ просить стягнути з Товариства 178 704 грн виплаченого страхового відшкодування.
Товариство проти задоволення позовних вимог заперечило та заявило про застосування наслідків спливу позовної давності. Товариство зазначило, що МТСБУ виплатило страхове відшкодування 17.05.2019 та 14.08.2019, а тому перебіг позовної давності розпочався з 14.08.2019 і закінчився 15.08.2022, водночас з даним позовом МТСБУ звернулося до суду 21.06.2023.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з п. 20-1.1, 20-1.2 ст. 20 Закону у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Суд встановив, що станом на дату ДТП (07.09.2018), винним у якій визнано ОСОБА_1 , діяв укладений переднім власником автомобіля «ВАЗ-210994» ОСОБА_2 з Товариством договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (поліс №АК/8159716), відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ-210994», д.н.з. НОМЕР_2 .
28.07.2018 згідно з договором купівлі-продажу ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав автомобіль «ВАЗ-210994», у зв'язку із чим було змінено номерний знак автомобіля з НОМЕР_2 на НОМЕР_1 .
Після відчуження 28.07.2018 транспортного засобу «ВАЗ-210994», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 чинність полісу №АК/8159716 зберігалась до закінчення строку його дії, тобто до 03.04.2019, а права та обов'язки страхувальника від ОСОБА_2 перейшли до ОСОБА_1 .
Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, за полісом №АК/8159716 складав 200 000,00 грн.
Отже, враховуючи чинність полісу №АК/8159716 та положення закону, саме Товариство мало би виплачувати страхове відшкодування потерпілим особам.
Однак потерпілі особи до Товариства з вимогами виплатити страхове відшкодування не звертались; таке відшкодування за заявою потерпілих було здійснено МТСБУ.
Заперечуючи проти заявлених до нього вимог, Товариство заявило про застосування до вимог МТСБУ позовної давності.
За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (ч. 1 ст. 254 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до ст. 11 Закону страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Згідно з п. 1.2 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2010 за №691/17986 (далі - Положення), метою створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності), страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням.
Оператор єдиної централізованої бази даних (далі - Оператор) - МТСБУ, яке забезпечує створення, ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення єдиної централізованої бази даних, збереження і захист інформації, що міститься в ній (п. 1.3 Положення).
Страховики - члени МТСБУ в обов'язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ такої інформації за формою, встановленою додатком 1 до цього Положення, зокрема, відомості про втрачені, зіпсовані та знищені бланки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та бланки спецзнака; відомості про укладені та достроково припинені внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та видані до них спецзнаки; відомості про страхові випадки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, хід їх врегулювання та виплати страхового відшкодування (п. 2.1 Положення).
Відповідно до п. 2.2 Положення оператор здійснює постачання до бази даних МТСБУ такої інформації, зокрема, відомості про видані страховикам - членам МТСБУ бланки полісів та бланки спецзнака за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зміни відомостей про зареєстровані договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом 2-х робочих днів з моменту підписання страхувальником полісу з внесеними змінами (п. 3.4.6 Положення).
Згідно з п. 3.4.7 Положення інформацію про дострокове припинення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом 5-ти робочих днів з дати анулювання, дострокового припинення, переоформлення договору.
Інформація, отримана з бази даних МТСБУ, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування (п. 5.3 Положення).
МТСБУ зазначає, що звернулось до Товариства із заявою про виплату 09.03.2023, оскільки про наявність чинного полісу йому стало відомо з моменту ухвалення судового рішення у справі №754/13944/21.
У полісі, окрім інформації про державний номерний знак, марку транспортного засобу, тощо, в обов'язковому порядку у розділі 7 полісу зазначаються відомості про VIN-номер кузова, шасі, рами, які не змінюються внаслідок продажу транспортного засобу новому власнику.
Так, у полісі №АК/8159716 було зазначено VIN-код автомобіля НОМЕР_3, який не змінився після зміни власника транспортного засобу «ВАЗ-210994».
Отже, МТСБУ як оператор єдиної централізованої бази даних під час розгляду заяви потерпілих у ДТП осіб мало би перевірити наявність чинного полісу не лише за державним реєстраційним знаком автомобіля, але і за незмінними відомостями, а саме VIN-кодом автомобіля НОМЕР_3.
Зазначене свідчить, що МТСБУ мало можливість дізнатись про існування полісу ще у 2019 році під час розгляду заяви потерпілих осіб, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності почався з 14.08.2019 (дата виплати страхового відшкодування потерпілій особі) та мав закінчитись 15.08.2022.
Твердження МТСБУ про те, що про поліс воно дізналось лише з рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/13944/21, не спростовує обґрунтовану можливість дізнатися таку інформацію ще у 2019 році.
З огляду на доводи апеляційної скарги про те, що про наявність чинного страхового полісу МТСБУ стало відомо з рішення Деснянського суду м. Києва від 15.02.2023 у справі №754/13944/21, колегія суддів зазначає, що вони спростовуються таким.
Зміст цього рішення свідчить про те, що ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що на момент ДТП він мав чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в ПрАТ «СТ «Гарантія», а тому у позивача (МТСБУ) не виникло право зворотної вимоги (регресу) до нього. Ухвала про скасування заочного рішення у цій справі датована 10.05.2022.
Суд також зауважив, що наявність відмови ПрАТ «СТ «Гарантія» у виплаті позивачу страхового відшкодування за вище вказаним страховим випадком на підставі полісу №АК/8159716 (лист від 19.07.2022 вих. №359/22) не може бути підставою для стягнення страхового відшкодування з відповідача ОСОБА_1 , оскільки вказана відмова обґрунтована пропуском позивачем строків для подання заяви відповідно до пп. 37.1.4 Закону (згідно з пп. 37.1.4 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди).
Доводи скаржника про те, що про його наявність він дізнався лише 15.02.2023, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як встановлено вище, вже у травні 2022 року МТСБУ було достеменно обізнане про наявність чинного страхового полісу та 30.06.2022 звернулось до Товариства із заявою про виплату відшкодування.
Під час вирішення спору у цій справі колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного суду у постанові від 12.10.2021 у справі №910/17324/19 у подібних правовідносинах.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що огляду на те, що спірні правовідносини врегульовані приписами ст. 1212 ЦК України, є помилковими висновки судів першої й апеляційної інстанцій щодо поширення на ці правовідносини припису підп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону, згідно з яким підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого.
Оскільки спірні правовідносини є кондикційними, то за змістом ст. 257 ЦК України для захисту права позивача встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Щодо позовної давності колегія суддів зазначає таке.
Після проведення розслідування страхового випадку МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілим особам - ОСОБА_4 в розмірі 44 676,00 грн (платіжним дорученням №938086 від 14.08.2019), ОСОБА_4 як законному представнику малолітньої ОСОБА_5 в розмірі 134 028,00 грн (платіжним дорученням №1151516 від 17.05.2019), а всього 178 704,00 грн.
Тобто позивач виплатив відшкодування потерпілим, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Але з моменту, коли позивачеві стало відомо про протилежне, означена юридична підстава для виплати перестала існувати. Позивач зрозумів, що за його рахунок страховик винуватця ДТП зберіг у себе страхове відшкодування, яке був зобов'язаний виплатити.
Суд встановив, що МТСБУ звернулось до Товариства із заявою про виплату спірного страхового відшкодування вих. №СУ/008182/3 від 30.06.2022 (а. с. 43-44).
Відповідь на цю заяву Товариство надало листом вих. №359/22 від 19.07.2022.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (з 12.03.2020) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2021-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Враховуючи зупинення перебігу строків позовної давності спочатку у зв'язку із встановленням з 12.03.2020 на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а потім - введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності зупинився, а тому МТСБУ звернулось до суду з позовом у цій справі з дотриманням строку.
Оскільки розмір заявлених вимог МТСБУ підтвердило належними доказами, позовні вимоги МТСБУ до Товариства підлягають задоволенню повністю, до стягнення з Товариства на користь МТСБУ підлягають 178 704,00 грн відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 у справі №910/10513/23 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 у справі №910/10513/23 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, узвіз Печерський, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, бул. Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131) 178 704,00 грн відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та 2 684 грн судового збору за подання позовної заяви.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, узвіз Печерський, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, бул. Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131) 4 026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
7. Справу №910/10513/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова