Справа № 953/9114/23
н/п 1-кс/953/2266/24
"26" березня 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001116, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, що є студентом факультету інноваційних технологій група ДІТ-ПОЦТ23мг Української інженерно-педагогічної академії, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
підозрюваний - ОСОБА_5
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
1. Зміст поданого клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва відділу Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000001116 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 21.09.2023, приблизно о 19:00, керував технічно справним автомобілем «FORD TOURNEO CONNECT» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та рухався по автомобільній дорозі загального користування державного значення Південнозахідний об'їзд м. Харкова (або автодорога М-18), зі сторони пр. Новобаварського у напрямку пров. Ушинського у м. Харкові, та під'їхавши до перехрестя автомобільної дороги загального користування державного значення Південно-західний об'їзд м. Харкова та пров. Ушинського, зупинився на середині перехрестя, після чого продовжив рух, здійснюючи маневр повороту ліворуч на вул. Маковського, де діючи з необережності, перед зміною напрямку руху не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та, повертаючи ліворуч, не дав дорогу мотоциклу «HONDA CB 400 SF» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулось зіткнення з вказаним мотоциклом, чим ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху, а саме: - 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»; - 16.13. «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.».
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної події 21.09.2023, згідно з висновком експерта № 12-14/549-А/23 від 06.11.2023 встановлено, що у ОСОБА_8 має місце важка тупа сукупна травма, яка включає в себе закриту тупу черепно-мозкову травму, закриту тупу травму грудної клітини, тупу травму тазу та тупу травму верхніх кінцівок, та належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Порушення вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 , які згідно з висновками судових автотехнічних експертиз № СЕ-19/121-24/3647-ІТ від 16.02.2024, № СЕ-19/121-24/3648-ІТ від 14.02.2024, № СЕ-19/121-24/3649-ІТ від 15.02.2024 та № СЕ-19/121-24/3650-ІТ від 15.02.2024, знаходяться в причинному зв'язку з подією, виразилося в тому, що він перед зміною напрямку руху, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та, повертаючи ліворуч, не дав дорогу мотоциклу «HONDA CB 400 SF» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулось зіткнення з вказаним мотоциклом, і заподіяло потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_8 .
2. Мотиви та оцінка слідчого судді.
2.1. Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Частиною 1 статті 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.2. Набуття статусу підозрюваного.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, складено і підписано 26.03.2024 та вручено останньому 26.03.2024 о 10-50 годині.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
2.3. Наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду місця ДТП від 21.09.2023; - компакт диском, в кореневому каталозі якого збережені файли з відеозаписом обставин вказаної ДТП, добровільно виданими свідком ОСОБА_9 в ході допиту; - протоколом огляду предмету (компакт диску); - протоколом перегляду відеозапису; -протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; -протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; -протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; -протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; - протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 02.02.2024; - протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 02.02.2024; - протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 06.02.2024; - висновками судових автотехнічних експертиз № СЕ-19/121-24/3647-ІТ від 16.02.2024, № СЕ-19/121-24/3648-ІТ від 14.02.2024, № СЕ-19/121-24/3649-ІТ від 15.02.2024 та № СЕ-19/121-24/3650-ІТ від 15.02.2024, згідно яких порушення вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з подією; - висновком судово-медичного експерта № 12-14/549-А/23 від 06.11.2023.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_5 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
2.4. Наявність ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
2.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
2.4.2. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 , маючи можливість вільно пересуватись може перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
2.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
3. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризик вчинення ним дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Отже, враховуючи конкретні обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 193, 194, 196, 206, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування по 26.05.2024 (включно), зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
не відлучитися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3
Встановити строк дії ухвали по 26.05.2024 (включно).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1