Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 3/641/1055/2024Справа №: 641/1940/24
18 квітня 2024 року суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 986512 від 23.03.2024, 22 березня 2024 року о 19 годині 00 хвилини ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно свого батька ОСОБА_2 , 1978 року народження, домашнє насильство фізичного характеру, а саме: завдав удару рукою по голові та стискав шию, внаслідок чого, могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого. Тілесних ушкоджень не завдано.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, зазначив, що батько його оговорює, оскільки бажає, щоб він із сім'єю з'їхали з квартири. Щодо подій 22.03.2024 вказав, що дійсно зробив батькові зауваження та без фізичної сили та образ, попросив його провітрювати приміщення після готування морепродуктів у квартирі, оскільки там мешкає також маленька дитина.
Суд, дослідивши додані до адміністративного протоколу матеріали, дійшов наступного.
-На підтвердження фактів викладених у протоколі, органами поліції додано:
-Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, яким встановлено факт прибуття працівників поліції наступного дня 23.03.2024 за викликом за адресою: АДРЕСА_1 , де із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено бесіду, складено пояснення;
-Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка складена зі слів потерпілого ОСОБА_2 та якою встановлено високий рівень небезпеки ОСОБА_1 для потерпілого;
-із копії заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 його вдарив 22.03.2024 о 19-00 год., душив за шию, однак, фіксувати тілесні ушкодження він відмовляється, оскільки їх немає.
Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, окрім слів ОСОБА_2 , про факт вчинення фізичного насильства та завдання шкоди фізичному здоров'ю потерпілому з боку ОСОБА_1 , що ставиться йому в провину.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін.. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність особи за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Однак, матеріали справи не містять відомостей, які б доводили факт нанесення удару з боку ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 , а також його придушення. Відомостей про встановлення у потерпілого тілесних ушкоджень також в матеріалах справи немає.
Вивчаючи особу ОСОБА_1 , суд враховує, що він офіційно не працевлаштований, однак, має постійний дохід з підробітків та неофіційної праці, одружений, має на утриманні малолітнього сина. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт будь-якого насильства в бік батька, зазначив, що наразі проживає із ним в квартирі, що належить його бабусі, оскільки не має можливості переїхати, однак, в найближчому майбутньому має намір орендувати житло для родини, щоб жити окремо від батька. Такі дії ОСОБА_2 він пов'язує саме із намаганням батька спонукати його та його сім'ю виїхати з квартири.
Таким чином, оскільки суду не надано належних, достовірних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства проти його батька ОСОБА_2 , суд вважає, що його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП недоведена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя - В. О. Музиченко