Справа № 1-760/4
н/п 1-вп/953/1/24
"17" квітня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_3 про відновлення матеріалів кримінальної справи № 1-760/4 за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.12.1996,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
заявник ОСОБА_3
адвокат ОСОБА_5
У провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходяться заява ОСОБА_3 про відновлення матеріалів кримінальної справи № 1-760/4 за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25.12.1996.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про витребування від психіатричної клінічної лікарні №15 відомостей стосовно нього.
Правилами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України затверджено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За ч. 6ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, зокрема, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
На переконання суду, ОСОБА_3 наведено достатньо доводів в обґрунтування клопотання про витребування доказів, у зв'язку з чим, дане клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 2, 22, 56, 91, ч. 2 ст. 369 КПК України, суд, -
постановив:
Витребувати від Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" всю наявну документацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувані докази надати до канцелярії Київського районного суду м. Харкова (до дати судового засідання 22.05.2024) засобами поштового зв'язку та/або засобами електронного поштового зв'язку на електронну адресу Київського районного суду м. Харкова(inbox@ki.hr.court.gov.ua).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1